06 квітня 2020 року Справа № 160/1365/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
04.02.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просить визнати протиправними дії щодо відмови у призначенні пенсії викладену в листі начальника відділу з питань перерахунків пенсій №14 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20.01.2020 року №11/03.22-19; зобов'язати зарахувати до пільгового стажу роботи, який надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди роботи підземним горноробочим, майстром-підпривником 3-го розряду з повним робочим днем під землею на шахті «Черкаська» в/о «Лугансквугілля» з 10.11.1993 року по 19.12.1994 року, з 02.12.1995 року по 06.12.1998 року та з 21.02.2000 року по 24.12.2001 року, підземним підривником, відборщиком (промивальником) з повним робочим днем під землею на руднику «Чурпунньа Депутатського ГОКа об'єднання « Якутзолото » з 24.12.1998 року по 08.10.1999 року та призначити пенсію на пільгових умовах, відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з дня звернення з заявою про призначення пенсії - 26 листопада 2019 року.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачу були надані усі необхідні документи, які підтверджують достатній стаж роботи за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Натомість Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято протиправне рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах із посиланням на те, що не було зараховано до пільгового стажу роботу підземним горноробочим, майстром-взривником, відборщиком (промивальником) з повним робочим днем під землею.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення ( виклику) сторін.
Відповідачем 13.02.2020 року отримано копію ухвали суду про відкриття спрощеного позовного провадження в даній адміністративній справі та копію позову разом із копіями доданих до нього документів.
26.02.2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.
Відповідач зазначає, що загальний стаж роботи з урахуванням додаткових років за списком 1 ОСОБА_1 становить 25 років 10 місяців 6 днів, в тому числі пільговий стаж ( робота за списком 1)- 17 років 10 місяців 12 днів. Період роботи в СП рудник «Чурпунньа» Депутатського ГОК з 24.12.1998 по 08.10.1999 роки не зараховано через відсутність у уточнюючих довідках інформації про проведення атестації робочих місць. Період роботи на шахті «Черкаська» в/о «Луганськвугілля» з 10.11.1993 по 19.12.1994, з 02.12.1996 по 06.12.1998, з 21.02.2000 по 24.12.2001 року буде зараховано до пільгового стажу після проведення перевірки та підтвердження відомостей зазначених в довідках.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та досяг віку 44 роки.
26 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до відділу з питань перерахунків пенсій № 14 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
20.01.2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано відмову в призначенні пенсії № 11/03.22-19. В обгрунтування відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідач зазначає, що до пільгового стажу не було включено період роботи в СП рудник «Чурпунньа» Депутатського ГОК з 24.12.1998 по 08.10.1999 роки та період роботи на шахті «Черкаська» в/о «Луганськвугілля» з 10.11.1993 по 19.12.1994, з 02.12.1996 по 06.12.1998, з 21.02.2000 по 24.12.2001 року. Загальний стаж роботи з урахуванням підземного стажу становить 25 років 10 місяців 16 днів, в тому числі пільговий стаж згідно частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» складає 17 років 10 місяців 12 днів, що недостатнього для призначення пенсії.
Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в зарахуванні періоду роботи в СП рудник «Чурпунньа» Депутатського ГОК з 24.12.1998 по 08.10.1999 роки та період роботи на шахті «Черкаська» в/о «Луганськвугілля» з 10.11.1993 по 19.12.1994, з 02.12.1996 по 06.12.1998, з 21.02.2000 по 24.12.2001 року та призначенні пільгової пенсі за віком позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 передбачено, що довідки, уточнюючі характер роботи, повинні видаватися у разі, коли у трудовій книжці взагалі відсутні відомості про роботу громадян у спірний період, що визначає їх право на пільгову пенсію на пільгових умовах.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.
