Іменем України
10 квітня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1168/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
18 березня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач, Біловодське ОУПФУ), у якому позивачка просить суд:
- визнати протиправним рішення Біловодського ОУПФУ про відмову ОСОБА_1 в призначенні дострокової пенсії за віком;
- зобов'язати Біловодське ОУПФУ призначити дострокову пенсію ОСОБА_2 за віком як учаснику бойових дій та нарахувати суми пенсії з 27.08.2019.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює головним спеціалістом відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу в Біловодському районному військовому комісаріаті Луганської області з 17.05.1993 по теперішній час.
08.04.2016 позивачці надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у порядку, встановленому постановою КМУ від 20.08.2014 № 413.
11.10.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII, яким Закон № 1058 доповнено розділом ХІV-1 «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян».
Статтями 8, 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками війни визнаються військовослужбовці, які в період війни проходили військову службу у Збройних Силах СРСР, трудівники тилу, інші особи, передбачені цим Законом, зокрема, учасниками війни вважаються працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення АТО, перебуваючи безпосередньо в районах АТО у період її проведення, в порядку, встановленому законодавством.
Позивачка зазначила, що за приписами пункту 4 статті 115 Закону № 1058 право на призначення дострокової пенсії за віком мають, зокрема, особи з числа резервістів і військовозобов'язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», - після досягнення жінками 50 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років у жінок.
Маючи необхідний вік та страховий стаж 36 років 8 місяців 28 днів згідно форми ОК-5, позивачка 27.08.2019 звернулася до Біловодського ОУПФУ з заявою про призначення пенсії за віком як учаснику бойових дій та надала документи, які в усному порядку попросили працівники управління. Потім неодноразово зверталася в усній формі до фахівців відповідача з питанням, чи повністю наданий пакет документів, на що отримувала відповідь, що її в разі необхідності буде повідомлено. Будь-яких повідомлень щодо надання додаткових документів не надходило.
В жовтні 2019 року позивачка отримала рішення від 04.10.2019 № 5674/03-18 про відмову в призначенні дострокової пенсії за віком як учаснику бойових дій, яке позивачка оскаржила в судовому порядку.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 у справі № 360/5012/19 визнано протиправним та скасовано рішення Біловодського ОУПФУ від 04.10.2019 № 5674/03-18, зобов'язано Біловодське ОУПФУ повторно розглянути заяву позивача від 27.08.2019, зареєстровану за № 907, про призначення дострокової пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у рішенні.
13.03.2020 позивачка отримала рішення від 12.03.2020 № 3131/03-18 про відмову в призначенні дострокової пенсії за віком як учаснику бойових дій, також в цьому рішенні вказано про надання документів, на підставі яких встановлено статус учасника бойових дій, до прийняття рішення посадовими особами відповідача позивачці не доводилися претензії щодо наданого пакету документів.
У повідомленні від 12.03.2020 про відмову відповідач при наведенні переліку документів, що свідчать про безпосереднє залучення до виконань завдань АТО посилається на п.п.5 п. 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1, яким визначено перелік документів, які засвідчують особливий статус особи, зокрема: посвідчення учасника бойових дій, довідка про періоди участі в АТО в районах її проведення, а для осіб, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також документи, на підставі яких встановлено статус учасника бойових дій, визначені Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали участь в анти терористичній операцій, забезпеченні її проведення, затвердженим постановою КМУ від 20.08.2014 № 413 (про призначення пенсії учасникам бойових дій згідно з абзацом шостим розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону).
Отже, абзац 2 пункту 4 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в АТО, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою КМУ від 20.08.2014 № 413, тоді як до позивача застосовується абзац 6 пункту 4 Порядку, як для осіб, які проходять службу (працюють) у військових частинах (органах, підрозділах), установах та організаціях або на підприємствах, які постійно дислокуються чи розташовані безпосередньо в районах проведення АТО.
Також позивачка зазначила, що відповідачем не взято до уваги Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», де визначено поняття учасників війни; не повідомлено про необхідність надання додаткових документів у відповідності до абзацу 3 пункту 1.7 Порядку № 22-1. Позивачкою при повідомленні відповідачем про надання додаткових документів могли бути надані всі необхідні документи згідно з Порядком № 22-1, а відповідач здійснив неналежне адресування запитів стосовно підтвердження статусу учасника анти терористичної операції, оскільки у відповідності до положень Порядку ведення Єдиного реєстру учасників антитерористичної операції, затвердженого постановою КМУ від 20.08.2014 № 413, інформування про учасників антитерористичної операції здійснює Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції шляхом надання відповідних відомостей з Єдиного реєстру учасників антитерористичної операції.
