07 квітня 2020 року справа №320/2256/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправним та скасування рішення, -
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 07.08.2019 р. про стягнення виконавчого збору, винесену у виконавчому провадженні № 58885691;
- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 07.08.2019 р. про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження винесену у виконавчому провадженні № 58885691.
Позов мотивовано тим, що підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника коштів шляхом звернення стягнення на заставлене майно є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби, а розмір виконавчого збору обраховується як 10 відсотків від фактично стягнутої суми. Тому виконавчий збір не може бути стягнутий лише на підставі повернення виконавчого документа стягувачу за заявою останнього. Відтак, у разі повернення виконавчого документа стягувачу та за відсутності факту стягнення заборгованості обов'язок щодо сплати виконавчого збору у боржника не виникає.
Позивач вважає, що у разі стягненні виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» без реального стягнення суми боргу з боржника, будуть створюватись умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від16.03.2020 відкрито спрощене позовне провадження у цій адміністративній справі.
Відповідач позов не визнав, подав до суду письмовий відзив, у яком просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки державний виконавець виніс постанову про стягнення виконавчого збору з боржника та відкрив виконавче провадження на виконання постанови про повернення виконавчого документа стягувачу в межах приписів, встановлених законодавством.
Окрім того, відповідач зазначив, що оскільки постанова про стягнення виконавчого збору Відділом була винесена у відповідності до положень чинного законодавства, а в подальшому за виконання того ж самого виконавчого документа була винесена приватним виконавцем постанова про стягнення основної винагороди, то належним способом захисту свого права для позивача має бути обрано оскарження саме останнього (повторного) виконавчого документа як повторно винесеного.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду 25.03.2020 вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
На виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 58885691 з виконання виконавчого листа Білоцерківського міськрайонного суду № 2- 13239/2010 від 23.11.2010 згідно якого постановлено Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ " Державний експортно-імпортний банк України " заборгованість за кредитним договором від 03.12.2007 року № 151307К78 в сумі 10 535 854,00 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 14.01.2008 року № 151308Z3, а саме :
- земельна ділянка площею 0,2500 га кадастровий номер 3220483501:02:029:0002 та земельна ділянка площею 0,0826 га кадастровий номер 3220483501:02:029:0001 та житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами загальною площею 622,90 кв.м ., що розташовані по АДРЕСА_3;
- земельна ділянка площею 0,2500 га кадастровий номер 3220483501:02:029:0008 та земельна ділянка площею 0,2734 га кадастровий номер 3220483501:02:029:0007, земельна ділянка площею 0,0762 га кадастровий номер 3220483501:02:004:0004 та житловий будинок з відповідними господарськими спорудами загальною площею 254,70 кв.м, що розташовані по АДРЕСА_1 ;
- земельна ділянка площею 0,2500 га кадастровий номер 3220483501:02:004:0005 та земельна ділянка площею 0,4459 кадастровий номер 3220483501:02:004:0006, що розташовані по АДРЕСА_2.
15.04.2019 державним виконавцем на підставі статей 3,4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копія якої направлена сторонам виконавчого провадження до виконання та до відома.
26.04.2018 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника а саме:
- земельна ділянка площею 0,2500 на кадастровий номер 3220483501:02:029:0002 та земельна ділянка площею 0,0826 га кадастровий номер 3220483501:02:029:0001 та житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами загальною площею 622,90 кв.м що розташовані по АДРЕСА_3;
- земельна ділянка площею 0,2500 га кадастровий номер 3220483501:02:029:0008 та земельна ділянка площею 0,2734 га кадастровий номер 3220483501:02:029:0007, земельна ділянка площею 0,0762 га кадастровий номер 3220483501:02:004:0004 та житловий будинок з відповідними господарськими спорудами загальною площею 254,70 кв.м, що розташовані по АДРЕСА_1 ;
- земельна ділянка площею 0,2500 га кадастровий номер 3220483501:02:004:0005 та земельна ділянка площею 0,4459 кадастровий номер 3220483501:02:004:0006, що розташовані по АДРЕСА_2.