Згідно даних, які містяться у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 позивач працював у період з 10.11.1993 року по 24.12.2001 року на шахті «Черкаська в/о «Луганськвугілля» на таких посадах:
- 10.11.1993 року по 12.12.1993 року - учнем підземного гірничого робітника з повним робочим днем під землею;
- з 13.12.1993 року по 19.12.1994 року - підземним гірничим робітником третього розряду з повним робочим днем під землею;
- з 02.12.1996 року по 09.12.1997 року - підземним гірничим робітником третього розряду з повним робочим днем під землею;
- 10.12.1997 року - направлений на курси майстрів -підривників;
- з 10.03.1998 року по 22.04.1998 року - учнем майстра-підривника з повним робочим днем під землею;
- з 23.04.1998 року по 06.12.1998 року - майстром-підривником четвертого розряду з повни робочим днем під землею;
- з 21.02.200 року по 24.12.2001 року - майстром-підривником четвертого розряду з повним робочим днем під землею.
Відповідно до матеріалів пенсійної справи, а саме, довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 28.08.2014 року № 1975 та № 1975/1 позивач працював на шахті "Черкаська" в/о «Луганськвугілля»:
- з 10.11.1993 року по 13.12.1993 року учнем підземного гірничого робітника підземної дільниці, посада віднесена до Списку № 1 розділу І підрозділу 1 поз. 1010100.а постанови Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 року № 10;
- з 13.12.1993 року по 19.12.1994 року підземним гірничим робітником підземної дільниці, посада віднесена до Списку № 1 розділу І підрозділу 1 поз. 1010100.а постанови Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 року № 10;
- з 02.12.1996 року по 09.12.1997 року гірничим робітником підземним підземної ділянки, посада віднесена до Списку № 1 розділу І підрозділу 1 поз. 1010100.а постанови Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 року № 10;
- з 10.12.1997 року по 23.04.1998 року учнем майстра-підривника, за період навчання отримував підземну тарифну ставку підземного гірничого робітника, посада віднесена до Списку № 1 розділу І підрозділу 1 поз. 1010100.а постанови Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 року № 10;
- з 23.04.1998 року по 06.12.1998 року майстром-підривником підземної дільниці, посада віднесена до Списку № 1 розділу І підрозділу 1 поз. 1010100.а постанови Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 року № 10;
- з 21.02.2000 року по 24.12.2001 року майстром-підривником підземної дільниці, посада віднесена до Списку № 1 розділу І підрозділу 1 поз. 1010100.а постанови Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 року № 10.
Список №1 виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, який затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року №10, містить розділ 1 підрозділ 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» поз. 1010100.а, якою передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено працю позивача у період з 10.11.1993 по 19.12.1994, з 02.12.1996 по 06.12.1998, з 21.02.2000 по 24.12.2001 року на шахті «Черкаська» в/о «Луганськвугілля» на посадах, що віднесені до Списку № 1.
З урахування викладеного суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу позивача на підземних роботах - роботи на шахті «Черкаська» в/о «Луганськвугілля», в означені періоди, а належним способом захисту порушеного права буде саме зобов'язання зарахувати дані періоди до пільгового стажу.
Щодо вимоги про зобов'язання зарахувати до пільгового стажу періоду роботи на шахті «Черкаська» в/о «Луганськвугілля» з 02.12.1995 року по 02.12.1996 року, суд зазначає наступне.
Згідно записів у трудовій книжці позивача він у період з 27.12.1994 року по 11.06.1996 року проходив службу у в армії.
Відповідно до Довідки Міністерства оборони України № 4/699 від 28.10.2019 року позивач проходив строкову військову службу в період з 27.12.1994 по 11.06.1996 року.
Отже у вказаний період позивач не працював на шахті «Черкаська» в/о «Луганськвугілля», а тому вказаний період не підлягає зарахуванню до пільгового стажу.
Щодо вимоги про зарахування пільгового стажу підземним підривником, відборщиком (промивальником) з повним робочим днем під землею на руднику «Чурпунньа Депутатського ГОКа об'єднання « Якутзолото » з 24.12.1998 року по 08.10.1999 року суд зазначає наступне.
Позивач у період з 24.12.1998 року по 08.10.1999 року працював на території Російської Федерації, тому питання щодо можливості зарахування цих періодів роботи до пільгового стажу за відсутності висновків атестації, слід розглядати у відповідності до положень Угоди від 14 січня 1993 року.