Ухвалою суду від 19.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 39-40).
06.04.2020 за вх. № 13643/2020 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (арк. спр. 72-73), в якому останній заперечував проти позовних вимог з огляду на таке.
Позивачка звернулася 27.08.2019 до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону № 1058.
Згідно із частиною дев'ятою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України щодо військового обов'язку поділяються на відповідні категорії, зокрема, на військовозобов'язаних, до яких належать особи, які перебувають у запасі для комплектування ЗСУ та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, на резервістів, до яких належать особи, які проходять службу у військовому резерві ЗСУ, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.
Інші категорії осіб, яким відповідно до абзацу 1 пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» надано статус учасника бойових дій, зокрема, працівники ЗСУ, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в районах АТО у період її проведення, не передбачені пунктом 4 частини першої статті 115 Закону № 1058, права на призначення дострокової пенсії не мають.
При розгляді поданих документів встановлено, що відповідно до записів № 10-22 трудової книжки НОМЕР_1 на час проведення АТО позивачка обіймала посади, які відносяться до посад державної служби, зі встановленням відповідного рангу державної служби, тобто в період проведення АТО та ООС проходила державну службу.
У зв'язку з тим, що позивачка має статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6 Закону, але працює на посаді державного службовця, а також з урахуванням висновку ГУПФУ в Луганській області від 26.09.2019 № 14363/02-04 в призначенні пенсії відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону № 1058 відмолено.
На виконання судового рішення у справі № 360/5012/19 повторно розглянута заява позивачки від 27.08.2019, обраховано загальний страховий стаж в розмірі 36 років 08 місяців 28 днів.
Хоча позивач і має статус учасника бойових дій згідно з Законом № 3551-ХІІ, але отримав його не як військовослужбовець (резервіст, військовозобов'язаний), а як державний службовець, він не відноситься до категорій осіб, зазначених в пункті 4 частини першої статті 115 Закону № 1058, тому повторно відмовлено в призначенні пенсії.
На підставі вищевикладеного, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , має статус учасника бойових дій, що підтверджується копіями паспорта громадянина України (арк.спр. 10), довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (арк.спр. 11), посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим 08.04.2016 управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_4 (арк.спр. 12).
27.08.2019 позивачка звернулася до Біловодського ОУПФУ з заявою про призначення пенсії за віком на підставі підпункту 4 частини першої статті 115 розділу XIV-І Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (арк.спр. 45), до якої були додані довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, паспорт НОМЕР_5 , трудова книжка НОМЕР_1 , диплом НОМЕР_6 ; документи про стаж, визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 № 637 - від 20.08.2019 № 02/15-519, від 23.08.2019 № 19, від 25.05.2016 № ВОС-2293, від 22.08.2019 № 5519, від 22.08.2019 № 5520; заява про спосіб виплати пенсії, посвідчення учасника бойових дій НОМЕР_3 , свідоцтво про шлюб НОМЕР_7 , що підтверджується розпискою - повідомленням до заяви від 27.08.2019, зареєстрованої за № 907 (арк.спр. 46).
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 у справі № 360/5012/19 за позовом ОСОБА_1 до Біловодського ОУПФУ про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Біловодського ОУПФУ від 04.10.2019 № 567/03-18 про відмову ОСОБА_1 у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону № 1058; зобов'язано Біловодське ОУПФУ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.08.2019, зареєстровану за № 907, про призначення дострокової пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у рішенні; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено (арк.спр. 77-80).
Рішенням Біловодського ОУПФУ від 12.03.2020 № 3131/03-18 про відмову в призначенні пенсії відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону № 1058, оскільки при розгляді поданих документів встановлено, що відповідно до записів 10-22 трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 на час проведення АТО обіймала посади, які відносяться до посад державної служби зі встановленням відповідного рангу державної служби, тобто має статус учасника бойових дій, але працює на посаді державного службовця, і не відноситься до категорії осіб, визначених у пункті 4 частини першої статті 115 Закону № 1058 (арк.спр.66-67).
Також в оскаржуваному рішенні зазначено, що загальний страховий стаж позивачки складає 36 років 8 місяців 28 днів, а також те, що документи, на підставі яких встановлено статус учасника бойових дій, передбачені вимогами підпункту 5 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1, заявником не надано.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом, який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 за № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника та інших випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію (частина перша та друга статті 7 Закону № 1788-XII).
При цьому, відповідно до пункту 4 статті 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” право на призначення дострокової пенсії за віком мають: військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 20 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів і військовозобов'язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Згідно з пунктом 19 статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Згідно з з пунктом 20 статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” учасниками бойових дій визнаються особи, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
Відповідно до частини дев'ятої статті 1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час. До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України.
