Рішення від 07.04.2020 по справі 320/5331/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2020 року № 320/5331/19

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Командира військової частини НОМЕР_1 , третя особа: Міністерство оборони України, про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до командира військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство оборони України, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.08.2019 №180 в частині виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу та зняття зі всіх видів забезпечення з 23.09.2019;

- зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 видати наказ (по стройовій частині), яким скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.08.2019 № 180 в частині виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та зняття зі всіх видів забезпечення з 23.09.2019.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у відповідності до пункту 242 Положення №1153/2008 наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.08.2019 № 180 про виключення позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та зняття зі всіх видів забезпечення з 23.09.2019, без проведення усіх необхідних розрахунків на день виключення, є протиправним та в цій частині підлягає скасуванню, оскільки нормами чинного законодавства передбачено, що особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини. У зв'язку з порушенням своїх прав позивач подав позов до суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 27.11.2019.

Судове засідання 27.11.2019 відкладено у зв'язку з неявкою третьої особи - Міністерство оборони України та наступне судове засідання призначено на 17.12.2019.

Відповідачем 11.12.2019 подано до суду відзив на позовну заяву в якому останній просив в задоволенні позову відмовити, оскільки на підставі наказу командира частини №180 від 13.08.2019 грошове забезпечення включно до дня виключення і одноразова грошова допомога при звільненні, які передбачені наказом МОУ №260 від 07.06.2018 були розраховані. Відомість, реєстр, витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 03.09.2019 буди передані у фінансову службу військової частини НОМЕР_2 , оскільки військова частина НОМЕР_1 знаходиться на фінансуванні у даній частині, для виплати коштів сержанту ОСОБА_1 .. Командиром військової частини НОМЕР_1 були виконані всі дії, які відносяться до його компетенції, для належного та своєчасного проведення остаточного розрахунку з позивачем. Зазначає, що позивач отримав грошову компенсацію за не отримане речове майно 27.11.2019.

Також відповідачем 11.12.2019 подано до суду заяву про доручення в якості співвідповідача - військову частину НОМЕР_2 , оскільки військова частина НОМЕР_1 знаходиться на фінансуванні у військовій частині НОМЕР_2 .

Суд розглянувши дану заяву, зазначає наступне.

Відповідно до ст.48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави. Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Відповідач стверджує, що військова частина НОМЕР_1 знаходиться на фінансуванні у військовій частині НОМЕР_2 , тому дану військову частину необхідно залучити в якості співвідповідача.

Разом з тим, позивач в даній справі оскаржує наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.08.2019 №180 в частині виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу та зняття зі всіх видів забезпечення з 23.09.2019. Отже, суд вважає, що військова частина НОМЕР_2 не може бути співвідповідачем по даній справі. Навіть незалежно від того, що військова частина НОМЕР_1 знаходиться на фінансуванні у військовій частині НОМЕР_2 , оскільки у відзиві відповідач сам вказує на той факт, що відомість, реєстр, витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 03.09.2019 буди передані у фінансову службу військової частини НОМЕР_2 та позивач отримав грошову компенсацію за не отримане речове майно 27.11.2019.

Таким чином підстав для задоволення заяви відповідача про залучення співвідповідача не має, а тому в задоволенні даної заяви слід відмовити.

Судове засідання 17.12.2019 відкладено на 20.01.2020 у зв'язку з клопотанням представника відповідача.

Відповідачем 17.01.2020 подано до суду заяву про закриття провадження. Дана заява мотивована тим, що в провадженні даного суду перебуває справа №320/5039/19 за позовом ОСОБА_1 до Командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 третя особа - Міністерство оборони України про визнання протиправним та скасування наказу.

Розглянувши дану заяву суд зазначає наступне.

В даній справі позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.08.2019 №180 в частині виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу та зняття зі всіх видів забезпечення з 23.09.2019 та просить зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 видати наказ (по стройовій частині), яким скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.08.2019 № 180 в частині виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та зняття зі всіх видів забезпечення з 23.09.2019.

Проте, в справі №320/5039/19 позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 від 13.08.2019 № 180 в частині розрахунку пільгової вислуги років ОСОБА_1 ; визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 від 13.08.2019 № 180 в частині виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 02 календарні роки; зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 здійснити заходи, відповідно до пункту 3 Розділу IV «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженому Наказом МОУ від 07.06.2018 № 260, пункту 3 Постанови КМУ від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», щодо зарахування до пільгової вислуги років ОСОБА_1 служби у складі спеціального батальйону Вищої слідчої школи МВС СРСР по охороні громадського порядку в умовах надзвичайного стану в місті Степанокерті Нагорно-Карабаської автономної області Азербайджанської PCP, в періоди з 22.09.1988 по 24.12.1988 та з 01.06.1989 по 20.08.1989, на пільгових умовах - один місяць служби за два місяці; зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 здійснити заходи, відповідно до пункту 3 Розділу IV «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженому Наказом МОУ від 07.06.2018 № 260, пунктів 1, 10 Постанови КМУ від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення у зв'язку зі звільненням зі служби за станом здоров'я за 19 повних календарних років служби.