Згідно статті 6 Угоди від 14 січня 1993 року працівники Сторони виїзду, які працюють на території Сторони працевлаштування, користуються правами та виконують обов'язки, що встановлені трудовим законодавством Сторони працевлаштування (включаючи питання трудових відносин, колективних договорів, оплати праці, режиму робочого часу та часу відпочинку, охорони та умов праці та інші). Трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Відповідно до статті 7 Угоди від 14 січня 1993 року питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (далі - Угода про гарантії) та двосторонніми угодами в цій галузі.
Статтею 1 Угоди про гарантії передбачено, що пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Зі змісту наведених норм вбачається, що пенсія призначається за нормами законодавства країни, де проживає особа, а стаж набутий на території однієї із зазначених в Угоді держав, зараховується до пільгового у разі, якщо такий стаж взаємно визначений Сторонами.
На території Російської Федерації обов'язкове здійснення атестації робочих місць регулювалося Положенням про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Мінпраці Росії від 24.03.1997 № 12, Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими наказами Міністерства охорони здоров'я Російської Федерації від 31.08.2007 N 569 та від 26.04.2011 № 342н тощо.
Матеріалами справи встановлено, що на підтвердження періоду роботи ОСОБА_1 в СП рудник «Чурпунньа» в період з 24.12.1998 по 08.10.1999 рік наявний запис у трудовій книжці та надано довідку № 769 від 26.05.2015 року. Довідка містить відомості про роботу позивача підземним підривником з повним робочим днем під землею з 24.12.1998р, відборщиком (промивальником) з повним робочим днем під землею.
За таких обставин, суд вважає, що період з 24.12.1998 року по 08.10.1999 року є таким, що необгрунтовано було не зараховано до пільгового стажу позивача для призначення пенсії.
Щодо вимоги про зобов'язання відповідача призначити пенсію на пільгових умовах, відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з дня звернення з заявою про призначення пенсії - 26 листопада 2019 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Отже, право на пенсію незалежно від віку мають працівники, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних гірничих роботах не менше 25 років.
Згідно частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.
Тобто, суд може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи.
У даному випадку вимога про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію є передчасною, оскільки, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Так, Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
На цій підставі адміністративні суди, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручаються у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Так, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
В справі «East/West Alliance Limited» проти України» (№ 19336/04) Суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією «небезпідставної скарги» та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов'язання за цим положенням. Межі обов'язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Polandа № 30210/96).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що найбільш ефективний із можливих способів захисту порушеного права позивача, є зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком № 1, коли він був безпосередньо зайнятий повний робочий день на підземних гірничих роботах, періоди роботи на шахті «Черкаська» в/о «Лугансквугілля» з 10.11.1993 року по 19.12.1994 року, з 02.12.1996 року по 06.12.1998 року та з 21.02.2000 року по 24.12.2001 року, на руднику «Чурпунньа Депутатського ГОКа об'єднання «Якутзолото» з 24.12.1998 року по 08.10.1999 року та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду.
За таких обставин суд доходить висновку про часткове задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .
В силу вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи фактичне задоволення адміністративного позову, суд приходить до висновку про наявність підстав для присудження на користь позивача судових витрат, а саме, судового збору у розмірі 840,80 грн.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 викладену в листі начальника відділу з питань перерахунків пенсій №14 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20.01.2020 року №11/03.22-19.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 1, коли він був безпосередньо зайнятий повний робочий день на підземних гірничих роботах, періодів роботи на шахті «Черкаська» в/о «Лугансквугілля» з 10.11.1993 року по 19.12.1994 року, з 02.12.1996 року по 06.12.1998 року та з 21.02.2000 року по 24.12.2001 року та на руднику «Чурпунньа Депутатського ГОКа об'єднання « Якутзолото » з 24.12.1998 року по 08.10.1999 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 1, коли він був безпосередньо зайнятий повний робочий день на підземних гірничих роботах, періоди роботи на шахті «Черкаська» в/о «Лугансквугілля» з 10.11.1993 року по 19.12.1994 року, з 02.12.1996 року по 06.12.1998 року та з 21.02.2000 року по 24.12.2001 року, на руднику «Чурпунньа Депутатського ГОКа об'єднання «Якутзолото» з 24.12.1998 року по 08.10.1999 року та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог-відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840 грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 06 квітня 2020р.
Суддя С.І. Озерянська