про повернення позовної заяви
10 квітня 2020 року м. Житомир справа № 240/2804/20
категорія 112030300
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Чернова Г.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить:
- визнати проиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА №07-04/598 від 21.02.2020 в нарахуванні та виплаті щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 40% від мінімальної заробітної плати, у відповідності до ст.37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області провести йому з 17.07.2018 року по день постановлення рішення нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням вживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.
Ухвалою суду від 10.03.2020 вказаний позов залишено без руху зі встановленням терміну для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду щодо зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області нарахувати та виплатити позивачу щомісячну грошову допомогу, встановлену ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 17 липня 2018 року та доказами поважності причин його пропуску.
На виконання ухвали від 10.03.2020, позивачем надіслано до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій ОСОБА_1 не зазначила жодних поважних причин, з яких нею було пропущено строк звернення із вимогами щодо оскарження бездіяльності Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області з 17.07.2018. Натомість, у цій заяві позивач вказує, що про порушення своїх прав дізналася у зв'язку із оприлюдненням рішення Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 240/4946/18 14.01.2020 та із засобів масової інформації 13.02.2020, до цього часу їй не було відомо про відновлення виплат згідно ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Дослідивши заяву, приходжу до висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Позивачем у заяві про поновлення строку для звернення до суду не зазначено причин, які унеможливили своєчасне звернення до суду, не надано доказів на підтвердження таких обставин. Твердження позивача про те, що про порушення своїх прав дізналася із засобів масової інформації 13.02.2020 та у зв'язку із оприлюденням рішення у зразковій справі 14.01.2020, а тому суд може поновити строк для звернення із позовом, не можуть слугувати поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом, оскільки такі причини не є незалежними від волевиявлення особи. Більш того, суд зазначає, що підставою подання позову у цій справі слугувало рішення КСУ № 6-р/2018 від 17.07.2018, яке було оприлюднене у відповідності до норм чинного законодавства. Позивачем не вказано вагомих причин, які зумовили її тривалу бездіяльність та байдужість до порушених прав з 17.07.2018.
Враховуючи вищевикладене, вказані ОСОБА_1 у заяві обставини не можуть бути визнаними поважними з метою поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відтак, суд, на підставі ч.2 ст.123 КАС України, повертає позовну заяву позивачеві.
Керуючись статтями 123, 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду, у строк та в порядку, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г.В. Чернова