07.06.2019 державним виконавцем винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому проваджені, призначити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкт господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватна ЕКСПЕРТНА СЛУЖБА», який має сертифікат, виданий 22.03.2017 за № 233/17, виданий Фонд Державного майна України у виконавчому проваджені з примусового виконання, надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна з питань вартості описаного майна, а саме :
- земельна ділянка площею 0,2500 на кадастровий номер 3220483501:02:029:0002 та земельна ділянка площею 0,0826 га кадастровий номер 3220483501:02:029:0001 та житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами загальною площею 622,90 кв.м ., що розташовані по АДРЕСА_3;
- земельна ділянка площею 0,2500 га кадастровий номер 3220483501:02:029:0008 та земельна ділянка площею 0,2734 га кадастровий номер 3220483501:02:029:0007, земельна ділянка площею 0,0762 га кадастровий номер 3220483501:02:004:0004 та житловий будинок з відповідними господарськими спорудами загальною площею 254,70 кв.м, що розташовані по АДРЕСА_1 ;
- земельна ділянка площею 0,2500 га кадастровий номер 3220483501:02:004:0005 та земельна ділянка площею 0,4459 кадастровий номер 3220483501:02:004:0006, що розташовані по АДРЕСА_2.
19.07.2019 державним виконавцем направлено до ПАТ «Державний експортний-імпортний банк» лист-пропозицію про з метою неупередженого, своєчасного в повному обсязі виконання рішень та керуючись положеннями Закону України «Про виконавче провадження», просимо вирішити питання про авансування витрат виконавчого провадження в сумі 18000,00 грн. на рахунок ТОВ «Приватна Експертна Служба» в якості оплати за проведення експертної оцінки описаного та арештованого нерухомого майна боржника з метою подальшої реалізації та задоволення вимог стягувача в межах суми стягнення за виконавчим документом.
19.07.2019 до відділу надійшла заява від представника АТ «Укрексімбанк» про повернення виконавчого документа стягувачу без подальшого виконання, а також повернути стягувачу сплачений авансовий внесок.
07.08.2019 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору, та одночасно винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.
07.08.2019 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» .
Не погоджуючись із оспорюваними постановами та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі їх невиконання у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» N 1404- VIII від 02.06.2016 (далі - Закон N 1404-VIII, у редакції на момент винесення оспорюваних постанов).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (дані - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Приписами статей 40.42 Закону N 1404-УШ передбачено порядок винесення постанови про стягнення виконавчого збору, зокрема частиною третьою статті 40 Закону N 1404-УШ унормовано, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1 - 4, 6. 7 і 9 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з частинами першою, другою статті 27 Закону N 1404-УІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 27 Закону N 1404-УІІІ виконавчий збір не стягується у разі виконання рішення приватним виконавцем. Частина 8 цієї статті встановлює, що під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі.
Згідно ч. 1 ст. 45 Закону N 1404-УІІІ розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості: 1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; 2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувана; 3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Відповідно до ч. 5 ст. 51 «Звернення стягнення на заставлене майно» Закону N 1404- VIII за рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються відрахування, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої статті 45 цього Закону, після чого кошти перераховуються заставодержателю та стягується виконавчий збір.
Відповідно до пункту 22 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року N 512/5, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу. виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу. а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону. При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.
Отже, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документу стягувача виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відмітку про суму стягнутого виконавчого збору. Тим самим законодавець підтверджує, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника коштів шляхом звернення стягнення на заставлене майно є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби, а розмір виконавчого збору обраховується як 10 відсотків від фактично стягнутої суми. Тому виконавчий збір не може бути стягнутий лише на підставі повернення виконавчого документа стягувачу за заявою останнього. Відтак, у разі повернення виконавчого документа стягувачу та за відсутності факту стягнення заборгованості обов'язок щодо сплати виконавчого збору у боржника не виникає.
У разі стягненні виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону N 1404-УІ11 без реального стягнення суми боргу з боржника, будуть створюватись умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.
Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 року у справі N 824/172/18 та від 11.09.2019 року N 553/196/18.
Отже оскаржувані постанови прийнято за відсутності передбачених законодавством підстав, та з огляду на вищевикладене є такими, що порушують права та інтереси позивача, що є підставою для визнання даних постанов протиправними та їх скасування.
Щодо клопотання позивача про поновлення строку на звернення до адміністративного суду слід зазначити наступне.
