08 квітня 2020 року ЛуцькСправа № 140/96/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ковальчука В.Д.,
за участю секретаря судового засідання Ткачук І.І.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Вічинюка М.А.,
представників відповідача Саламана І.І., Процана М.С.,
розглянувши в судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області про визнання протиправними та скасування висновку та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області про визнання протиправними та скасування висновку щодо результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" у 2019 році, затвердженого наказом № 367-ос від 03.12.2019 року в частині виставлення начальнику управління захисту споживачів ОСОБА_1 негативної оцінки, наказу Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області № 370-ос "Про звільнення ОСОБА_1 " від 09.12.2019 року, поновлення на посаді начальника управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона працювала на посаді начальника управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області. 04 жовтня 2019 на підставі наказу №307-ос ГУ ДПСС було проведено щорічне оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займали посади державної служби категорії "Б" і "В" у 2019 році. За результатами оцінювання позивачу була виставлена негативна оцінка та на підставі висновку щодо оцінювання наказом Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області № 370-ос "Про звільнення ОСОБА_1 " від 09.12.2019 року, вона була звільнена з займаної посади.
Позивач зазначає, що протягом звітного 2019 року з боку керівника жодних нагадувань, зауважень та критики щодо якості, своєчасності та повноти виконання визначених їй завдань не було. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" у 2019 році, яке було проведено відносно неї, є необ'єктивним, необґрунтованим та таким, що не відповідає критеріям виставлення балів, а тому висновок про проведення оцінювання та наказ про звільнення позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.01.2020 відкрито провадження у даній справі.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 ухвалено судовий розгляд у справі проводити за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 14:00 08.04.2020.
У відзиві ( а.с.155-168) відповідач позову не визнає та пояснює, що виставлені безпосереднім керівником ОСОБА_1 бали за виконання завдань є правомірними, обґрунтування виставлених оцінок є об'єктивним та відповідає вимогам критеріїв виставлення балів. Крім того зазначає, що визначення якості виконання позивачкою поставлених перед нею завдань є дискреційними повноваженнями її безпосереднього керівника. З врахуванням викладеного просить в позові відмовити.
У відповіді на відзив (а.с.25-39) позивач зазначає, що у зв'язку з належним, повним і своєчасним виконанням нею визначених їй завдань за період роботи із січня по серпень 2019 року їй кожного місяця(окрім березня), встановлювалися надбавки за інтенсивність праці та преміювання за підсумками роботи у відповідні місяці, що свідчить про належне та своєчасне виконання поставлених перед нею начальником захисту споживачів завдань. Вказує на те, що моніторинг виконання визначених їй завдань у 2019 році не здійснювався. Просить позов задовольнити в повному обсязі.
У запереченні на відповідь на відзив (а.с.49-68) відповідач вважає, що оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 проведене з урахуванням критеріїв, визначених частиною 2 статті 2 КАС України, а тому просить в задоволенні позову відмовити.
Заявою від 13.02.2020 року (129-133) ОСОБА_1 збільшила позовні вимоги, просить стягнути з Головного управління Держпродслужби у Волинській області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12 лютого 2020 року до моменту поновлення на посаді.
В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали з підстав викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити.
Представники відповідача позову не визнали з підстав, викладених у відзиві, просили в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши вступне слово сторін, дослідивши письмові пояснення та письмові докази у справі суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 з 29.04.2016 працювала на посаді начальника управління захисту споживачів Головного управління Держпродслужби у Волинській області.
04.10.2019 Головним управлінням Держпродспоживслужби у Волинській області було проведене щорічне оцінювання результатів службової діяльності службовців ГУ ДПСС, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" .
За результатами проведення вищевказаного оцінювання начальнику управління захисту споживачів ГУ ДПСС ОСОБА_1 , була виставлена негативна оцінка, що підтверджується висновком щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців ГУ ДПСС, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" у 2019 році, затвердженого наказом ГУ ДПСС № 367-ос від 03.12.2019 р.
На підставі вищевказаного висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності, 09 грудня 2019 року начальником ГУ ДПСС було видано наказ № 370-ос "Про звільнення ОСОБА_1 ", згідно якого ОСОБА_1 було звільнено з посади начальника управління захисту споживачів ГУ ДПСС, у зв'язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності за 2019 рік. День звільнення вважати перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначений у документі про тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 .
