04 березня 2020 року Справа № 160/11487/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТ ТРЕЙД» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,-
15.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «АМТ ТРЕЙД» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товару від 19.09.2019 року № UA110180/2019/400078/1.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що підприємством для митного оформлення і підтвердження митної вартості товарів надано належні та достатні документи для застосування основного методу визначення митної вартості. Надані документи підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей, дозволяють провести обчислення митної вартості. Також позивач вважає, що відмова митниці у визнанні заявленої декларантом митної вартості є необґрунтованою, оскільки не проведена оцінка всіх наданих документів щодо неможливості застосування основного методу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 позовну заяву ТОВ «АМТ ТРЕЙД» залишено без руху, з підстав невідповідності останньої вимогам ст. 161 КАС України.
На виконання вимог ухвали суду, 29.11.2019 позивачем були усунуті недоліки позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 відкрито провадження у справі № 160/11487/19 та призначено розгляд останньої за правилами загального позовного провадження на 23.12.2019.
23.12.2019 розгляд справи № 160/11487/19 відкладено на 22.01.2020.
03.01.2020 представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що за результатами проведеного митного контролю заявленої позивачем митної вартості товару було встановлено, що документи надані на підтвердження митної вартості містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Таким чином, відповідач вважає, що посадові особи Дніпровської митниці Держмитслужби при прийнятті рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару та оформленні картки відмови діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, у зв'язку з чим представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.
08.01.2020 на адресу суду від представника позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій викладено правову позицію аналогічну зазначеній в позовній заяві та наголошено, що доводи відповідача, викладені у відзиві, є безпідставними, такими, що не підкріплені жодними належними доказами та взагалі не відповідають нормам чинного законодавства.
17.01.2020 на адресу суду від представника відповідача надійшли письмові заперечення проти відповіді на відзив, в яких підтримано аналогічну правову позицію викладену у відзиві на позов та зазначено, що митницею правомірно прийнято спірне Рішення про коригування митної вартості товару, з урахуванням всіх обставин та документів, наданих до митного оформлення.
22.01.2020 підготовче засідання по справі № 160/11487/19 відкладено на 29.01.2020, у зв'язку з перебуванням судді Рищенко А.Ю. у відрядженні.
29.01.2020 представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи № 160/11487/19 в порядку письмового провадження.
Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вищезазначене та відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 КАС України, а також те, що відповідачем не повідомлено про причини неявки в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
04.03.2020 ухвалою суду замінено відповідача по справі № 160/11487/19 на його правонаступника Дніпровську митницю Держмитслужби.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 29.03.2018 між YUCHENG TIANMING MACHINERY CO., LTD (продавець) та ТОВ «АМТ ТРЕЙД» (покупець) укладено контракт № SDTM/2, згідно умов якого продавець продає, а покупець купує «Товар», в асортименті, кількості, та за цінами, вказаними в Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємною частиною даного контракту.
18.09.2019 TOB «AMT ТРЕЙД» задекларувало до митного поста «Правобережний» Дніпровської митниці товар - сівалки зернові, що надійшли в Україну згідно зазначеного контракту на підставі специфікації № 2019-2 від 22.05.2019 та комерційних та товаросупровідних документів - інвойсу SDTM2019-2 від 10.07.2019, коносаменту № 583215715 від 20.07.2019.
Електронна митна декларація зареєстрована за № UA110180/2019/415761.
Митна вартість товару підприємством була визначена виходячи з ціни контракту згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України за основним методом, зазначеним у ст. 58 Митного кодексу України на підставі наданих документів.
Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємство надало митниці документи, передбачені частинами 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України:
- декларацію митної вартості;
- зовнішньоекономічний контракт № SDTM/2 від 29.03.2018;
- специфікацію № 2019-2 від 22.05.2019 до контракту;
- інвойс № SDTM 2019-2 від 10.07.2019;
- пакувальний лист від 10.07.2019;
- технічний опис (характеристики) товару.
Поставка товару здійснювалася на умовах поставки FOB-Tianjin(КНР) згідно з Інкотермс 2010, відповідно до яких покупець зобов'язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення.
Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало:
- договір транспортно-експедиційного обслуговування (ТЕО) № 328/2-К від 14.12.2018;
- заявку на ТЕО № 23 від 10.07.2019;
- коносамент № 583215715 від 20.07.2019;
- рахунок на оплату морського фрахту « 223/1 від 02.09.2019;
- довідку про транспортні витрати від 06.09.2019;
- акт виконаних робіт № 20 від 02.09.2019.
Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості щодо вказаного товару останньою виявлені розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
За результатами здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ митницею були додатково витребувані:
- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;
- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;
- виписку з бухгалтерської документації;
- каталоги, прайс-листи виробника товару;
- копію митної декларації країни відправлення;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
19.09.2019 між підприємством та митницею проходило листування щодо визначених митницею розбіжностей в відомостях, зазначених у наданих документах.
Листом від 19.09.2019 № 415 підприємство додатково надало свої пояснення щодо розбіжностей, додатково надало до митниці прайс-лист, комерційну пропозицію виробника та копію додаткової угоди № 1 від 15.02.2019 до договору № 328/2-К.
19.09.2019 митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110180/2019/400078/1, яким скориговано заявлену позивачем митну вартість за другорядним методом 2г - резервний метод.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Скориставшись цим правом, підприємство 20.09.2019 задекларувало зазначені товари, а митниця випустила товар у вільний обіг за МД № UA110180/2019/415945.
Різниця митних платежів (ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала 58 266,81 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Статтею 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно ч. 4 ст. 53 цього Кодексу у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
При цьому ч. 5 ст. 53 МК України встановлено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 6 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно ч. 1, 2 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Статтею 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
З аналізу наведених норм вбачається, що митна вартість має бути підтверджена достовірними документами, що містять відомості про всі її складові, визначені на підставі об'єктивних даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до ст. 59 МК України, якою встановлено метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.
Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.
Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснене, і таке інше.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).
Згідно статті VII ГАТТ, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.
Встановлені обставини справи свідчать, що митну вартість, скориговано із застосуванням другорядного методу визначення 2-ґ резервний метод, визначення митної вартості згідно з положеннями ст. 64 МК України, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) органом доходів та зборів митній вартості.
З відзиву на позов слідує, що автоматизованою системою аналізу та управління ризиками митниці за поданими позивачем електронними митними деклараціями згенеровано форми контролю: 105-2- «Контроль правильності визначення митної вартості товарів», 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів».
За результатами такого контролю відповідач дійшов висновку, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності.
Так, у рішенні про коригування митної вартості від 19.09.2019 року № UA110180/2019/400078/1 митниця зазначає виявлені розбіжності, які, на її думку, унеможливили митне оформлення за основним методом і стали підставою для витребування додаткових документів та здійснення коригування, а саме:
- у інвойсі від 10.07.2019 № SDTM2019-2 відсутня прив'язка до конкретної партії товару, тобто не міститься посилання на номера контейнерів MSKU1505780 та UESU4714093 та специфікацію (додатку) від 22.05.2019 № 2019-2;
- не надано електронну копію декларації країни відправлення, яка повинна супроводжувати товар;
- відомості щодо вартості транспортно-експедиційного обслуговування у заявці та інвойсі не кореспондуються між собою (не піддаються обчисленню);
- інвойс від 10.07.2019 № 223/1 за умовами контракту від 14.12.2018 № 382/2-К має бути сплачений протягом 45 днів з часу його встановлення, отже на час подання документів до митного оформлення (24.08.2019) він мав бути оплачений, але декларантом платіжне доручення надане не було;
- прейскуранти (прайс-листи б/н від 17.05.2019) виробника товару повинні бути обезлічені;
- в коносаменті відсутнє посилання на транспортно-експедиційну компанію, що здійснює фрахт.
Суд не може погодитись з вказаними висновками відповідача, з огляду на таке.
Щодо не зазначення в інвойсі від 10.07.2019 № SDTM2019-2 посилань на номери контейнерів та специфікацію від 22.05.2019 № 2019-2, суд зазначає, що відповідно до умов контракту № SDTM/2 від 29.03.2018р, конкретні умови поставки партії товару зазначаються в Специфікації (Додатку) до цього контракту.
