24 березня 2020 року Справа № 160/26/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «Дельта Банк» Кадиров Владислав Володимирович про зобов'язання вчинити певні дії,-
02.01.2020 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «Дельта Банк» Кадиров Владислав Володимирович, в якій просить:
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб сплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ):
- суму інфляційних збитків за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 10.07.2016 по 10.07.2019 в розмірі 74 295,49 грн.;
- три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 17 694,08 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.04.2016 у справі № 804/653/16, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 14.05.2019 в частині, було, зокрема, зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. включити ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 для внесення її даних до Загального Реєстру вкладників ПАТ «Дельта Банк», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду. При цьому, не зважаючи на те, що виплата гарантованої суми згідно спеціального Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та інформації на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розпочалась 11.06.2015, ОСОБА_1 змогла отримати належні їй кошти (196 600,93 грн.) лише 10.07.2019. Отже, з огляду на те, що грошове зобов'язання відповідачем здійснено з простроченням строку, а саме з 10.07.2016 по 10.07.2019 включно (з урахуванням загальних строків позовної давності встановлених ст. 257 ЦК України), позивачу завдано матеріальної шкоди внаслідок інфляційного знецінення належних йому коштів гарантованого відшкодування за його банківським вкладом та неможливості користування таким вкладом протягом зазначеного періоду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.01.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, з підстав невідповідності останньої вимогам ст. 161 КАС України.
На виконання вимог ухвали суду, 22.01.2020 позивачем були усунуті недоліки позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2020 відкрито провадження у справі № 160/26/20 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
10.02.2020 представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що прострочення виконання зобов'язання з боку Фонду відсутнє, оскільки Фонд гарантування не є боржником за договором банківського вкладу, та правовідносини між позивачем та Фондом гарантування ґрунтуються виключно на спеціальному Законі України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у зв'язку з чим, відповідальність за ст. 625 ЦК України до Фонду гарантування не застосовується. Крім того, відповідно до ст. 26 цього Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Тобто, Фонд гарантування відшкодовує виключно суму вкладу та відсотків в граничному розмірі до 200 000 грн. Фонд гарантування не платить за власний рахунок неустойку, штрафи, пеню, інфляційні, річні та інше за неналежне виконання чи невиконання зобов'язань Банку перед своїми кредиторами. Отже, вимоги ОСОБА_1 на підставі ст. 625 ЦК України є по суті кредиторськими вимогами до Банку.
12.02.2020 на адресу суду від третьої особи надійшли письмові пояснення щодо позову, в яких було підтримано аналогічну правову позицію викладену відповідачем у письмовому відзиві, та зазначено, що правовідносини між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та позивачем не є договірними, та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не є боржником в грошовому зобов'язанні. Ці правовідносини регламентовані виключно Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», де Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, як установа, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, відшкодовує вкладнику кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Інших зобов'язань у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб перед вкладником не має і не може бути. Відповідальність за ст. 625 ЦК України виникає виключно у боржника за грошовим зобов'язанням.
Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 20.02.2015 між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір банківського вкладу № 008-03559-200215 «Найкращий від Миколая» на суму 6 500 євро.
Пунктом 1.3 Договору банківського вкладу № 008-03559-200215 встановлено, що вклад залучаються на строк з моменту зарахування по 19.08.2015.
Відповідно до п. 1.8 Додаткової угоди № 6 до Договору № 008-03559-200215 банківського вкладу від 20.02.2015 було встановлено, що «зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку потомного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу Банку в день укладення Сторонами цього Договору».
На виконання зазначеного пункту, сума вкладу (6 500 євро) була перерахована 20.02.2015 з поточного рахунку гр. ОСОБА_2 № НОМЕР_2 на вкладний (депозитний) рахунок позивача - № НОМЕР_3 .
На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 № 150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.03.2015 року прийнято рішення № 51 «Про запровадження з 03.03.2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду».
Так, уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова В.В.
Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на 3 місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015.
В подальшому, виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 71 від 08.04.2015 «Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 року № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк», згідно якого тимчасову адміністрацію запроваджено строком на шість місяців з 03.03.2015 до 02.09.2015 включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» від 03.08.2015 № 147 строки здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» продовжено по 02.10.2015 включно.
Крім того, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015 № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.10.2015 № 181 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк», призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк», визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову В.В. на два роки з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно.
Судом з'ясовано, що наказом уповноваженої особи від 16.09.2015 № 813 застосовано наслідки нікчемності до договорів банківських вкладів (депозитів) згідно переліку, в тому числі й до договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у євро від 20.02.2015 № 008-03559-200215.
При цьому, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.04.2016 у справі № 804/653/16, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 14.05.2019 в частині, було визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. щодо не включення ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу № 008-03559-200215 від 20.02.2015 та зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. включити ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 для внесення її даних до Загального Реєстру вкладників ПАТ «Дельта Банк», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.
