13 квітня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.006231 пров. № А/857/2744/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Судової-Хомюк Н.М., Ільчишин Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року (головуючий суддя Кузан Р.І., м. Львів, повний текст складено 10.02.2020) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії,-
ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження ОСОБА_1 з 01.01.2016 максимального розміру пенсії на рівні 80% від відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії, та не проведення компенсації втрати частини доходів, у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 згідно з Порядком проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ № 159 від 21.02.2001; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату (та стягнути із урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 за вислугу років у розмірі 85% відповідних сум грошового забезпечення у відповідності до п. «а» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з 01.01.2016; зобов'язати відповідача провести розрахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів, у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, яка визначається відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», та Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ № 159 від 21.02.2001.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішення суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції зазначив, що позивачем не було доданих додаткових документів, які дають право на отримання пенсії у розмірі 85%, від грошового забезпечення. Проте, позивачем було додано копію військового квитка, де зазначено, що позивач знятий із військового обліку відповідно до наказу МО України від 09.06.2006 № 342, про що підтверджує штамп у військовому квитку серії НОМЕР_1 на ст.27. Саме у контексті положень п. а ч. 1 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ право на отримання пенсії в базовому розмірі 55% мають військовослужбовці чи прирівняні до них особи які звільнені у відставку та, зокрема, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби з виключенням із військового обліку. А у позивача є те і друге, так як визнаний військово-лікарською комісією непридатним за станом здоров'я до військової служби, та знятий із військового обліку у відповідності до наказу МО України від 09.06.2006 № 342 з підстав непридатності до військової служби за станом здоров'я.
Так, суд першої інстанції зробив несправедливу дискримінацію громадян за соціальною ознакою, а саме розділив пенсіонерів ОВС (міліції) та пенсіонерів ОВС (поліції), оскільки вважає, що право на додаткові 5% до пенсії (особи які були звільнені по хворобі ст.64 «б» мають тільки право пенсіонери поліції, а бувші працівники міліції які були також звільнені по хворобі на пенсію по ст. 64 «б», такого права не мають.
Пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII передбачено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Тобто, у даних перехідних положеннях законодавчо закріплене право на пільги, компенсації і гарантії, для пенсіонерів міліції, а саме гарантія яка надається державою для пенсіонерів поліції на додаткових 5% звільнених по хворобі ст.64 «б», тому відповідно до цього закону дане право на додаткових 5% звільнених по хворобі ст.64 «б», поширюється також і пенсіонерів міліції, що і прописано у п.15 Закону № 580- VIII.
Суд першої інстанції під час прийняття рішення по справі не врахував п.15 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-УШ, чим здійснив несправедливу дискримінацію за соціальною ознакою пенсіонерів міліції, по відношенні до пенсіонерів поліції, оскільки за одних і тих самих умов звільнення даних категорій громадян не надав право пенсіонеру міліції на додаткових 5% по хворобі до пенсії.
Щодо відмови судом першої інстанції, у задоволенні позивної вимоги провести компенсацію у відповідності до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», то апелянт зазначає, що суд першої інстанції, помилково дійшов висновку про те, що позивач вимагав провести компенсацію із 85% від грошового забезпечення, оскільки у позивній вимозі, не було зазначено із кількох саме процентів від грошового забезпечення потрібно провести компенсацію, та судом першої інстанції не в повному обсязі було досліджено матеріали адміністративної справи.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ. Наказом ГУ МВС України у Львівській області №138 о/с від 17.04.2014 «По особовому складу» підполковника міліції ОСОБА_1 (М-006115), старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Бориславського міського відділу ГУ МВС звільнено з органів внутрішніх справ у запас збройних сил України за ст.64 «б» (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з 17.04.2014. Вислуга років на момент звільнення у пільговому обчисленні становить 30 років 00 місяців 16 днів, у календарному обчисленні - 22 роки 03 місяці 16 днів.
29.05.2014 позивачу призначено пенсію за вислугу років у розмірі 80% грошового забезпечення.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ України, якому з 18.04.2014 призначена пенсія за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ», перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області.
22.03.2018 Ліквідаційною комісією ГУ МВС України у Львівській області сформовано та направлено до ГУ ПФ України у Львівській області довідку № 91-02985 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) видану ОСОБА_1
28.03.2018 ГУ ПФ України у Львівській області на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , згідно з яким основний розмір пенсії позивача з 01.04.2018 складає 70 % грошового забезпечення.
27.05.2019 рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №1.380.2019.001813 позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ПФ України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУ ПФ України у Львівській області щодо обмеження ОСОБА_1 максимального розміру пенсії на рівні 70% від відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії, з 01.01.2016. Зобов'язано ГУ ПФ України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 у розмірі 80 % від відповідних сум грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103 та у відповідності до довідки Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про розмір грошового забезпечення, що враховується при перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) від 22.03.2018 № 91-02985, з 01.01.2016. В решті позовних вимог щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу, відмовлено. Вказане рішення суду набрало законної сили 06.08.2019.
