Справа № 285/927/20
провадження у справі 3/0285/551/20
Іменем України
08 квітня 2020 року м. Новоград-Волинський
Суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Васильчук Л.Й., розглянувши матеріали, що надійшли від Костянтинівського відділення поліції Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання - АДРЕСА_1 , працюючого водієм в В/ч НОМЕР_1 , РНОКПП-не відомо,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП),-
10.03.2020 року до суду надійшов адміністративний матеріал від 28.02.2020 року, з якого вбачається, що 28.02.2020 року о 12 год. 20 хв. в м. Костянтинівка на пр. Станіславська-Мірошніченко водій керував автомобілем КАМАЗ 5511 н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння ( розширені зіниці, які не реагують на світло, блідність обличчя). Громадянину ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд на місці, але за відсутністю спеціальних технічних приладів для виявлення наркотичного спяніння, було запропоновано проїхати в медичний заклад для медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння на що ОСОБА_1 категорично ухилився в присутності двох свідків, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином за місцем проживання.
Відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, ЄСПЛ у своєму рішенні по справі «Пономарев проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Також Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.89 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду справи по суті у його відсутність. Враховуючи скорочений строк, протягом якого на особу може бути накладене адміністративне стягнення та наведені положення закону, суд розглядає справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Оскільки ОСОБА_1 на виклики в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, повноважного представника в судове засідання не направив, письмових обґрунтованих заперечень не надав, а тому вважаю за можливе розглядати справу без його участі.
Дослідивши адміністративний матеріал та подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність за яке передбачена згідно з ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Так, його вина підтверджена наявними у справі доказами, зокрема, даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення від 28.02.2020 року серії ДПР18 № 450728, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 28.02.2020 року, направленням на огляд водія транспортного засобу на стан наркотичного сп'яніння, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 28.02.2020 року, довідкою до протоколу про адміністративне правопорушення ДПР18 №450728 від 28.02.2020 року.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення слід врахувати всі обставини справи в їх сукупності, вважаю, що у даному конкретному випадку застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, що визначено судом в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, є достатнім для виконання завдань провадження у справі про адміністративні правопорушення та необхідним для здійснення виховного впливу на порушника.
Підстави для застосування іншого, більш м'якого або суворого стягнення, відсутні.
З особи, на яку накладено адміністративне стягнення, також належить стягнути судовий збір, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 27, 33-35, 40-1, 130, 245, 280, 283, 284 КУпАП, суддя -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 420 ( чотириста двадцять ) грн. 40 коп.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Л.Й. Васильчук