Більш того, на переконання суду, в інвойсі від 10.07.2019 № SDTM2019-2 містяться всі необхідні дані про товар, зокрема, його кількість та ціна, а також посилання на контракт № SDTM/2 від 29.03.2018.
Слід також зазначити, що відомості в інвойсі від 10.07.2019 № SDTM2019-2 повністю узгоджуються з відомостями специфікації від 22.05.2019 № 2019-2, а тому відсутність в інвойсі посилань на номери контейнерів та специфікацію, жодним чином не свідчить про не підтвердження числових значень складових митної вартості товарів.
Щодо ненадання позивачем електронної копії декларації країни відправлення, то з цього приводу слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України митна декларація країни відправлення не відноситься до документів, що підтверджують числові значення митної вартості, а лише може вимагатись (за наявності) митним органом у разі, якщо документи, передбачені ч. 2 ст. 53 КАС України мають розбіжності, ознаки підробки або всієї інформації.
Крім того, відповідачем не було наведено змістовних обґрунтувань щодо необхідності надання декларації країни відправлення, також не було зазначено і розбіжностей у документах та складових митної вартості, що в свою чергу могли бути усуненими після подачі такої декларації.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.03.2019 по справі № 810/4116/17.
Щодо тверджень відповідача відносно того, що відомості щодо вартості транспортно-експедиційного обслуговування у заявці та інвойсі не кореспондуються між собою (не піддаються обчисленню) та відносного того, що позивачем не надано платіжного доручення по інвойсу від 10.07.2019 № 223/1, слід зазначити таке.
15.02.2019 сторони договору № 328/2-К, уклали додаткову угоду № 1, якою змінили пункт 4.1 договору, виклавши його у наступній редакції: «Оплата за цим контрактом здійснюється Клієнтом на протязі 30 днів з моменту вивантаження контейнеру у порту вивантаження, якщо інше не передбачено узгодженою Сторонами Заявкою».
Заявкою № 23 від 10.07.19 (п. 12) сторонами узгоджено термін оплати послуг ТЕО на протязі 45 днів з моменту виставлення рахунку.
Таким чином, оплата транспортних витрат Експедитору повинна бути здійснена на протязі 45 днів від дати - 02.09.2019 за якою виставлений рахунок № 223/1 на сплату ТЕП у розмірі 2 140 дол.США, і на момент декларування термін оплати не сплинув.
Як вбачається з ЕМД № UA110180/2019/415761, додаткова угода № 1 від 15.02.2019 до договору № 328/2-К надавалась TOB «АМТ ТРЕЙД» митниці у ході декларування товарів, а також додатково надавалась листом № 415 від 19.09.2019 в ході консультацій щодо правильності визначення митної вартості.
Відповідач зазначає про наявність розбіжностей в заявці на ТЕО наданій до митного оформлення та інвойсі на оплату ТЕО, однак не зазначає при цьому у чому полягають ці розбіжності та які ж саме відомості в цих документах не підлягають обчисленню.
Як вбачається з заявки № 23 від 10.07.2019, задекларований товар поставлявся у 2-х контейнерах. Вартість фрахту одного контейнера по маршруту Тяньцзинь - Южний складає 1000 доларів США, послуги ТЕО за межами України одного контейнера - 70 доларів США, всього - 1070 дол.США. (1000+70=1070). Загальна сума фрахту 2 контейнерів з урахуванням ТЕО склала 2140 доларів США (1070+1070=2140). Відповідно вартість фрахту двох контейнерів без урахування вартості послуг ТЕО складає 2000 дол. США (1000+1000=2000), а вартість послуг ТЕО 2-х контейнерів складає 140 доларів США (70+70=140).
Згідно інвойсу від 02.09.2019 № 223/1, TOB «АМТ ТРЕЙД» повинно сплатити за ТЕО за коносаментом 583215715 валютні кошти у сумі 2140 доларів США, у тому числі 2000 дол.США за морський фрахт та 140 дол.США за послуги ТЕО, тобто відомості щодо вартості послуг ТЕО в заявці на перевезення вантажу та в інвойсі на оплату послуг ТЕО повністю співпадають та піддаються елементарному обчисленню. Зазначене підтверджується наданими митниці документами.