07.10.2019 позивач звернувся до ГУ ПФ України з листом №Ф-С-19-031010 щодо виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 у справі №1.380.2019.001813.
04.11.2019 відповідач листом №4704/ч-94/11.03-06 повідомив позивача про те, що основний розмір пенсії, після проведеного перерахунку становить 5476,54 грн. (6845,67*80%). Виплату перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 по 05.08.2019 в розмірі 35456,57 буде проведено згідно з постановою КМУ від 22.08.2018 №649, якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду.
08.10.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у розмірі 85% від суми грошового забезпечення із 01.01.2016.
04.11.2019 відповідач листом №4714/ч-94/11.03.-06 повідомив позивача про те, що за матеріалами пенсійної справи позивачу з 18.04.2014 призначено пенсію за вислугу років відповідно до ч.2 ст.13 Закону №2262 в редакції, чинній на дату призначення пенсії, у розмірі 80% грошового забезпечення. Відповідно до розрахунку вислуги років на пенсію від 21.05.2014 вислуга років ОСОБА_1 в пільговому обчисленні становить 30 років 00 місяців 08 днів. Згідно з витягом із наказу від 17.04.2014 №138 о/с ГУ МВС України у Львівській області позивача звільнено у запас Збройних сил України відповідно до п. «б» ст.64 (через хворобу). Таким чином, позивача звільнено зі служби у запас Збройних Сил України, а не у відставку, що не дає підстав для збільшення призначеного розміру пенсії на 5% відповідних сум грошового забезпечення.
Розглядаючи спір судом першої інстанції вірно враховано, що згідно з п. «а» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ (в редакції, чинній на момент звільнення позивача та призначення йому пенсії) пенсії за вислугу років призначаються, зокрема, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Згідно з ч. 4 ст.63 Закону №2262-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до ст. 51 Закону №2262-XII при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
З врахуванням наведеного, суд вірно вважав, що підставою для проведення перерахунку раніше призначеної пенсії є, зокрема, підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом або надання пенсійному органу додаткових документів, які відсутні у пенсійній справі та не подавались під час призначення пенсії.
Позивачем не було подано відповідачу додаткових документів, які дають йому право на отримання пенсії у розмірі 85% від грошового забезпечення, а свідоцтво про хворобу № 259 від 17.04.2014, на яке посилається позивач, є в матеріалах пенсійної справи.
Також суд вірно зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється: а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби; б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі та у військовому резерві або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку.
В контексті положень п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону №2262-XII право на отримання пенсії в базовому розмірі 55% мають військовослужбовці чи прирівняні до них особи, які звільнені з військової служби у відставку та, зокрема, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку.
Відповідно до п.п. 1.63.5 п.1.63 Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС, затвердженого наказом МВС України № 85 від 06.02.2001 (в редакції, чинній на момент звільнення позивача зі служби), за результатами медичного огляду військово-лікарські комісії щодо осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виносять такі постанови: «Придатний до військової служби»; «Придатний до військової служби. Не придатний на посаду» (вказану в направленні відділу роботи з особовим складом та згідно з Таблицею вимог до індивідуальних психофізіологічних особливостей); «Обмежено придатний до військової служби»; «Потребує звільнення від виконання службових обов'язків (занять), відпустки за станом здоров'я» (указати строк звільнення, відпустки); «Не придатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час»; «Не придатний до військової служби зі зняттям з військового обліку».
Згідно з п.1.67 вказаного Порядку на осіб рядового й начальницького складу, які проходять медичний огляд і підпадають під дію статей (пунктів) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальне визначення придатності до служби в органах внутрішніх справ, ВЛК виносить одну із таких постанов: «Не придатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час»; «Обмежено придатний до військової служби».
Судом першої інстанції встановлено, що згідно з свідоцтвом про хворобу №259 від 17.04.2014 військово-лікарською комісією на основі статей Розкладу хвороб і фізичних вад 12б, 39в, 42в, 71в графи 1 наказу МВС України № 85 від 06.02.2001 постановлено визнати позивача «непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час».
Позивача звільнено зі служби в запас Збройних Сил України, а не у відставку з виключенням з військового обліку. Згідно з записами у військовому квитку серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 знято з військового обліку відповідно до наказу МО України від 09.06.2006 №342, а не з підстав непридатності до військової служби за станом здоров'я.
Також суд врахував, що згідно з ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Статтею 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
Згідно ст. 3 цього ж Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
За змістом ст. 4 цього Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Суд вірно вважав, що перерахунок пенсії в розмірі 85% від суми грошового забезпечення позивачу не проводився, пенсія у вказаному розмірі не нараховувалась, тому позовна вимога «провести розрахунок та виплату позивачу компенсації втрати частини доходів, у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, яка визначається відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», та Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою КМУ № 159 від 21.02.2001» задоволенню не підлягає.
Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, про відмову в задоволенні позовних вимог.
Враховуючи зазначене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а ухвала відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року по справі № 1.380.2019.006231- без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України
.
Головуючий суддя М.А. Пліш
Судді Н.М. Судова-Хомюк
Н.В. Ільчишин
повний текст складено 13.04.2020