Таким чином позовні вимоги у справі №320/5039/19 не стосуються позовних вимог у справі №320/5331/19, оскільки у справах позивач оскаржує наказ №180 від 13.08.2019 в частині різних за змістом та правових вимог.

Таким чином підстав для задоволення заяви відповідача про закриття провадження у справі не має, а тому у задоволенні заяви про закриття провадження у справі суд відмовляє.

Відповідачем подано до суду додаткові пояснення до відзиву в яких останній зазначив, що заявлена позивачем претензія щодо не проведення з ним повного розрахунку станом на 30.09.2019 не відповідає дійсності. Стверджує, що функція планування, використання, звітування за отриманні кошти, в тому числі по виплаті грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 покладена на військову частину НОМЕР_2 . В свою чергу 03.09.2019 - відомість, реєстр, витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 були передані у фінансову службу військової частини НОМЕР_2 , оскільки військова частина НОМЕР_1 знаходиться на фінансуванні у даній частині, для виплати коштів сержанту ОСОБА_1 .. Таким чином, командиром військової частини НОМЕР_1 були виконані всі дії, які відносяться до його компетенції, для належного та своєчасного проведення остаточного розрахунку з позивачем.

Судове засідання 20.01.2020 знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному та наступне судове засідання призначено на 24.02.2020.

20.01.2020 позивачем подано до суду заяву в якій останній просив подальший розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Відповідачем 24.02.2020 подано до суду клопотання в якому останній просить суд подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження без їхньої участі.

Третя особа в судове засідання не прибула, повідомлена належним чином, жодних заяв чи клопотань до суду не надала.

У зв'язку з поданими заявою та клопотанням учасників справи, на підставі ст.194, 205 КАС України, суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження, за наявними у справах доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

За контрактом з Міністерством оборони України від 03.04.2017 позивач проходив військову службу на посадах осіб сержантського складу у Збройних Силах України.

Позивачем 13.08.2019 було подано до відповідача рапорт, в якому останній просив надати йому щорічну основну відпустку за 2019 рік з 14.08.2019, з наступним виключенням зі списків особового складу частини, та про направлення документів відносно нього для постановки на військовий облік до Ірпінсько-Бучанського ОМВК.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 13.08.2019 № 180, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.08.2019 № 9-РС про звільнення з військової служби у запас за підпунктом «б» (за станом здоров'я) п. 2 ч. 5 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», прийнято рішення вважати позивача таким, що справи та посаду здав, направити для зарахування на військовий облік до військового комісаріату, надати щорічну основну відпустку за 2019 рік терміном 40 діб з 14 серпня по 23 вересня та після закінчення відпустки з 23 вересня 2019 року виключити зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та зняти з усіх видів забезпечення. Цим же наказом відповідач прийняв рішення про виплату позивачу: 1) щомісячної премії за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 105% посадового окладу, надбавку за особливість проходження служби в розмірі 65% посадового окладу, окладу за військове звання та вислугу років за період з 01 серпня по 23 вересня 2019 року; 2) одноразової грошової допомоги по звільненню відповідно до Наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 02 календарні роки; 3) грошової компенсації замість належного до видачі речового майна у сумі 16745,28 грн.

Позивач 29.08.2019 до відповідача надіслав поштовим відправленням рапорт про незгоду на виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 без повного розрахунку, зокрема без виплати грошового забезпечення включно до дня виключення зі списків частини та інших виплат, передбачених військовослужбовцям при звільнення з військової служби за станом здоров'я.

Проте, як стверджує позивач, станом, на 30.09.2019 відповідачем повного розрахунку з позивачем не здійснено, зокрема не виплачено: 1) грошове забезпечення включно до дня виключення зі списків частини; 2) щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 105% посадового окладу, надбавку за особливість проходження служби в розмірі 65% посадового окладу, окладу за військове звання та вислугу років за період з 01 серпня по 23 вересня 2019 року; 3) одноразову грошову допомогу по звільненню відповідно до Наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 02 календарні роки; 4) грошову компенсацію замість належного до видачі речового майна у сумі 16745,28 грн..

Відомість, реєстр, витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 03.09.2019 були передані у фінансову службу військової частини НОМЕР_2 , оскільки військова частина НОМЕР_1 знаходиться на фінансуванні у даній частині, для виплати коштів сержанту ОСОБА_1 ..

Грошову компенсацію за не отримане речове майно позивач отримав 27.11.2019, що підтверджується довідкою відповідача від 10.12.2019 №1498.

Позивач вважає, що наказ відповідача від 13.08.2019 № 180 в частині виключення його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та зняття зі всіх видів забезпечення з 23 вересня 2019 року є протиправним, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 65 Конституції України визначено, що громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Одним із видів такої служби є військова служба за контрактом.

Згідно з ч.2 ст.24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Згідно з підпунктом «б» пункту 2 ч. 5 ст. 26 Закону №2232-XII контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації), за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби.