02.11.2010 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області прийнято рішення у справі № 2-13239/2010 про стягнення з ОСОБА_1 . 1981 р.н. на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованості за кредитним договором від 03.12.2007 року № 151307К78 в сумі 10 535 854 грн. шляхом звернення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 14.01.2008 року № 151307К78. а саме: земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3220483501:02:029:0002, земельну ділянку площею 0.0826 га. кадастровий номер 3220483501:02:029:0001. житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами загальною площею 622,90 кв.м, що розташований по АДРЕСА_3 ; земельну ділянку площею 0.2500 га. кадастровий номер 3220483501:02:029:0008, земельну ділянку площею 0,2734 га, кадастровий номер 3220483501:02:029:0007, земельну ділянку площею 0,0762 га, кадастровий номер 3220483501:02:004:0004, житловий будинок з відповідними господарськими спорудами загальною площею 254,70 кв. м, що розташований по АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3220483501:02:004:0005, земельну ділянку площею 0,4459 га, кадастровий номер 3220483501:02:004:0006, розташовані по АДРЕСА_2 .
Рішення суду набрало законної сили 12.11.2010 року, на виконання якого судом видано виконавчий лист від 23.11.2010 року.
12.02.2020 р. позивачу стало відомо, що накладено арешт на його особисті грошові кошти, що містяться на банківських рахунках. З Автоматизованої системи виконавчого провадження та Єдиного реєстру боржників (https://erb.minjust.gov.ua) позивач дізнався, що відносно нього у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувають на виконанні виконавчі провадження (ВП) від 09.08.2019 р. за № 59771625 про стягнення витрат виконавчого провадження та № 59771666 про стягнення виконавчого збору, за якими стягувачем є держава в особі відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в КО. Крім того, приватним виконавцем Трофименко М.М. відкрито ВП 59750725 від 07.08.2019 р. про стягнення коштів, де стягувачем виступає ПАТ «Державний Експортно- Імпортний Банк України» (далі - АТ «УКРЕКСІМБАНК»),
Позивач звернувся до АТ «УКРЕКСІМБАНК» для з'ясування ситуації, яка склалася, та стану виконання рішення суду. Звідки отримав інформацію та документальне її підтвердження, що 15.04.2019 р. було відкрито ВП № 58885691 з виконання виконавчого листа № 2-13239/2010 від 23.11.2010 р. (копії додаються, оригінали знаходиться у АТ «УКРЕКСІМБАНК»), Згодом, а саме 07.08.2019 р. виконавчий документ було повернуто за заявою АТ «УКРЕКСІМБАНК» без фактичного виконання та передано на виконання приватному виконавцю виконавчого округу Київської області Трофименко Михайлу Михайловичу, яким винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 9750725 з виконання виконавчого листа № 2-13239/2010, виданого 23.11.2010 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області.
З огляду на це, 14.02.2020 р. позивач звернувся до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень за №№ 59771625, 59771666, 58885691 (копія додається). При цьому для ознайомлення були надані тільки виконавчі провадження за №№ 59771625, 59771666. Щодо ВП № 58885691 головний державний виконавець Подольський Андрій Анатолійович пояснив, що виконавчого провадження немає в наявності на паперових носіях, відтак позивачу довелося ознайомлюватися за ідентифікатором доступу 360ДД2Г6А1В0 з тими матеріалами, які містяться в електронному вигляді в Автоматизованій системі виконавчого провадження (https://asvpweb.miniust.gov.ua).
Позивач зазначає, що із зібраних матеріалів стало відомо про порушення своїх прав та інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Керуючись вказаними нормами, оскільки спір стосується виконання виконавчого листа № 2-13239/2010, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області від 23.11.2010 року, то 21 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області зі скаргою про визнання дій неправомірними та зобов'язати усунути порушення у ВП N 58885691.
27 лютого 2020 року отримано ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.02.2020 р. у справі № 2-13239/2010, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою Куришко Івана Івановича, заінтересовані особи: Акціонерне товариство "ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УРКАЇНИ". Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій неправомірними та зобов'язати усунути порушення у ВП N 58885691 та роз'яснено, що заявлені вимоги можуть бути розглянуті Київським окружним адміністративним судом в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно положень ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня. коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію. стосовно якої пропущено строк. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Згідно ч.6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Оскільки з моменту, коли позивача дізнався про порушення своїх прав та інтересів, останній вживав активні заходи, спрямовані на їх відновлення, тому на підставі викладеного суд визнає поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та вважає за можливе його поновити.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 1681,60 грн, отже понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 07.08.2019 р. про стягнення виконавчого збору, винесену у виконавчому провадженні № 58885691.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 07.08.2019 р. про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження винесену у виконавчому провадженні № 58885691.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 43315602) судові витрати у сумі 1 681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн 60 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Терлецька О.О.