Таким чином, надані документи не мають ніяких розбіжностей, відомості в них у своїй сукупності піддаються елементарному обчисленню, повністю кореспондуються та співпадають між собою, є об'єктивними і в повній мірі підтверджують вартість транспортних витрат за межами України.
Щодо тверджень відповідача відносно того, що прейскуранти (прайс-листи б/н від 17.05.2019) виробника товару повинні бути обезлічені, то з цього приводу суд зазначає, що така розбіжність, не зазначалася митницею в електронному повідомленні № 1 від митниці декларанту, що направлялося митницею в ході консультацій щодо правильності визначення митної вартості. Ці відомості митницею були зазначені лише у гр. 33 спірного Рішення, тому TOB «AMT ТРЕЙД» було протиправно позбавлено відповідачем можливості висловити свої заперечення щодо правомірності такої підстави для коригування митної вартості.
Таким чином зазначена начебто розбіжність не могла бути включена, як підстава для коригування митної вартості до спірного Рішення, оскільки раніше, в ході консультацій щодо правильності визначення митної вартості на задекларований товар, про неї мова взагалі не йшла і до прийняття Рішення, підприємству про неї відомо не було, тобто сама митниця не вважала таку начебто розбіжність підставою для коригування митної вартості.
Не зрозуміло що розуміється під терміном: «повинні бути обезлічені». Митниця не зазначає механізм, відповідно до якого зазначений прайс-лист від 17.05.2019 «повинен бути обезлічений», тому незрозуміло в чому ж полягає сама розбіжність і яким чином вона впливає на визначення числових значень митної вартості. Не зрозуміло також, які інші прайс-листи «повинні бути знеособлені», оскільки до митного оформлення надавався лише один прайс-лист від 17.05.2019.
Отже, зазначене митницею не може вважатись розбіжністю у наданих для підтвердження митної вартості документах, яка дає митниці підстави вимагати додаткові документи. Інформація, зазначена у прайс-листі щодо запропонованої ціни товару та погодженої сторонами контракту, відповідає числовим значенням ціни товарів, зазначених у інших наданих до митного оформлення документах (специфікації, інвойсі).
Крім того, за своєю суттю прайс-лист - це перелік пропозицій товару та цін, який не може вважатися первинним документом, а є способом розповсюдження продавцем інформації про товар.
Аналогічна правова позиція викладена також і в постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 804/14558/15.Начало формы
Щодо посилань відповідача відносно того, що в коносаменті відсутнє посилання на транспортно-експедиційну компанію, що здійснює фрахт, то з цього приводу слід зазначити наступне.
Така розбіжність, не зазначалася митницею в електронному повідомленні № 1 від митниці декларанту, що направлялося митницею в ході консультацій щодо правильності визначення митної вартості. Ці відомості митницею були зазначені лише у гр. 33 спірного Рішення, тому TOB «AMT ТРЕЙД» було протиправно позбавлено відповідачем можливості висловити свої заперечення щодо правомірності такої розбіжності, як підстави для коригування митної вартості. Таким чином зазначена розбіжність не могла бути включена, як підстава для коригування митної вартості до спірного Рішення, оскільки раніше, в ході консультацій щодо правильності визначення митної вартості на задекларований товар, про неї мова взагалі не йшла і до прийняття Рішення, підприємству про неї відомо не було, тобто сама митниця не вважала таку начебто розбіжність підставою для коригування митної вартості.
Більш того, зазначена митницею підстава для коригування митної вартості є необгрунтованою, виходячи з того, що для підтвердження витрат на транспортування оцінюваних товарів до порту призначення на території України декларантом надані документи: договір № 328/2-К транспортно-експедиторського обслуговування від 14.12.2018, додаткова угода № 1 від 15.02.2019 про викладення п. 4.1 договору у новій редакції; заявка № 23 від 10.07.2019 на транспортно-експедиторське обслуговування конкретної партії товару у якій зазначено маршрут, відправник та отримувач вага вантажу кількість контейнерів, найменування товару, кількість упаковок, загальна вартість послуги з урахуванням перевантаження; коносамент № 583215715 від 20.07.2019; інвойс № 223/1 від 02.09.2019 на загальну суму 2 140 дол.США; довідка Експедитора № 0704/1172019 від 21.08.2019 про суму транспортних витрат у розмірі 2140 дол.США.; акт виконаних робіт № 20 від 02.09.2019, який підтверджує фактичне виконання транспортно-експедиторських послуг за межами України.
