Справа № 357/1915/20
2/357/1601/20
Категорія 68
10 квітня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Кривенко О. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біла Церква в залі суду № 5 в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що з 03.07.2015 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від шлюбу мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час сім'я розпалася, в сім'ї відсутнє взаєморозуміння, втрачені почуття, а тому позивач просила розірвати шлюб.
Позивач в судове засідання не з'явилася, подала заяву де просить розірвати їх шлюб та провести розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав суду заяву в якій вказав, що позовні вимоги визнає в повному обсязі, просить провести розгляд справи без його участі.
Відповідно до положення ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що сторони 03.07.2015 року зареєстрували шлюб, від шлюбу мають дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Наведене підтверджується матеріалами справи.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що сторони припинили подружні відносини, мають різні інтереси та погляди на життя, не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних стосунків. Позивач зазначила, що збереження сім'ї неможливе і дане суперечить її інтересам, сім'я розпалася остаточно.
Задовольняючи позов, суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За ч.3 і ч.4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, примушування до припинення шлюбних відносин чи до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.
Згідно до ч.2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
На підставі викладеного, враховуючи категоричну позицію позивача щодо розірвання шлюбу, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя сторін і збереження їхнього шлюбу є недоцільним, і це суперечить інтересам позивача.
Враховуючи те, що збереження шлюбу можливе тільки на почуттях взаємної любові та поваги, взаєморозуміння та взаємодопомоги, що є морально-правовою основою шлюбу, при наявності бажання обох сторін, суд вважає за можливе шлюб між сторонами розірвати, оскільки підстави для його збереження відсутні, на що було вказано вище в рішенні.
Після розірвання шлюбу прізвище позивача залишити « ОСОБА_5 ».
Згідно ст. 141 ЦПК України на корсить позивача підлягають стягненню з відповідача судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 112,113 СК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 158, 258- 265, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 03.07.2015 року у відділі ДРАЦС реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 787 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище позивача - « ОСОБА_5 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ), судові витрати в розмірі 840 грн.80 коп.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 10.04.2020 року.
СуддяО. Я. Ярмола