Відповідно до ч.9 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Згідно з абзацами 1, 3 пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008 (далі - Положення №1153/2008) після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у п'ятиденний строк прибути до районних (міських) військових комісаріатів для взяття на військовий облік.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Згідно з п.1.1. Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року №170, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 травня 2009 року за №438/16454 (далі - Інструкція №170), Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Інструкція) визначає механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення), затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153.

Частиною 3 п.12.8 Інструкції №170 встановлено, що командири військових частин зобов'язані забезпечити своєчасне здавання посади, проведення усіх необхідних розрахунків з військовослужбовцями, стосовно яких видано наказ по особовому складу про звільнення їх з військової служби.

Відповідно до пункту 2.9 розділу II Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 26.05.2014 року №333, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06,2014 року за №611/25388 (далі - Інструкція №333) виключення зі списків особового складу військової частини проводиться наказом по стройовій частині в такі строки: зокрема офіцерів, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, яким при звільненні з військової служби надано відпустку, - з дня, наступного за днем закінчення відпустки.

Зі змісту пункту 242 Положення №1153/2008 випливає, що військовослужбовець підлягає виключенню зі списків особового складу військової частини за наявності наступних умов: 1) надходження письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовця; 2) здавання військовослужбовцем посади; 3) проведення з військовослужбовцем усіх необхідних розрахунків, крім випадку наявності його згоди на виключення зі списків особового складу військової частини.

Як встановлено судом, що позивач не подавав рапорт про звільнення з військової служби. Разом з тим, позивач 13.08.2019 подав відповідачу рапорт в якому останній просив надати йому щорічну основну відпустку за 2019 рік з 14.08.2019 та направлення документів відносно нього для постановки на військовий облік до Ірпінсько-Бучанського ОМВК.

Крім того, згідно даних відстеження відправлень, розміщених на сайті Укрпошти, рапорт позивача від 29.08.2019 про незгоду на виключення зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 без повного розрахунку отримано відповідачем 17.09.2019.

Також суд бере до уваги твердження відповідача, що відомість, реєстр, витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 03.09.2019 були передані у фінансову службу військової частини НОМЕР_2 для виплати коштів сержанту ОСОБА_1 та довідку відповідача від 10.12.2019 №1498, що грошову компенсацію за не отримане речове майно позивач отримав 27.11.2019.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, судом встановлено, що позивачем, не було надано згоди на виключення його зі списків особового складу військової частини.

Отже, суд дійшов висновку, що у відповідності до пункту 242 Положення №1153/2008 наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.08.2019 № 180 про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та зняття зі всіх видів забезпечення з 23.09.2019, без проведення усіх необхідних розрахунків на день виключення, є протиправним, необґрунтованим та в цій частині підлягає скасуванню.

Щодо зобов'язання командира військової частини НОМЕР_1 видати наказ (по стройовій частині), яким скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.08.2019 № 180 в частині виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та зняття зі всіх видів забезпечення з 23.09.2019, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з приписів статті 2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Відповідно до пункту 2 типового Контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Контракт), Міністерство оборони України зобов'язується відповідно до законодавства забезпечити належні умови для проходження військової служби громадянином України: додержання його особистих прав і свобод та прав членів його сім'ї, включаючи надання пільг, гарантій і компенсацій, установлених законами та іншими нормативно-правовими актами України; пенсійне забезпечення, виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Вищенаведені обставини свідчать про зловмисне невиконання відповідачем вищевказаних умов Контракту (п. 2).

Оскільки наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.08.2019 № 180 про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та зняття зі всіх видів забезпечення з 23.09.2019, без проведення усіх необхідних розрахунків на день виключення судом визнано протиправним і необґрунтованим, а тому належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача видати наказ по стройовій частині, яким скасувати наказ відповідача від 13.08.2019 року № 180 в частині виключення ОСОБА_1 , зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та зняття зі всіх видів забезпечення з 23.09.2019.

Суд також враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд визнає, що відповідачем протиправно винесено наказ від 13.08.2019 №180 в частині виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу та зняття зі всіх видів забезпечення з 23.09.2019, тобто відповідач діяв всупереч норм чинного законодавства України та не дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України, і порушив права позивача.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки позивач є звільненим від сплати судового збору, то підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.08.2019 №180 в частині виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу та зняття зі всіх видів забезпечення з 23.09.2019.

Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 видати наказ (по стройовій частині), яким скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.08.2019 № 180 в частині виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та зняття зі всіх видів забезпечення з 23.09.2019.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лиска І.Г.

Попередній документ
88718378
Наступний документ
88718380
Інформація про рішення:
№ рішення: 88718379
№ справи: 320/5331/19
Дата рішення: 07.04.2020
Дата публікації: 12.09.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (05.10.2020)
Дата надходження: 05.10.2020
Предмет позову: про виправлення описки
Розклад засідань:
24.02.2020 11:00 Київський окружний адміністративний суд
28.07.2020 00:00 Шостий апеляційний адміністративний суд