Відповідно до наказу від 11.02.2020 №36-ос "Про визначення дати звільнення ОСОБА_1 ", вважати 11 лютого 2020 року першим робочим днем за днем закінчення тимчасової непрацездатності, датою звільнення ОСОБА_1
06.11.2019 ОСОБА_1 подано скаргу щодо необ'єктивності визначення результатів виконання завдань за 2019 рік в Держпродспоживслужбу України.
Згідно висновку комісії ГУ ДПСС за результатами розгляду скарги (а.с.118-125), оцінювання ОСОБА_1 проведено з дотриманням принципів об'єктивності, достовірності, доступності та прозорості, з дотриманням процедури, визначеної Законом.
Не погоджуючись з висновком та наказом про її звільнення ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях регулює Закону України "Про державну службу" №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
Відповідно до ч.2 ст.1 Закону №889-VIII, державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Згідно з ч.2 ст.5 Закону №889-VIII, відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Згідно ч.1, 2 ст.44 Закону № 889-VIII результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар'єри, виявлення потреби у професійному навчанні. Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.
Частиною 3, 5-7 статті 44 Закону № 889-VIII визначено, що оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням. У разі отримання державним службовцем негативної оцінки не раніше ніж через три місяці проводиться повторне оцінювання результатів його службової діяльності. Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.
Частинами 6, 8 статті 11 Закону № 889-VIII передбачено, що якщо права державного службовця, встановлені цим Законом, порушені керівником державної служби чи державним службовцем вищого органу або якщо ці особи створили перешкоди в реалізації прав державного службовця, він може подати скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації безпосередньо до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Заявник має право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державних органів та їх посадових осіб, що перешкоджають реалізації прав, наданих йому цим Законом, до суду.
Кабінет Міністрів України постановою від 23 серпня 2017 року № 640 (далі - Постанова) затвердив Типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - Порядок).
Порядок визначає процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "А", "Б" і "В".
Учасниками процесу оцінювання є: державний службовець; безпосередній керівник державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В"; керівник самостійного структурного підрозділу (у разі наявності), в якому працює державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В"; суб'єкт призначення; служба управління персоналом.
Оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції (п.7 Порядку).
Завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні (п.10 Порядку).
При цьому, завдання і ключові показники державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", визначаються за формою згідно з додатком 7 з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов'язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції (п.33 Порядку).
Перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання.
У разі тимчасової відсутності державного службовця такі відомості зазначаються безпосереднім керівником (п.38 Порядку).
Оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період.
Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 4.
Відповідно до Методичних рекомендаціях щодо визначення ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні.
Завдання і ключові показники рекомендується визначати індивідуально для кожного державного службовця. При цьому рекомендовано брати до уваги, що на відміну від функції, яка може здійснюватися державним службовцем постійно, виконання завдання має завершуватися досягненням конкретного результату, визначеної мети. Вимір ступеня виконання завдання (досягнення поставленої мети) рекомендується здійснювати за допомогою ключових показників.
Відповідно до абзацу першого пункту 30 Типового порядку завдання і ключові показники визначаються з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов'язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції.
Кожне завдання державного службовця рекомендується безпосередньо пов'язувати із стратегічними цілями, пріоритетними завданнями структурного підрозділу та в цілому державного органу, в якому працює державний службовець, з урахуванням обов'язків, прав, повноважень, відповідальності, що покладаються на державного службовця визначених у його посадовій інструкції, а також у положенні про відповідний структурний підрозділ, положенні про державний орган.
При визначенні завдань і ключових показників для кожного державного службовця рекомендується передбачати спільну роботу безпосереднього керівника державного службовця (у визначених випадках керівника державної служби) та державного службовця.
При визначенні пріоритетних завдань кожного структурного підрозділу рекомендується забезпечити належну командну (спільну) роботу державних службовців у кожному такому підрозділі. При цьому рекомендовано брати до уваги, що виконання пріоритетних завдань має забезпечувати певний внесок у досягнення стратегічних цілей державного органу.
