Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
13 квітня 2020 р. Справа №200/3892/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Куденков К.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код 43142826, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) про визнання нечинною вимогу по сплаті недоїмки з Єдиного соціального внеску,-
У квітні 2020 року фізична особа-підприємць ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якому просить: - визнати протиправною і нечинною вимогу ГУ ДПС у Донецькій області № Ф-8326-17 від 16.03.2020 по сплаті недоїмки з єдиного внеску в розмірі 28040,16 грн.
Відповідно до ч. 8 ст. 160 КАС України встановлено, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
У позовній заяві не зазначено підстав звільнення позивача від сплати судового збору.
Частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Усупереч наведеного законодавчого приписи позивачем не додано до позовної заяви документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документу, який би підтверджував звільнення позивача від сплати судового збору.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову: майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору встановить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2020 року установлено в розмірі 2102 гривень, про що зазначено в ст. 7 Закону України від 14 листопада 2019 року
№ 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік».
Отже, позивач має сплатити 840,80 грн судового збору за подання адміністративного позову.
До позовної заяви додане клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Обґрунтовуючи вказане клопотання позивач зазначив, що з 12 березня до 3 квітня 2020 року в Україні запроваджено карантин через спалах у світі короновірусу, у подальшому вказані карантинні заходи продовжені до 24 квітня 2020 року, зважаючи на те, що він є самозайнятою особою, вказані карантинні обмеження практично унеможливлюють здійснення підприємницької діяльності, про що свідчить повна відсутність доходів від діяльності на протязі 2020 року, також зазначає, що він перебуває у край скрутному матеріальному становищі та не має змоги сплатити судовий збір,
До вказаної заяви позивач додає копію заключної виписки АТ КБ ПриватБанк за період з 01.01.2020 по 05.04.2020.
Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: - розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або - предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другої вказаної статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Позивачем не надано доказів того, що розмір судового збору не перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу.
Суд зазначає, що позивачем не наведено розрахунків (або обґрунтованих пояснень тощо) і не надано доказів, які б підтверджували, що його доходи і витрати не дозволяють йому сплатити судовий збір.
Крім того, сам по собі факт введення карантинних заходів не позбавляє особу права та можливості отримувати доходи, з яких може бути сплачено судовий збір, проте позивач не надав до суду докази на підтвердження обставини, що він не отримує інших доходів, зокрема довідку з органу доходів і зборів.
При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_1 має право на зайняття адвокатською діяльністю, що підтверджується відомостями з Єдиного реєстру адвокатів України.
Верховний Суд у постанові від 6 березня 2019 року у справі № 805/1248/18-а зазначив, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Визначення майнового стану сторони є оціночним критерієм та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо, залежно від рівня майнового стану, сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Як вже було зазначено, позивачем не надано доказів на підтвердження його майнового стану, а надана лише виписка з його одного поточного рахунку з 01.01.2020 року.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем наявності підстав для звільнення від сплати судового збору. Тому клопотання про звільнення від спати судового збору не підлягає задоволенню.
Крім того, суд зазначає, що за змісту ст. 8 Закону України «Про судовий збір» висновується, що законом встановлені певні випадки в яких суд має право звільнити від сплати судового збору позивача - фізичну особу.
При цьому, цей Закон окремо визначає платників судового збору фізичних осіб і платників судового збору фізичних осіб-підприємців. Вказаний законодавчий припис не передбачає звільнення фізичних осіб-підприємців від сплати судового збору.
Позивач у цій справі звернувся за захистом своїх прав саме як фізична особа-підприємець.
Отже, позивач має сплатити 840,80 грн судового збору за подання адміністративного позову судового збору (платіжні реквізити для перерахування судового збору: отримувач коштів: Слов'янське УК/м.Слов'янськ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37803368; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA408999980313121206084005075; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *; 101;__________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)).
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення згаданих вище недоліків, шляхом подання до суду: документу про сплату 840,80 грн судового збору.
Частиною 3 ст. 169 КАС України передбачено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Також суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, про що зазначено в п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Відповідно до п. 3 розділу VI КАС України передбачено, що строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Керуючись ст. ст. 133, 160, 161, 169, 248, 256, п. 3 розділу VI Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання нечинною вимогу по сплаті недоїмки з Єдиного соціального внеску - залишити без руху.
Надати Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 десятиденний строк з дня закінчення (припинення, скасування) строку дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), але не менше ніж десять днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення виявлених недоліків шляхом подання до Донецького окружного адміністративного суду: документу про сплату 840,80 грн судового збору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя К.О. Куденков