м. Вінниця
13 квітня 2020 р. Справа № 120/398/20-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання адміністративну справу за позовом Львівського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат,-
Львівський державний університету внутрішніх справ звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у навчальному закладі, оскільки відповідач звільнився з органів внутрішніх справ до спливу трирічного терміну визначеного договором та згідно якого зобов'язаний відшкодувати витрати пов'язані з його утриманням у навчальному закладі, та які в добровільному порядку не були відшкодовані, відтак, витрати в сумі 46564,84 грн., підлягають стягненню в судовому порядку.
Представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на адміністративний позов яким заперечує щодо позовних вимог з огляду на те, що обов'язковою передумовою для застосування процедури примусового стягнення витрат на навчання, в порядку визначеному договором від 29.08.2014 року № 86км/2014, є встановлення факту проходження та звільнення відповідача зі службу саме в органах внутрішніх справ, після закінчення Львівського державного університету внутрішніх справ. Також, представником відповідача зазначено, що Головне управління Національної поліції у Вінницькій області не є правонаступником Управління МВС України у Вінницькій області. Тому, на його думку ОСОБА_1 не порушив умови Договору тим, що звільнився за власним бажанням зі служби в поліції.
Разом з відзивом надано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні та про залишення адміністративного позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення навчального закладу до суду.
12.03.2020 року ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотань представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що між Львівським державним університетом внутрішніх справ, УМВС України у Вінницькій області та ОСОБА_1 укладено договір 86-км/2014 від 29.08.2014 року про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України.
Наказом Головного УНП у Вінницькій області № 105 від 25.06.2018 року лейтенанта поліції ОСОБА_1 призначено на посаду оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Лівобережного відділення поліції Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області зі встановленням посадового окладу 2400 грн.
Наказом ГУНП України у Вінницькій області від 30.07.2019 року № 132 о/с позивача звільнено зі служби в поліції в ОВС на підставі п. 7 ч. 1 ст. 77 ЗУ "Про національну поліцію" за власним бажанням.
У якості досудового врегулювання спору навчальним закладом надсилалися відповідачу претензії, на які відповіді не було надано.
Крім того з матеріалів справи встановлено, що на підставі укладеного тристороннього договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, п. 2.3.6 передбачено, що в разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ України по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі з підстав, зазначених у п. 3 договору, ОСОБА_1 зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі згідно з затвердженим розрахунком.
Відповідно до п. 3.2 договору підставою відшкодування фактичних витрат на підготовку є відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом трьох років після закінчення навчального закладу.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України" навчальні заклади, науково-дослідні установи, підприємства та установи забезпечення включенні до загальної структури МВС України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1410 від 15 грудня 1997 року затверджено єдину систему військової освіти до якої входить позивач.
Згідно ст. 18 Закону України "Про міліцію", в редакції чинній на момент укладення договору між позивачем, відповідачем та УМВС України у Вінницькій області, порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує Міністерство внутрішніх справ України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Стосовно доводів відповідача, що на позивача покладався обов'язок виконання умов договору в частині трирічного відпрацювання винятково на посаді начальницького складу в органах внутрішніх справ та відносно твердження, що Головне управління Національної поліції у Вінницькій області не є правонаступником Управління МВС України у Вінницькій області суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" № 730 від 16.09.2015 року реформовано органи внутрішніх справ в органи поліції.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".
Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно із ч.1 ст. 59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Норма ст. 18 Закону України "Про міліцію", яка передбачає відшкодування витрат пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі у разі звільнення із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу за власним бажанням міститься і в Законі України "Про Національну поліцію".
Відповідно до ч. 4 ст. 74 Закону України "Про Національну поліцію" особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Як передбачено приписами ч. 5 ст. 74 Закону України "Про Національну поліцію" у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у ч. 4 цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
З огляду на вищевикладені норми суд зазначає, що у даному випадку відповідач перебуває на посаді публічної служби, від моменту його прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, а отже у даному випадку питання відшкодування відповідачем витрат на навчання, пов'язане із питаннями реалізації правового статусу особи. Відтак, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби належить до питання проходження публічної служби такою особою.
Також суд зазначає, що у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів ст. 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 30.01.2019 року по справі № 810/2610/16, а також Верховного Суду, викладеною в постановах від 12.12.2018 року по справі № 804/285/16, яка є обов'язковою для врахування в силу ч. 5 ст.242 КАС України.
Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах зі специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затверджено постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" від 12 квітня 2017 року № 261.
Відповідно п. 2, 3 Порядку № 261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з: - грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; - оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).
Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю. Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.
Положеннями п. 4 абз. 3 п. 5 Порядку № 261 встановлено, що витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання. У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.
З наявного в матеріалах справи договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України від 29.08.2014 року, укладеного між Львівським державним університетом внутрішніх справ, УМВС України у Вінницькій області та ОСОБА_1 , слідує, що предметом договору є підготовка за державним замовленням на денній формі навчання фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр за напрямом (спеціальністю) правознавство.
Серед обов'язків особи (відповідача) п. 2.3.5, 2.3.6 передбачено: після закінчення навчання прибути до місця призначення в термін, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов'язків за посадою, на яку призначена замовником (управлінням МВС України у Вінницькій області) та відпрацювати не менше трьох років. У разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими п. 3 цього договору, відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.
Наказом ГУНП України у Вінницькій області від 25.06.2018 року № 105 о/с відповідача для подальшого проходження служби, призначено на посаду оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Лівобережного відділення поліції Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області зі встановленням посадового окладу 2400 грн.
Як передбачено положеннями п. 8 Порядку № 261 у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також, у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до п. 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що відповідач проходив навчання за державні кошти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання та враховуючи те, що відповідача звільнено з публічної служби за власним бажанням, то відповідно до ч. 4 ст. 74 Закону України "Про Національну поліцію" відповідач зобов'язаний відшкодувати витрати на утримання за період навчання у Львівському державному університеті внутрішніх справ.
З наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що згідно з довідок-розрахунків витрат на грошове, продовольче, медичне, речове забезпечення та вартість комунальних послуг та спожитих енергоносіїв, які складено відповідно до Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах відповідач зобов'язаний відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у Львівському державному університеті внутрішніх справ в сумі 46564,84 грн.
Під час судового розгляду справи встановлено, що зазначені розрахунки відповідачем не оскаржувались, ані протягом навчання у Львівському державному університеті внутрішніх справ, ані протягом роботи.
За приписами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України.
Враховуючи те, що наказом ГУНП України області від 30.07.2019 року № 132 о/с відповідача звільнено з публічної служби відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням), тобто до закінчення встановленого трирічного терміну перебування на службі, то відповідно до ч. 4 ст. 74 Закону України "Про Національну поліцію" відповідач зобов'язаний відшкодувати Львівському державному університету внутрішніх справ фактичні витрати на його підготовку в сумі 46564,84 грн., відтак, позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання стосовно судових витрат суд враховує норми п. 2 ст. 139 КАС України, яким визначено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Отже, сплачений позивачем судовий збір з відповідача не стягується.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов Львівського державного університету внутрішніх справ (вул. Городоцька, 26, м. Львів, ЄДРПОУ 08571995) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент.номер НОМЕР_1 ) про стягенння витрат задовільнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського державного університету внутрішніх справ, кошти в сумі 46564,84 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Альчук Максим Петрович