Цей показник застосовується в процесі оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (пункт 4 розділу І Методичних рекомендацій). Завдання та ключові показники доцільно визначати індивідуально для кожного державного службовця. При цьому варто брати до уваги, що на відміну від функції, яка може здійснюватися державним службовцем постійно, виконання завдання має завершуватися досягненням конкретного результату, визначеної мети. Вимір ступеня виконання завдання досягнення поставленої мети рекомендується здійснювати за допомогою ключових показників. Кожне завдання державного службовця рекомендується безпосередньо пов'язувати із стратегічними цілями, пріоритетними завданнями структурного підрозділу та в цілому державного органу, в якому працює державний службовець, з урахуванням обов'язків, прав, повноважень, відповідальності, що покладаються на державного службовця визначених у його посадовій інструкції, а також у положенні про відповідний структурний підрозділ, положенні про державний орган (пункти 1, 2 розділу II Методичних рекомендацій).
Також, положення п. 2 розділу III і п. 5 розділу IV визначають функції (повноваження) державного службовця як складові елементи, на підставі яких визначаються завдання.
Зазначене свідчить, що функція або повноваження державного службовця, яку той виконує постійно не є тотожним завданню, яке використовується під час оцінювання його діяльності і одночасно представляє собою обсяг певних робіт.
Отже, завдання, на підставі яких оцінюється діяльність державного службовця, з огляду на приведені вище положення чинного законодавства, є поняттям, яке прямо походить із стратегічних цілей та мети існування певного державного органу, в якому працює державний службовець, безпосередньо пов'язане з планом роботи такого органу і визначається індивідуально з урахуванням тієї частини його розподілу, яка віднесена до певного службовця згідно його посадової інструкції та положення про структурний підрозділ, до складу якого він входить. Завдання визначає певний обсяг робіт, виконання яких покликано досягти певні стратегічні (пріоритетні) цілі та мету існування державного органу в розрізі діяльності одного працівника.
Як встановлено судом, начальнику управління захисту споживачів ГУ ДПСС Хмарук Тетяні Євгенівні, безпосереднім керівником Кожевніковим Г. Г. було визначено п'ять завдань, що були погоджені Начальником ГУ ДПСС Лозинським Б. В. від 26.12.2018 р., котрі були сформульовані наступним чином:
-організація здійснення державного нагляду (контролю) у сферах захисту прав споживачів, ринкового та метрологічного нагляду із використанням відео реєстраторів (завдання № 1);
-проведення аналізу та узагальнення пропозицій отриманих за результатами проведеного моніторингу стану споживчого ринку у Волинській області (завдання № 2);
-здійснити завантаження в пілотний модуль ІАС інформації стосовно переліку суб'єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у 2020 році та результатів планових та позапланових заходів у сфері захисту споживачів (завдання № 3);
-здійснення заходів щодо створення умов для підвищення професійної компетенції працівників управління (завдання № 4);
-здійснення заходів щодо організації проведення круглих столів для суб'єктів господарювання та споживачів з метою роз'яснення законодавства у сферах захисту споживачів, ринкового та метрологічного нагляду (завдання № 5);
Цим завданням були визначені ключові показники результативності, ефективності та якості і строки виконання - січень-грудень 2019 року за всіма завданнями.
В результаті оцінювання результатів виконання ОСОБА_1 вищевказаних завдань в 2019 році, безпосереднім керівником Кожевніковим Г. Г. , були виставлені наступні бали: за завдання № 1 виставлено оцінку 2 бали; за завдання № 2 виставлено оцінку 2 бали; за завдання № 3 виставлено оцінку 2 бали; за завдання № 4 виставлено оцінку 1 бал; за завдання № 5 виставлено оцінку 2 бали, що підтверджується результатами виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2019 рік.
Середній бал за виконання вказаних завдань склав 1,8 бала, у зв'язку із чим у висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 була виставлена «негативна» оцінка.
Оцінку у 2 бали щодо завдання №1 відповідач обґрунтовує тим, що хоча за звітний період забезпечено проведення із застосуванням відеореєстраторів: 74 планових та позапланових заходів щодо дотримання законодавства про захист прав споживачів; 55 планових та позапланових перевірок характеристик продукції; 18 планових перевірок з метрологічного нагляду, організацію та забезпечення засобами відеофіксації, шляхом видачі відеореєстраторів посадовій особі, яка відповідальна за здійснення заходу державного нагляду (контролю), здійснив заступник начальника ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області Кожевніков Г .Г .
