іменем України
(заочне)
Справа №377/90/20
Провадження №2/377/91/20
10 квітня 2020 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання - Прядко Н.М., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження у залі суду в м. Славутичі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
04 лютого 2020 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивач просить розірвати шлюб з відповідачем.
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що позивач та відповідач перебувають у шлюбі, зареєстрованому 07 червня 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Славутицького міського управління юстиції Київської області, актовий запис № 64. Під час шлюбу в них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сімейні стосунки сторін не склались через відсутність спільних інтересів, взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства.
Ухвалою судді від 13 лютого 2020 року, після виконання вимог, передбачених ч. 6 ст. 187 ЦПК України, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до судового засідання на 04 березня 2020 року.
Ухвалою суду від 04 березня 2020 року судовий розгляд справи відкладено на 10 квітня 2020 року на підставі ч. 4 ст. 223 ЦПК України.
В судове засідання позивач не з'явилася, до канцелярії суду подала заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи та заяви про розгляд справи за його відсутністю до суду не надав, причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надіслав.
За наявності умов, передбачених ст. ст. 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 10 квітня 2020 року суд ухвалив заочне рішення у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, підстави позовних вимог вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб, виданого 07 червня 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Славутицького міського управління юстиції Київської області, копія якого долучена до справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 07 червня 2005 року зареєстрували шлюб, про що був здійснений актовий запис № 64. Після укладення шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку ОСОБА_6 , дружині ОСОБА_6 .
Під час шлюбу в них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком яких є відповідач, мати - позивач, що підтверджується свідоцтвами про народження, копії яких долучені до матеріалів справи.
Як вбачається із змісту позовної заяви, сімейні стосунки не склались через відсутність спільних інтересів, взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства, наявність постійної конфліктної атмосфери, що впливає також на дітей. Втрачені всі фізичні та духовні зв'язки між ними, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин.
Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
З статті 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 р., ратифікована Україною 17 липня 1997 р.) вбачається, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Згідно з ч. 2 ст. 18, п. 3 ст. 51, ч. 3 ст. 56, ч. 1 ст. 110 СК України дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним з подружжя.
Відповідно до ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що за час сімейного життя у сторін склалася обстановка, що виключає можливість спільного проживання, почуття любові один до одного між сторонами втрачено. Примирення між подружжям та збереження сім'ї неможливо.
За таких обставин суд дійшов до висновку, що сім'я розпалася остаточно, а шлюб існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача і відповідача.
Враховуючи відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу, передбачених ч. 2 ст. 110 СК України, суд вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що не суперечать закону та не порушують права інших осіб.
Як вбачається з позовної заяви, між позивачем та відповідачем досягнуто згоди з-приводу виховання дітей. Спірних питань щодо поділу спільного майна та місця проживання дітей немає.
У відповідності до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
В заяві позивач зазначила, що після розірвання шлюбу вона бажає відновити своє дошлюбне прізвище ОСОБА_7 .
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 07 червня 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Славутицького міського управління юстиції Київської області, актовий запис № 64.
Після розірвання шлюбу відновити дошлюбне прізвище дружини ОСОБА_7 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в сумі 840 гривень 80 копійок.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається через Славутицький міський суд Київської області до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки подання заяви про перегляд заочного рішення, апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .
Повне заочне рішення складено 10 квітня 2020 року.
Суддя Н. Ф. Теремецька