27.05.2019 ОСОБА_1 звернулась до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою в якій відповідно до постанови Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 804/653/19 просила виплатити гарантовану суму відшкодування за вкладом, розміщеним у банку ПАТ «Дельта Банк» за договором № 008-03559-200215 від 20.02.2015 в сумі 6 500 євро.
10.07.2019 відповідачем було перераховано на рахунок ОСОБА_1 196 600,93 грн., що підтверджується випискою з ПАТ «Укргазбанк» від 10.07.2019.
У зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Також, цим Законом регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього Закону, основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Згідно з ч. 2-5 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку. Відомості про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду повинні містити, зокрема, інформацію про місце та строк приймання вимог кредиторів.
Фонд у семиденний строк з дня початку процедури ліквідації банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів.
Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дня початку процедури ліквідації банку: строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.
Нормами ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження, зокрема, складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.
Також, положеннями ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини 2 статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.
Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.
Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.
Протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів Фонд сповіщає кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті Фонду, неплатоспроможного банку, а також у приміщеннях такого банку в доступному для відвідувачів місці.
Таким чином, з дня призначення уповноваженої особи Фонду строк виконання всіх грошових зобов'язань банку вважається таким, що настав. Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.
Після закінчення 30 днів з дня опублікування вказаних відомостей уповноважена особа припиняє приймання вимог кредиторів. При цьому, протягом 90 днів з дня опублікування зазначених відомостей уповноважена особа повинна визначити суму заборгованості кожному кредитору, що вчасно заявив про свої вимоги, та віднести їх до певної черги погашення, або ж відхилити такі вимоги, в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявити в установленому законодавством порядку заперечення щодо них, і скласти реєстр акцептованих вимог, який підлягає затвердженню виконавчою дирекцією Фонду. Після затвердження вказаного реєстру на протязі 20 днів уповноважена особа Фонду зобов'язана сповістити кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті Фонду, неплатоспроможного банку, та в його приміщеннях у доступному для відвідувачів місці.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів у такій черговості:
1) зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян;
2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;
3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі покриття витрат Фонду, передбачених пунктом 7 частини другої статті 20 цього Закону;
4) вимоги вкладників - фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов'язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом;
5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування;
6) вимоги фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов'язаними особами банку, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано;
7) вимоги інших вкладників, які не є пов'язаними особами банку, юридичних осіб - клієнтів банку, які не є пов'язаними особами банку;
8) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом;
9) вимоги кредиторів банку (фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, а також юридичних осіб), які є пов'язаними особами банку;
10) вимоги за субординованим боргом.
Так, як вже було зазначено вище, на виконання постанови Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 804/653/16, Уповноваженою особою Фонду було подано додаткову інформацію (доповнення до Переліку вкладників) щодо ОСОБА_1 для відшкодування вкладу за рахунок Фонду на 196 600,93 грн. Належна сума гарантованого грошового переказу за вкладом була перерахована позивачу грошовим переказом, що не заперечується позивачем.
Слід зазначити, що ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачає, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 2 ст. 26 Закону).
Так, 10.07.2019 позивачем була отримана сума відшкодування коштів за вкладом - 196 600,93 грн, що відповідно є майже максимальною сумою відшкодування відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Крім цього, відповідно до ч. 8 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.
Таким чином, законодавством визначено певний порядок звернення кредиторів з вимогами про забезпечення відшкодування коштів за вкладами, зокрема, щодо включення їх до реєстру кредиторів на повернення банківських вкладів і відсотків, та правові підстави задоволення Фондом таких вимог.
При цьому, слід зазначити, що позивач звертаючись 27.05.2019 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою про виплату суму вкладу відповідно до рішення Верховного Суду від 14.05.2019 (справа № 804/653/16) не заявляв вимог про виплату інфляційних збитків та трьох процентів річних.
Окремо суд зазначає, що положення ст. 625 ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, до правовідносин позивача з Фондом не застосовуються.
Згідно ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
В даному випадку у спірних правовідносинах Фонд є суб'єктом владних повноважень, і майнові відносини між сторонами засновані на адміністративному підпорядкуванні, тому ст. 625 ЦК України на ці відносини не поширюється.
Боржником за вищевказаним договором банківського вкладу № 008-03559-200215 із позивачем є ПАТ «Дельта Банк», а не Фонд чи його уповноважена особа.
Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб призначається у процедурі запровадження тимчасової адміністрації та/або ліквідації банків як процедур виведення неплатоспроможних банків з ринку у порядку, встановленому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом у даних правовідносинах.
За змістом даного Закону на Фонд та уповноважену особу Фонду не покладається відповідальність за невиконання банками, які були стороною у договірних відносинах із вкладниками, їх грошових зобов'язань поза межами дії договорів вкладів.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно до статті 139 КАС України, у зв'язку з відмовою позивачу в задоволенні позову понесені ним судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 241-246, 250 КАС України, суд,-
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «Дельта Банк» Кадиров Владислав Володимирович про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Повний текст рішення суду складений 24 березня 2020 року.
Суддя А. Ю. Рищенко