10 квітня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/852/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, код ЄДРПОУ 20632802)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі - ГУ ПФУ в Кіровоградській області) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що він є пенсіонером МВС України та з 2000 року йому призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ у розмірі 76% відповідних сум грошового забезпечення. Після перерахунку його пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" фактичний розмір його пенсії був зменшений з 76% до 70% відповідних сум грошового забезпечення. Позивач не погоджується з такими діями відповідача, стверджуючи, що при здійсненні перерахунку пенсії за ним зберігається право на збереження відсотку нарахування пенсії, визначеного на момент її призначення. З цих підстав, а також посилаючись на те, що зміст та обсяг досягнутих соціальних гарантій військовослужбовців та працівників правоохоронних органів не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо зменшення основного розміру пенсії з 76% до 70% його грошового забезпечення під час перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2016 року;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Кіровоградській області перерахувати йому пенсію та виплачувати її в подальшому з врахуванням розміру 76% відповідної суми грошового забезпечення та здійснити виплату недосплачених коштів згідно ч.3 ст.52 та ч.2 ст.55 Закону №2262-ХІІ, з 01.01.2016 року.
Ухвалою судді від 17.03.2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що при здійсненні перерахунку пенсії позивача на підставі пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", відповідач керувався статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно з якою максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Доводячи правомірність дій щодо проведення перерахунку пенсії позивача, посилаючись на пропущення позивачем строку звернення до суду з позовними вимогами про перерахунок пенсії з 01.01.2016 року, відповідач просив у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, з якої у 2000 році був звільнений у відставку за віком. Вислуга років для призначення пенсії склала 27 років. (а.с. 25)
З 10.07.2000 року позивачу призначена довічна пенсія за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" №2262-XII від 09.04.1992 pоку у розмірі 71 % відповідних сум грошового забезпечення, а 01.03.2001 року - у розмірі 76% відповідних сум грошового забезпечення. (а.с. 29, 51)
З 2007 року позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Кіровоградській області як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідачем у 2008 та 2012 роках здійснювався перерахунок пенсії позивача, виходячи із 76 % відповідних сум грошового забезпечення. (а.с. 53 - 55)
Ліквідаційною комісією УМВС України в Кіровоградській області у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення поліцейських, з метою перерахунку пенсії позивача складена та направлена до ГУ ПФУ в Кіровоградській області довідка №6961* від 21.03.2018 року про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, за нормами, чинними на січень 2016 року. Згідно з цією довідкою розмір грошового забезпечення за посадою, яку позивач займав на день звільнення, становить 7143, 50 грн. (а.с. 57)
На підставі цієї довідки ГУ ПФУ в Кіровоградській області 07.04.2018 року здійснено з 01.05.2018 року перерахунок пенсії, призначеної ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", обчислено її основний розмір, виходячи з 70 % відповідних сум грошового забезпечення, та визначено у розмірі 5000,45 грн. (7143, 50 грн. х 70%) (а.с. 56)
Крім того, 07.04.2018 року здійснено розрахунок на доплату суми різниці між перерахованою та фактично виплаченою сумами пенсії за період з січня 2016 року по квітень 2018 року, що склало 44324, 84 грн. (а.с. 56зв.)
Позивач, не погоджуючись зі зменшенням відсотку, застосованого відповідачем при перерахунку його основної пенсії, звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992 pоку (надалі - Закон №2262-XII).
Преамбулою 1 Закону №2262-XII передбачено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до статті 10 Закону №2262-XII призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Згідно з частиною 18 статті 43 Закону №2262-XII у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до частин 2, 3 статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам, які мають право на пенсію за цим Законом, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до частин 1, 2 статті 63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Частиною 3 статті 63 Закону №2262-XII (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23.12.2015 року №900-VIII, який набрав чинності 29.12.2015 року) передбачено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Згідно з пунктом 15 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" №900-VIII від 23.12.2015 року) за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Частиною 4 статті 63 Закону №2262-XII передбачено, що призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.11.2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", якою встановлені розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями. Встановлене цією постановою грошове забезпечення для поліцейських за своїми складовими є вищим від раніше встановленого грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
Отже, у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23.12.2015 року №900-VIII та з огляду на зміну грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим грошового забезпечення колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, позивач відповідно до статей 43, 51, 63 Закону №2262-XII набув право на перерахунок пенсії з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських, з 1 січня 2016 року.
