Справа № 6-51/09
03 лютого 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого - судді: Піхур О.В.
при секретарі: Даниленко Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішенню Шевченківського районного суду м. Києва від 06 листопада 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на щвчання, -
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 06 листопада 2007 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на її користь для утримання доньки 500 грн. щомісячно починаючи з 16.02.2007 року по 30.06.2001 року страхового відшкодування та судові витрати у сумі 358, 98 грн. В решті позовних вимог відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 31 липня 2008 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 листопада 2007 року було змінено в частині визнання розміру аліментів з 500 грн. на 1/6 частину зі всіх видів заробітку (доходу) відповідача. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
В своїй заяві про відстрочку виконання рішення відповідач ОСОБА_1 просив відстрочити виконання рішення суду пояснюючи, що його єдиним доходом існування є пенсійне забезпечення. Посилався на те, що в даний час він має кілька захворювань, які потребують постійного медикаментозного лікування, що в свою чергу пов'язано з придбанням медикаментів, які дорого коштують. В зв'язку з погіршенням стану здоров'я , а саме прояву хронічного захворювання ясен яке потребує затрат на лікування був вимушений отримати декілька кредитів в банку.
Заявник в судове засідання не з'явився, про час та день розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не повідомив свого представника до суду не направив. Суд вважає за можливим розглядати заяву у відсутність заявника. Неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
Зацікавлена особа ОСОБА_2 разом зі своїм представником в судовому засіданні заперечували проти розстрочення виконання рішення суду пояснюючи, що посилання заявника на скрутне становище не може братися судом до уваги, оскільки ст. 373 ЦПК України не передбачає звільнення від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Суд дослідивши матеріали зазначеної цивільної справи, вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного
виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Враховуючи Постанову Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року де враховані інші надзвичайні події. Обставини, що утруднюють виконання рішення, можуть бути тільки ті обставини, які існують насправді і які безпосередньо не дозволяють виконати судове рішення в обсязі, в строки та у порядку, визначених у ньому. Не можуть бути підстави для відстрочки або розстрочки виконання рішення, зміни чи встановлення способу і порядку його виконання обставини, які мають суб'єктивций фактор і зумовлені неправомірною поведінкою з боку стягувача або боржника.
В заяві заявник посилається на суб'єктивні фактори, які не було доведено суду, щодо стану його здоров'я та не обґрунтовано факт отримання кредитів не надано доказів цього.
На підставі викладеного, керуючись ст. 373 ЦПК України, суд
, Заяву ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішенню Шевченківського районного суду м. Києва від 06 листопада 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на навчання залишити без задоволення.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає, однак відповідач вправі оскаржити заочне рішення суду в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої* інстанції шляхом подачі в десяти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, при цьому строк протягом якого розглядалася заява про перегляд заочного рішення, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.