Отже з аналізу наведених положень вбачається, що наявність статусу учасника бойових дій не є безумовною підставою, яка надає право на призначення дострокової пенсії відповідно до пункту 4 статті 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Суд зазначає, що в даному випадку статус учасника бойових дій повинен враховуватись в сукупності з іншими вимогами, визначеними пунктом 4 статті 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та пунктами 19, 20 статі 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” з наданням відповідних доказів.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 надано статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим 08.04.2016 управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_4 (арк.спр. 12), яке було надано позивачкою разом з заявою про призначення пенсії.
Крім посвідчення, позивачкою було надано довідку про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, видану Луганським обласним військовим комісаріатом від 25.05.2016 № ВОС-2293 (арк.спр. 13), довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, видані Біловодським районним військовим комісаріатом від 22.08.2019 № 5519 (арк.спр. 14), від 16.03.2018 № 1943 (арк.спр. 18), довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, видані Біловодським районним військовим комісаріатом від 22.08.2019 № 5520 (арк.спр. 15).
При цьому, згідно із записами у трудовій книжці НОМЕР_1 , з 17.05.1993 позивачка працює на різних посадах в Біловодському районному військовому комісаріаті, 05.05.1996 прийнята присяга державного службовця, з 2014 року працює на посаді головного спеціаліста відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу Біловодського РВК, з присвоєнням рангів державного службовця (арк.спр. 50-51).
Отже, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 належить до категорії осіб з числа працівників Збройних Сил України, яким було надано статус учасника бойових дій, та які перебувають на державній службі, та відповідно на яких поширюються вимоги законодавства про державну службу в Україні.
Таким чином, ОСОБА_1 не є особою, яка має право на призначення дострокової пенсії за віком, у розумінні пункту 4 статті 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Щодо посилань позивачки на те, що відповідачем при призначенні пенсії не було взято до уваги Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, яким як зазначено позивачем визначено, що учасниками війни вважаються, зокрема, працівники підприємств, які залучалися та брали участь в антитерористичній операції, суд вважає їх необґрунтованими, з огляду на наступне.
Пунктом 19 статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (станом на момент надання позивачу статусу учасника бойових дій в редакції від 08.04.2016) було визначено, що учасниками бойових дій визнаються, зокрема, працівники Збройних Сил України, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
При цьому, Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціального захисту постраждалих учасників Революції гідності та деяких інших осіб” №2443-VIII від 22.05.2018, внесено зміни до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, а саме виключено в абзаці першому пункту 19 статті 6 слова "та працівники" і "працівники".
Зазначені зміни набрали чинності 25.07.2018, а тому саме з цієї дати пункт 19 статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” не поширюється на працівників Збройних Сил України.
ОСОБА_1 звернулась із заявою про призначення пенсії 27.08.2019.
Отже, станом на момент звернення позивачем із заявою про призначення дострокової пенсії за віком, пункт 19 статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в частині, що стосується працівників Збройних Сил України, втратив чинність, а тому не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Щодо додаткового обґрунтування оскаржуваного рішення ненаданням ОСОБА_1 документів, на підставі яких встановлено статус учасника бойових дій (які дійсно позивачкою не надано, проте і відповідач не запропонував їх надати), суд зазначає, що при вирішенні питання про призначення дострокової пенсії за віком на підставі пункту 4 статті 115 Закону № 1058 визначальними є наявність необхідного віку, стажу, статусу учасника бойових дій та віднесення до категорій осіб, визначених наведеною нормою. Оскільки позивачкою не доведено належність до категорій осіб, визначених пунктом 4 статті 115 Закону № 1058, надання нею документів, на підставі яких встановлено статус учасника бойових дій, не впливає на можливість призначення дострокової пенсії у межах спірних правовідносин.
Крім того, відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд зазначає, що позивачем на обґрунтування своїх вимог не надано суду жодних належних доказів на підтвердження того, що вона входить до числа резервістів і військовозобов'язаних, яким надано статус учасника бойових дій, та які мають право на призначення дострокової пенсії за віком.
Отже з урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку, що позивач не має права на призначення дострокової пенсії за віком на підставі пункту 4 статті 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
З огляду на наведене позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 13 статті 5 закону України “Про судовий збір”, питання про розподіл судових витрат не вирішується.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 32, 77, 78, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (код ЄДРПОУ 41247269, місцезнаходження: 92800, Луганська область, м. Біловодськ, вул. Центральна, буд. 77) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Суддя А.Г. Секірська