З вказаних документів вбачається, що ТЕО задекларованих товарів здійснювалось саме експедитором - компанією «OU GEOSERVICE».
В наданому до митного оформлення коносаменті № 583215715 від 20.07.2019 мається посилання на перевізника - компанію «Zhejiang Simon International Logistics Co. Ltd».
Наявність в коносаменті посилання на іншого перевізника не є розбіжністю, виходячи з наступного.
Так, відповідно до преамбули Договору № 328/2-К транспортно-експедиторського обслуговування від 14.12.2018, даний договір укладено між TOB «AMT ТРЕЙД» ("Клієнт") та компанією «OU GEOSERVICE» (експедитор).
Відповідно до п. 1.1. даного Договору, його предметом є надання Еспедитором Клієнту послуг по транспортно-експедиційному обслуговуванню (ТЕО) експортних, імпортних, транзитних і інших вантажів Клієнта, у тому числі організації перевезень різними видами транспорту, перевалки в портах та надання інших узгоджених Сторонами послуг.
Відповідно до п.п. 2.1.1. п. 2.1 Договору ТЕО № 328/2-К, в межах даного Договору, Експедитор має право: обирати та змінювати вид транспорту та маршрут перевезення, обирати та змінювати порядок виконання транспортно-експедиційних послуг, діючи в інтересах Клієнта; укладати від свого імені або від імені Клієнта та за рахунок Клінта договори з портами, перевізниками та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів, та інші послуги, пов'язані з виконанням даного Договору.
З зазначеного, вбачається, що діючи в інтересах Клієнта, Експедитор має право на укладання від свого імені Договорів з іншими перевізниками з метою виконання взятих на себе зобов'язань, тобто компанія «Zhejiang Simon International Logistics Co. Ltd», с агентом морської лінії, що здійснювала перевезення за договором з Експедитором в інтересах Клієнта.
Оскільки Експедитором було виставлено Клієнту єдиний рахунок на оплату послуг ТЕО - інвойс № 223/1 від 02.09.2019 на загальну суму 2 140 дол. США та ніяких інших додаткових рахунків на оплату послуг ТЕО, виставлено не було, то відповідно усі витрати, які зазнав Експедитор, пов'язані з їх виконанням, включені ним до цього рахунку і зазначення в коносаменті іншого перевізника ніяким чином не впливає на числові значення митної вартості.
Таким чином, наданий до митного оформлення коносамент № 583215715 від 20.07.2019 з відтисками штампу митниці підтверджує факт здійснення морського перевезення товару і наданий Експедитором позивачу відповідно до умов договору ТЕО. Факт отримання вантажу у порту за цим коносаментом та перевезення товару до місця доставки у м. Дніпро свідчить про дійсність цього коносаменту та відповідність його вимогам законодавства.
Отже, надані документи, що зазначені вище у своїй сукупності та взаємозв'язку у повній мірі підтверджують числові значення транспортних витрат, як складової митної вартості, не мають розбіжностей, які впливають на її розрахунок.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача про те, що надані позивачем в ході митного оформлення товару документи містили вказані вище розбіжності, за таких обставин, відповідач протиправно вимагав від позивача подання додаткових документів та безпідставно прийняв рішення про коригування митної вартості від 19.09.2019 року № UA110180/2019/400078/1, яке, за встановлених обставин, є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1 921,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 3235 від 02.10.2019.
З урахуванням того, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1 921,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТ ТРЕЙД» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товару від 19.09.2019 року № UA110180/2019/400078/1.
Стягнути з Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТ ТРЕЙД» (49000, м. Дніпро, вул. Н. Алексєєнко, 70, код ЄДРПОУ 41526485) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1 921,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 3235 від 02.10.2019.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Повний текст рішення суду складений 04 березня 2020 року.
Суддя А. Ю. Рищенко