10 лютого 2020 року м. Дніпросправа № 199/9516/19(2-а/199/225/19)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України
на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.12.2019 в адміністративній справі №199/9516/19(2-а/199/225/19)
за позовом ОСОБА_1
до Інспектора роти 1 батальону 4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Корнійчука Євгенія Олександровича
третя особа: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліціїі
про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАк № 1744519 про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу за порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, якою притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП.
В обґрунтування позову зазначив, що 14.11.2019 року о 08 год. 29 хв. інспектором поліції 4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Корнійчуком Євгенієм Олександровичем винесено вказану постанову на підставі того, що позивач 14.11.2019 року в 08 год. 18 хв. на 27 М04 на 229 км автомобільної дороги керував автомобілем Фольксваген Поло НОМЕР_1 з вимкненим ближнім світлом фар, чим порушив вимоги п. 9.8 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.122 КУпАП України. Позивач зазначає, що дійсно керував автомобілем з вимкненим ближнім світлом фар, і коли згадав, то включив світло, але вже за півкілометра був зупинений інспектором поліції. Інспектором було повідомлено, що відповідно до п. 9.8 ПДР з 1 жовтня по 0 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар. Враховуючи відсутність в конструкції транспортного засобу денних ходових вогнів , позивачем на місці шляхом увімкнення ближнього світла фар. Як зазначає позивач, згідно підпункту Г пункту 9.1 ПДР, увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби є попереджувальним сигналом. В той же час диспозиція ч. 2 ст.122 КУпАП передбачає притягнення до відповідальності водіїв транспортних засобів за порушення правил користування попереджувальними сигналами саме на початку руху чи зміні його напрямку. Позивач зазначає, що відповідач мав притягнути його до відповідальності за ст.. 125 КУпАП, таким чином відповідач невірно кваліфікував дії позивача.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.12.2019 позов задоволено. Скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення від 14 листопада 2019 року серії ЕАк № 1744519 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. на ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП, винесену інспектором поліції 4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Корнійчуком Євгенієм Олександровичем, провадження по справі про адміністративне правопорушення закрито.
Відповідно до приписів п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Судами встановлено, що відповідачем, інспектором поліції 4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Корнійчуком Євгенієм Олександровичем, відносно позивача було складено постанову ЕАк № 1744519 від 14.11.2019 року, відповідно до змісту якої позивач 14.11.2019 року о 08 год. 18 хв., керуючи транспортним засобом перед початком руху не увімкнув ближнє світло фар чи денні ходові вогні за межами населеного пункту, після зупинки на вимогу працівника поліції не увімкнув аварійну світлову сигналізацію, чим порушив п. 9.6 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КупАП, що підтверджується копією зазначеної вище постанови, наявної в матеріалах справи.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що відповідач не надав суду жодних доказів, які підтверджують порушення позивачем правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КУпАП, а також помилково кваліфіковано допущене позивачем порушення як таке, що підпадає під диспозицію ч.2 ст.122 КУпАП
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За п. 1.3. Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР України), учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Як зазначалось вище, оскаржуваною постановою відповідач притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, відповідальність за якою настає у випадку порушення водієм користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до п. 9.8. розділу 9 ПДР, під час руху механічних транспортних засобів у світлу пору доби з метою позначення транспортного засобу, що рухається, з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу ближнє світло фар.
Згідно з п. 1.10 ПДР денні ходові вогні - це зовнішні світлові прилади білого кольору, передбачені конструкцією транспортного засобу, установлені спереду транспортного засобу і призначені для покращення видимості транспортного засобу під час його руху у світлий час доби.
Системний аналіз вказаних норм, на переконання суду, дає підстави для висновку, що вимога п.9.8 ПДР про ввімкнення у період з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних засобах під час руху поза населеними пунктами ходових вогнів або ближнього світла фар стосується вимог ПДР щодо попереджувальних сигналів.
Разом з тим, диспозиція ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил користування попереджувальними сигналами саме при початку руху чи зміні його напрямку, чого у оскаржуваній постанові відповідачем не зафіксовано та інспектором не встановлено.
Відтак, правопорушення, яке зафіксоване інспектором в оскаржуваній постанові, а саме рух позивача на транспортному засобі перед початком руху не увімкнув ближнє світло фар чи денні ходові вогні за межами населеного пункту, не може бути кваліфіковане за ч. 2 ст.122 КУпАП, оскільки така відповідальність передбачена ст.125 КУпАП, а тому в діях позимвача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.
Отже, встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідачем невірно кваліфіковано допущене позивачем правопорушення ПДР за ч.2 ст.122 КУпАП, відтак він не може нести відповідальність за правопорушення, що йому інкриміноване відповідачем.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо того що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України - залишити без задоволення, а рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.12.2019 в адміністративній справі №199/9516/19(2-а/199/225/19) - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя В.В. Мельник
суддя Д.В. Чепурнов