Щодо оцінювання завдання №2 у 2 бали відповідач вказує на те, що ключовим показником результативності, ефективності та якості даного завдання було підготовка та своєчасне внесення відомостей до плану здійснення комплексних заходів. ОСОБА_1 до виконання даного завдання поставилась формально, чим нівелювала практичну цінність отриманого нею результату, вникала тільки в окремі ділянки роботи, без усвідомлення поставлених перед нею завдань як керівника управління.
З приводу оцінки у 2 бали за завдання №3 відповідач пояснює, що ОСОБА_1 ухилилася від виконання даного завдання. Своєчасне та повне завантаження у Пілотний модуль ІАС інформації стосовно переліку суб'єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у 2020 році здійснювалось виключно начальниками відділів управління захисту споживачів.
З приводу оцінки у 1 бал за завдання №4 відповідач вказує, що впродовж 9 місяців 2019 року до управління персоналом начальниками відділів управління захисту споживачів надано дві службові записки щодо забезпечення участі 4 спеціалістів відділів управління захисту споживачів у семінарах з метою підвищення рівня їх професійної компетенції, ОСОБА_1 жодним чином не ініціювала підвищення рівня професійної компетенції працівників.
Стосовно виконання позивачем завдання №5, відповідач повідомляє, що впродовж 2019 року ОСОБА_1 не вживалося жодних заходів щодо організації проведення круглих столів для суб'єктів господарювання та споживачів з метою роз'яснення законодавства у сферах захисту споживачів, ринкового та метрологічного нагляду, а саме не надсилались листи до органів місцевого самоврядування з пропозицією організації круглих столів для суб'єктів господарювання та споживачів.
Відповідно до Методичних рекомендаціях щодо визначення ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій Б і В, завдання державного службовця - наперед визначений, запланований для виконання обсяг робіт (діяльності) протягом певного періоду з очікуваним досягненням мети, результатів у межах посадових обов'язків (функцій) державного службовця, а ключовий показник - це сукупність вимірюваних кількісних та/або якісних індикаторів (параметрів), які дозволяють оцінити прогрес у виконанні державним службовцем визначених для нього завдань.
Цей показник застосовується в процесі оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (пункт 4 розділу І Методичних рекомендацій). Завдання та ключові показники доцільно визначати індивідуально для кожного державного службовця. При цьому варто брати до уваги, що на відміну від функції, яка може здійснюватися державним службовцем постійно, виконання завдання має завершуватися досягненням конкретного результату, визначеної мети. Вимір ступеня виконання завдання досягнення поставленої мети рекомендується здійснювати за допомогою ключових показників. Кожне завдання державного службовця рекомендується безпосередньо пов'язувати із стратегічними цілями, пріоритетними завданнями структурного підрозділу та в цілому державного органу, в якому працює державний службовець, з урахуванням обов'язків, прав, повноважень, відповідальності, що покладаються на державного службовця визначених у його посадовій інструкції, а також у положенні про відповідний структурний підрозділ, положенні про державний орган (пункти 1, 2 розділу II Методичних рекомендацій).
Пунктом 4 розділу III Методичних рекомендацій зазначено, що при формулюванні ключових показників (їх змісту) доцільно користуватись SMART- критеріями (додаток 4). Згідно зі змістом додатку 4 Методичних рекомендацій SMART- критерії полягають у забезпеченні наступних вимог:
S (specific) Показник має бути конкретним. Формулювання показника має розумітися однозначно та мінімізувати можливість суб'єктивного широкого тлумачення;
М (measurable) Показник має піддаватися вимірюванню. Вимір здійснюється в кількісному та/або якісному вираженні. При цьому зазначається бажане (очікуване) значення показника. При використанні кількісного виміру зазначається одиниця виміру;
A (attainable) Показник має бути реалістичним та досяжним з точки зору наявності необхідних компетенції та ресурсів (часових, фінансових, людських, інформаційних і т.п.), які наявні в розпорядженні структурного підрозділу.