Кабінетом Міністрів України відповідно до частини 4 статті 63 Закону №2262-XII прийнято постанову №103 від 21.02.2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", пунктом 3 якої було постановлено перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Судом установлено, що відповідач у квітні 2018 року здійснив з 01.01.2016 року перерахунок пенсії, призначеної позивачу за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", обчисливши її у розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
При цьому відповідач, як свідчить зміст його відзиву на позов, керувався нормою частини 2 статті 13 цього Закону (у редакції, чинній на момент здійснення перерахунку), згідно з якою максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Оцінюючи ці доводи відповідача, суд виходив з того, що стаття 13 Закону №2262-XII визначає розміри пенсій, які призначаються за вислугу років.
Відповідно до цієї норми (у редакції, яка діяла на час призначення пенсії позивачу у липні 2000 року) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.
Як свідчать матеріали справи, позивачу, який був звільнений зі служби в органах внутрішніх справ у відставку за віком та мав вислугу 27 років, пенсія за вислугу років була призначена відповідно до пункту "а" частини 1 статті 13 Закону №2262-XII у розмірі 76 % відповідних сум грошового забезпечення (55% + (27 - 20) х 3%) та під обмеження, установлені частиною 2 цієї статті, не підпадала.
Між тим, до частини 2 статті 13 Закону №2262-XII неодноразово вносилися зміни.
Так, відповідно до частини 2 статті 13 Закону №2262-XII у редакції змін, внесених абзацом 4 пункту 4 розділу I Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" №51-IV від 04.07.2002 року, який набрав чинності з дня введення в дію Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік", загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців" №3591-IV від 04.04.2006 року, який набрав чинності 29.04.2006 року, частину 2 статті 13 Закону №2262-XII викладено в такій редакції: "Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів".
Згодом до частини 2 статті 13 Закону №2262-XII знову були внесені зміни, зокрема пунктом 8 розділу II Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI від 08.07.2011 року, який набрав чинності з 01.10.2011 року, цифри "90" замінено цифрами "80", а пунктом 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" №1166- VII від 27.03.2014 року, який набрав чинності з 01.05.2014 року, цифри "80" замінено цифрами "70".
Тобто, зміна максимального розміру пенсії за вислугу років, що призначається відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (з 90% до 70% сум грошового забезпечення) відбулася вже після призначення позивачу пенсії.
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Як випливає з рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року №1/99-рп у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), частину 1 статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
У рішенні від 05.04.2001 року №3-рп/2001 у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа про податки) Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Передбачені Законом №2262-ХІІ процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом та механізмом їх проведення. Стаття 13 Закону №2262-XII регулює саме порядок призначення пенсії за вислугу років. Відтак, зміни, внесені до цієї статті, щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 %, а потім 70 % грошового забезпечення поширюються на правовідносини щодо призначення пенсій за вислугу років, які виникли після набрання чинності цими змінами, але не стосуються перерахунку раніше призначених пенсій.
Суд зазначає, що при перерахунку раніше призначеної пенсії на підставі статті 63 Закону №2262-ХІІ її розмір має обчислюватися, виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію, і їх розмір не може бути зменшений наступними змінами в законодавстві.
Такий висновок відповідає правовій позиції, наведеній у судових рішеннях Верховного Суду у зразковій справі №Пз/9901/58/18 (№240/5401/18) щодо зменшення відсоткового значення грошового забезпечення при перерахунку пенсій військовослужбовцям.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що відповідач, здійснюючи у квітні 2018 року перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2016 року у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення поліцейських, протиправно зменшив основний розмір пенсії за вислугу років, призначеної у розмірі 76% відповідних сум грошового забезпечення, до 70% відповідних сум грошового забезпечення, що призвело до порушення права позивача на отримання пенсії у розмірі, встановленому Законом.
Відтак, ці дії слід визнати протиправними, а порушене право позивача має бути відновлено шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії, починаючи з 01.01.2016 року, виходячи з 76 % відповідних сум грошового забезпечення, та виплатити заборгованість, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком.
Доводи відповідача про пропущення строку звернення до суду з позовними вимогами про перерахунок пенсії з 01.01.2018 року суд відхиляє, оскільки, зважаючи на приписи частини 3 статті 51, частини 2 статті 55 Закону №2262-XII, позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії підлягають задоволенню без обмеження строком.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже здійснені позивачем судові витрати на сплату судового збору у сумі 768, 40 грн. слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, код ЄДРПОУ 20632802) задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років, призначеної ОСОБА_1 за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з 76% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01.01.2016 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01.01.2016 року перерахунок пенсії за вислугу років, призначеної ОСОБА_1 за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виходячи з 76% відповідних сум грошового забезпечення, та виплатити заборгованість, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш