10 квітня 2020 року ЛуцькСправа № 140/479/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І.,
розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо перерахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103) розміру його пенсії з 01 січня 2018 року, виходячи з розрахунку 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення та зобов'язання перерахувати відповідно до Постанови №103 розмір його пенсії виходячи з розрахунку 88 процентів відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2018 року та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01 січня 2018 року із врахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 10 грудня 2010 року позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії по лінії МНС відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) та отримує пенсію за вислугу років (31 років вислуги) в розмірі 88 процентів грошового забезпечення. Згідно повідомлення від 01 травня 2018 року про перерахунок пенсії за пенсійною справою №0304002367 (МНС) йому перераховано пенсію відповідно до Постанови №103. Проте при розрахунку розміру пенсії відповідач застосував розмір пенсії у відсотках у розмірі 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Позивач також зазначає, що 12 грудня 2019 року він звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про перерахунок йому пенсії із розрахунку 88 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, однак 19 грудня 2019 року відповідач листом №1430/ш-01 відмовив у проведенні перерахунку, оскільки максимальний розмір пенсії складає 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Позивач, вважає що дії ГУ ПФУ у Волинській області, щодо відмови у перерахунку пенсії є незаконними і такими, що порушують його гарантовані конституційні соціальні права на пенсійне забезпечення.
На думку позивача, внесені зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 процентів грошового забезпечення стосуються виключно порядку призначення пенсії військовослужбовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Враховуючи вищезазначене, посилаючись на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 16 жовтня 2018 у зразковій справі №240/5401/18, позивач просив позов задовольнити.
У відзиві на позовну заяву від 28 лютого 2020, який надійшов до суду 05 березня 2020 року (арк. спр. 22-26) відповідач позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що позивач пропустив встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) шестимісячний строк звернення до суду, оскільки йому було відомо про порядок перерахунку пенсії (в тому числі відсотки обрахунку основного розміру пенсії) в травні 2018 року, коли він отримав перерахований розмір пенсії, тобто позивач володів інформацією про відсотки обчислення основного розміру пенсії з дати отримання нового розміру пенсії.
По суті позовних вимог, відповідач зазначає про те, що відповідно до чинної редакції статті 13 Закону №2262-ХІІ, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Зазначені зміни були внесені на підставі Закону України від 27 березня 2014 року №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростанні в Україні» (далі - Закон №1166), яким у Законі №2262-ХІІ у частині другі статті 13 цифри «80» замінені цифрами «70». Крім того відповідач вказує, що позовна вимога про перерахунок пенсії в розмірі 88% не підлягає задоволенню, оскільки дія норму Закону №1166-VII про застосування як нових пенсій так і перерахунку старих про 70% не зворотня у часі, застосовується з 01 травня 2014 року (при призначенні нових та перерахунку раніше призначених) та відповідає конституційному принципу, передбаченому частиною 1 статті 58 Конституції України. З часу набрання чинності - 01 травня 2014 року спірна норма Закону №1166 про 70% не визнана неконституційною рішенням Конституційного Суду України.
З урахуванням наведеного, відповідач просив в задоволені адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Інших заяв по суті справи, передбачених частиною другою статті 159 КАС України до суду не надходило.
Ухвалою від 12 лютого 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленння (виклику) сторін (арк.спр.18).
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 є пенсіонером Управління МНС України у Волинській області та має право на пільги, встановлені законодавством для ветеранів служби цивільного захисті, що підтверджується пенсійним посвідченням №2491017615 від 01 лютого 2011 року (арк. спр. 9) та посвідченням серії ВО№0022 від 05 січня 2011 року (арк. спр. 8).
Згідно витягу з наказу начальника Головного управління МНС України у Волинській області №71 від 03 грудня 2010 року, майора служби цивільного захисту ОСОБА_1 звільнено із служби у відставку (з виключенням з військового обліку) за пунктом 99, підпунктом 3 (за станом здоров'я) Положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, з виключенням з кадрів МНС, списків особового складу органів та підрозділів цивільного захисту, всіх видів забезпечення, 09 грудня 2010 року (арк. спр. 10).
Як вбачається із протоколу за пенсійною справою №0304002367 (МНС) від 10 грудня 2010 року, позивачу призначено пенсію за вислугу років - 31, у розмір 88% грошового забезпечення (арк. спр.13, 27).
Згідно довідки Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій від 29 березня 2018 року №01.12/1130-342, виданої ОСОБА_1 про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою, за нормами, чинними на 01 березня 2018 року, становить 8888,50 грн., у тому числі: посадовий оклад - 4790,00 грн..; оклад за військове (спеціальне) званням - 1340,00 грн.; надбавка за вислугу років (45%) - 2758,50 грн. (арк. спр. 15, 30).
На підставі вказаної довідки та відповідно до Постанови №704 та Постанови №103, у травні 2018 року ГУ ПФУ у Волинській області здійснило перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2018 року, виходячи з основного розміру пенсії 70% грошового забезпечення, у зв'язку із чим розмір перерахованої пенсії став складати 4708,66 грн., що підтверджується копією витягу про перерахунок пенсії у пенсійній справі позивача №0304002367 - МНС (арк. спр. 14, 29).
Судом також встановлено, що позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою від 12 грудня 2019 року, в якій він просив перерахувати розмір його пенсії розрахунку 88 процентів відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2018 року та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01 січня 2018 року із врахуванням раніше виплачених сум. (арк. спр. 11).
У відповідь на вказану заяву, відповідач листом від 19 грудня 2019 року №1430/ш-01 повідомив позивача про те, що зазначений перерахунок здійснювався за чинною редакцією Закону №2262-ХІІ та за нормами пунктів 1,2 Постанови №103, якою передбачено проведення такого перерахунку з 01 січня 2018 року, отже його пенсію перераховано з нового грошового забезпечення 70% (максимальний), як це передбачено статтею 13 Закону (арк. спр. 12).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Постанови №103 передбачено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-XII до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови №704.
Як вбачається із матеріалів справи, пенсію за вислугу років позивачу було призначено із 10 грудня 2010 року у розмірі 88 процентів від суми грошового забезпечення. В подальшому, позивачу здійснено з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії, виходячи із розміру 70 процентів від суми грошового забезпечення за відповідною посадою. При здійсненні перерахунку та визначенні нового розміру пенсії відповідач застосував чинну норму частини другої статті 13 Закону № 2262-XII.
Згідно із частиною другою статті 13 Закону №2262-XII (в редакції Закону № 1166-VII) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Разом з тим, при вирішенні даного спору суд, в силу приписів частини третьої статті 291 КАС України, враховує правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі №240/5401/18, які полягають у такому.
Відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону № 2262-XII на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України. Такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України. Відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону №2262-XII, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії. На момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Разом з тим застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України. Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону №2262-XII, яка змін не зазнавала, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Відтак, при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII на підставі Постанови №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
З урахуванням встановлених обставин та аналізу норм чинного законодавства, висновків Верховного Суду, викладених у постанові 16 жовтня 2019 року по справі №240/5401/18, яка є зразковою, суд дійшов переконання про задоволення позову у межах позовних вимог та відповідно до повноважень, визначених частиною другою статті 245 КАС України, позов задовольняє повністю.
Суд відхиляє доводи відповідача про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом, що визначений частиною другою статті 122 КАС України, оскільки відповідно до частини другої статті 55 Закону № 2262-ХІІ нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Також, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 15.10.2013 року №8-рп/2013 у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком.
На думку суду, оскільки при перерахунку пенсії позивачу з 01 січня 2018 її розмір у процентному значенні був зменшений з вини відповідача, тому шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом не підлягає застосуванню, оскільки це матиме наслідком неможливість реалізувати передбачене Законом №2262-ХІІ право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час без обмеження строку у визначеному законодавством розмірі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верхового Суду від 19 березня 2019 року у справі №806/1952/18.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 840,80 грн., який сплачений відповідно до квитанції від 05 лютого 2020 (арк. спр. 5).
Керуючись статтями 243-246, 255, 257, 262, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року, виходячи з розрахунку 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 виходячи з розрахунку 88 процентів відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2018 року та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01 січня 2018 року із врахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Суддя В.І. Смокович
Повний текст судового рішення складено 10 квітня 2020 року.