R (relevant) Показник має бути релевантним, тобто відповідати повноваженням і компетенції державного службовця. Досягнення такого показника має призводити до виконання завдання в цілому;
Т (time frame) Встановлення граничної (кінцевої) дати (періоду) досягнення показника.
Суд погоджується з доводами позивача щодо необґрунтованості виставлених за результатами оцінювання балів з огляду на таке.
Визначенні позивачу завдання щодо його оцінювання не є конкретними і дають можливість відповідачу при формулювання показників суб'єктивного широкого їх тлумачення.
Так відносно завдання №1, організація здійснення державного нагляду (контролю) у сферах захисту прав споживачів, ринкового та метрологічного нагляду із використанням відео реєстраторів, за звітний період забезпечено проведення із застосуванням відеореєстраторів: 74 планових та позапланових заходів щодо дотримання законодавства про захист прав споживачів; 55 планових та позапланових перевірок характеристик продукції; 18 планових перевірок з метрологічного нагляду. При цьому негативна оцінка позивачу виставлена за те, що організацію та забезпечення засобами відеофіксації, шляхом видачі відеореєстраторів посадовій особі вона не здійснила, хоча ні в посадовій інструкції, ні розпорядженням керівника на неї такий обов'язок не покладався.
Щодо завдання №2,проведення аналізу та узагальнення пропозицій отриманих за результатами проведеного моніторингу стану споживчого ринку у Волинській області, відповідач вказує на те, що ключовим показником результативності, ефективності та якості даного завдання було підготовка та своєчасне внесення відомостей до плану здійснення комплексних заходів. ОСОБА_1 до виконання даного завдання поставилась формально, чим нівелювала практичну цінність отриманого нею результату, вникала тільки в окремі ділянки роботи, без усвідомлення поставлених перед нею завдань як керівника управління.
ОСОБА_1 стверджує, що особисто нею проводився моніторинг споживчого ринку в м . Луцьк, м. Ратне та м . Ковель , об'єктом проведеного нею моніторингу були скарги споживачів, зокрема їх предметні та кількісні показники. Інформація отримана нею за результатами проведення вищевказаного моніторингу була використана для формування плану здійснення комплексних заходів на 2020 рік. Окрім цього, нею здійснювався контроль внесення відомостей до річного плану здійснення комплексних заходів на 2020 рік, а також вона особисто формувала звітність за результатами моніторингу споживчого ринку Волинської області за перше півріччя 2019 року та вносила відповідні дані відносно суб'єктів господарювання до плану здійснення комплексних заходів на 2020 рік.
Відносно завдання №4, здійснення заходів щодо створення умов для підвищення професійної компетенції працівників управління, відповідач вказує, що впродовж 9 місяців 2019 року до управління персоналом начальниками відділів управління захисту споживачів надано дві службові записки щодо забезпечення участі 4 спеціалістів відділів управління захисту споживачів у семінарах з метою підвищення рівня їх професійної компетенції ( ОСОБА_1 вказує відносно 7). При цьому відповідач заявляючи, що ОСОБА_1 жодним чином не ініціювала підвищення рівня професійної компетенції працівників, не вказав яких показників ОСОБА_1 мала б досягнути.
Такі ж порушення допущені відповідачем при оцінюванні і інших завдань.
З врахуванням викладеного, позовна вимога про визнати протиправним та скасувати висновку щодо результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" у 2019 році, затвердженого наказом № 367-ос від 03.12.2019 року в частині виставлення начальнику управління захисту споживачів ОСОБА_1 негативної оцінки підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасувати наказу Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області № 370-ос "Про звільнення ОСОБА_1 " від 09.12.2019 року суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу", підставою для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності.
До 19.09.2019 року зазначена стаття передбачала підставу для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення - це отримання державним службовцем двох підряд негативних оцінок за результатами оцінювання службової діяльності.
Стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.
Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Принцип незворотності дії в часі поширюється також на Конституцію, яка є Основним Законом держави (Преамбула Конституції України).
Виняток з цього принципу допускається лише у випадках, коли закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи (частина перша статті 58 Конституції України).
Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Враховуючи, що оцінювання ОСОБА_1 проводилося за січень-вересень 2019 року, а тому застосування нового Закону на правовідносини, що виникли до його прийняття та погіршують становище позивача є порушенням конституційного принципу, закріпленого в статті 58 Конституції.
