Справа № 357/1718/20
2-а/357/77/20
03 квітня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий - суддя Кошель Б. І. ,
при секретарі - Тодосієнко О. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №6 м. Біла Церква адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора сержанта поліції 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у місті Києві Кириченка В.О. про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, мотивуючи тим, що 09.02.2020 року інспектор сержант поліції 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у місті Києві Кириченко В.О. виніс постанову серії ЕАК №2088464, якою притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. за порушення ПДР, а саме: водій керуючи ТЗ не виконав вимогу дорожнього знаку 3.3 (рух вантажних автомобілів заборонено), чим порушив п. 33 ПДР України. З постановою позивач не погоджується, вказує, що 09.02.2020 року прибув на місце завантаження за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, буд. 2а, на підставі заявки на перевезення вантажу автомобільним транспортом. За 5-7 хв. після зупинки автомобіля позивача, під'їхав працівник патрульної поліції та почав вимагати посвідчення водія та технічний паспорт на автомобіль, обґрунтовуючи такі дії тим, що позивачем було порушено правила дорожнього руху, а саме: не виконав вимоги дорожнього знаку «Рух вантажного автомобіля заборонено». На пояснення позивача, що останній виконує роботи з завантаження, відповідач не звернув уваги. Позивач вважає вказану постанову незаконною та безпідставною та просив суд скасувати постанову інспектора сержанта поліції 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у місті Києві Кириченка В.О. серія ЕАК №2088464 від 09.02.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП .
Ухвалою суду від 25.07.2019 року у вказаній справі відкрито провадження.
Позивач в судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач, який належним чином повідомлений про відкриття провадження, своїм правом подати відзив на позовну заяву, у встановлений судом строк, не скористався, у судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Суд, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Так, судом встановлено, що 09.02.2020 року близько 18:24 год. інспектором сержантом поліції 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у місті Києві Кириченком В.О. винесено постанову серії ЕАК №2088464, згідно якої ОСОБА_1 керував автомобілем DAF 95 XF380 д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Електротехнічна, буд. 2 в м. Київ, не виконав вимоги дорожнього знаку 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено», чим порушив п. 33 ПДР України та був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. за адміністративне порушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Вважаючи вказану постанову незаконною, позивач звернувся із позовом до суду за захистом свого порушеного права.
Вирішуючи по суті даний спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.6 КАС України).
Адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами (ч.1 ст.286 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII.
За приписами статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Згідно ст. 222 КУАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
Крім того, відповідно до положень пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015 р. та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 р. за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУАП.
Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122 КУАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 283 КУАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до ст. 245 КУАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п.1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно п. 33.3 ПДР України Знак 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено» забороняє рух вантажних автомобілів і составів транспортних засобів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т (якщо на знакові не зазначена маса) або з такою, що перевищує зазначену на знакові, а також тракторів, самохідних машин і механізмів. Не поширюється дія знака: на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в'їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення; на вантажні автомобілі, які мають похилу білу смугу на зовнішній бічній поверхні або перевозять групи людей. Зона дії знака - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія Знака не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету.
Ч.1 ст.122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Яка вже зазначалось, постановою у справі про адміністративне правопорушення на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за ч.1 ст.122 КУпАП.
Втім, згідно з заявкою № 12 від 09.02.2020 року замовник ТОВ «ЕДМОНТ» та перевізник ФОП ОСОБА_1 уклали договір перевезення вантажу автомобільним транспортом, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 на автомобілі марки ДАФ, державний номерний знак НОМЕР_1 , 09.02.2020 року з 18 год. 00 хв. по 19 год. 00 хв. повинен завантажити вантаж за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 2а, перевезти його та вивантажити за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 166 б.
Таким чином, позивач виконував функцію з обслуговування підприємства, котре розташовано в зоні дії знаку 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено», а тому на нього не поширювалась його дія.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Надточій проти України», висловив позицію, що принцип презумпції невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень. За принципом презумпції невинуватості: всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В ч.2 цієї ж статті вказано, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки відповідач у встановлений судом строк, не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, а позивач не надав суду будь-яких додаткових доказів своєї невинуватості, крім тих, що були додані до позовної заяви, суд керуючись положеннями ч. 5 ст. 77 КАС України приймає рішення на підставі доказів наявних у справі.
В матеріалах справи не міститься доказів того, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП. Так, у даному випадку для підтвердження порушення позивачем р. 33 Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до статті 251 КУпАП, мав би надати, зокрема, відеозапис події, рапорт та пояснення.
Будь-які посилання на оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності як на беззаперечний доказ вчинення ним правопорушення є помилковим, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. А постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №338/1/17 від 26.04.2018.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи, що позивач рухався в зоні дії дорожнього знаку 3.3 ПДР України «Рух вантажних автомобілів заборонено» виключно у зв'язку з тим, що здійснював обслуговування підприємства, яке розташоване в зоні дії знаку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про дорожній рух», ст.ст, 122, 251,280, 283-284 КУпАП, ст.ст. 77, 90, 286 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК №2088464 від 09.02.2020 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Білоцерківський міськрайонний суд.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяБ. І. Кошель