Частиною другою ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України суб'єкт владних повноважень, приймаючи рішення, повинен дотримуватися обов'язку діяти обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод і інтересів особи і цілями, на прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При вирішенні спору судом накази про оцінювання та звільнення з посади ОСОБА_1 перевірялися на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача і у справах про поновлення на публічній службі.
Суд вважає, що відповідач не довів правомірності оцінювання та звільнення з посади ОСОБА_1 .
Приймаючи рішення у даній справі, суд виходить із повноважень, визначених суду частиною 2 статті 245 КАС України, про те, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про скасування індивідуального акта чи окремих його положень, попередньо визнавши його протиправним.
Таким чином, оскільки суд прийшов до висновку, що позивача було незаконно звільнено з займаної посади, позов слід задовольнити повністю шляхом визнання протиправними та скасування наказу Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області № 370-ос "Про звільнення ОСОБА_1 " від 09.12.2019 року, поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області з 11 лютого 2020 року та стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби у Волинської області в користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12 лютого 2020 року
Згідно із статтею 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
За таких обставин суд приходить до висновку про стягнення на користь позивача з Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 22979,58 грн.
Розрахунок судом проведено на підставі Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100. Згідно довідки Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області від 05.03.2019 №1376 середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 589,22 грн. Час вимушеного прогулу становить 39 робочих днів (з 12 лютого по 07 квітня включно). Тому середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 22979,58 грн. (588,22 х 39 = 22979,58 грн.)
Відповідно до пунктів 2 і 3 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Отже, рішення про поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць у сумі 12668,26 грн. виконуються негайно.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 840,80 грн., сплачений квитанцією від 03.01.2020 №14006 (а. с. 15 т.1).
Також необхідно стягнути з Державного бюджету України в користь ОСОБА_1 840,80 грн. надміру сплаченого судового збору квитанцією від 13.02.2020 №4826.
Щодо відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до п.1 ч.3 статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У заяві про відшкодування судових витрат від 06.02.2020 позивач просить стягнути на його користь з відповідача понесені витрати на правничу допомогу, пов'язану з розглядом даної справи у сумі 6000,00 грн.
Відповідно до ч.1 статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).
Відповідно до ч. 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 5 та 6 статті 134 КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Як встановлено судом, в підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивач надав копії наступних документів: договір про надання правничої допомоги від 20 грудня 2019 року, укладений з адвокатським обєднанням «Юридична компанія «Вічинюк, Гламазда та партнери»; рахунок на оплату №40 від 20 грудня 2019 року; квитанція про сплату 6000 грн. від 20.12.2019 року; акт приймання передачі наданих послуг; додаткова угода.
Відповідач вважає, що відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу.
Окрім того, відповідно до ч. 6 ст. 12 КАС України зазначена справа відноситься до справ незначної складності.
З огляду на вказані обставини справи, суд приходить до висновку, що визначений проміжок часу у підготовці даного позову тривалістю у 6 годин та вартістю таких послуг у розмірі 1800 грн., відповіді на відзив у 6 годин та вартістю таких послуг у 1800 грн. не є співрозмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).
Як підсумок такого аналізу, суд приходить до висновку, що присудженню на користь позивача підлягають судові витрати на правничу допомогу адвоката на рівні 2400 грн.
Аналіз чинного законодавства та ознайомлення з матеріалами справи на думку суду відшкодуванню не підлягає.
Керуючись статтями 243-246, 255, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати висновок щодо результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" у 2019 році, затвердженого наказом № 367-ос від 03.12.2019 року в частині виставлення начальнику управління захисту споживачів ОСОБА_1 негативної оцінки.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області № 370-ос "Про звільнення ОСОБА_1 " від 09.12.2019 року.
Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області з 11 лютого 2020 року.
Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області Державного архіву Волинської області в користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12 лютого 2020 року у сумі 22979,58 грн.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць у сумі 12668,26 грн. виконуються негайно.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродслужби у Волинській області в користь ОСОБА_1 840,80 грн. витрат по сплаті судового збору та 2400 грн. за надання професійної допомоги адвоката.
Стягнути з Державного бюджету України в користь ОСОБА_1 840,80 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 13 квітня 2020 року.
Суддя В.Д. Ковальчук