про залишення позовної заяви без руху
10 квітня 2020 року м. Київ Справа № 320/3062/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В., розглянувши
позовну заявуОСОБА_1
доБілоцерківського відділу обслуговування громадян № 2 Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
провизнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Білоцерківського відділу обслуговування громадян № 2 Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, що виявились у відмові здійснити позивачу перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком та доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому на території радіоактивного забруднення, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 відповідно до положень статей 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 перерахунок та виплату позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком та доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому на території радіоактивного забруднення, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до положень статей 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII, з урахуванням вже виплачених сум.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
В силу приписів пункту 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (частина третя статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України).
Так, згідно з приписами частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац другий частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI).
Судом встановлено, що позивачем об'єднано у позовній заяві дві позовні вимоги немайнового характеру.
Таким чином, з урахуванням положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 № 294-IX, при зверненні до суду з даним позовом розмір судового збору повинен складати 1681,60 грн.
Разом з тим позивачем до позовної заяви не долучено документ про сплату судового збору.
Обставин, які свідчать про те, що позивач звільнений від сплати судового збору, у позовній заяві не наведено, належних та допустимих доказів на підтвердження цих обставин не приєднано.
Судом також встановлено, що позовні вимоги позивача звернені до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Водночас в якості відповідача позивачем визначено Білоцерківський відділ обслуговування громадян № 2 Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області. При цьому позивачем не вказано, які саме рішення, дії чи бездіяльність відповідача позивач оскаржує в межах даного позовного провадження, а також не зазначено виклад обставин, якими вона обґрунтовує ці вимоги.
Крім того, в силу положень частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, звернення позивача до суду з даним позовом обумовлено протиправною, на її думку, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, що виявились у непроведенні позивачу перерахунку та виплати додаткової пенсії та доплати до пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014.
Водночас з наведеною вище позовною заявою ОСОБА_1 звернулась до суду лише 25.03.2020 (відбиток календарного штемпеля підприємства поштового зв'язку на конверті від 25.03.2020), тобто з порушенням строку, визначеного статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, більше ніж на п'ять років.
Разом з тим заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду не надано.
Наведені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи приписи статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.
Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання до суду: оригіналу платіжного документу, що свідчить про сплату судового збору у розмірі 1681,60 грн, а у разі звільнення позивача від сплати судового збору - доказів на підтвердження цих обставин; заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку; позовної заяви, приведеної у відповідність вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (у тому числі шляхом уточнення позовних вимог та/або відповідачів у справі) з урахуванням наведених вище висновків суду; копії позовної заяви, недоліки щодо форми (змісту) якої усунуто, для її направлення відповідачу.
Враховуючи викладене та керуючись частиною першою статті 169, статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати (видати) позивачу невідкладно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
В силу положень пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цим судовим рішенням, продовжуються на строк дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 № 211.
Суддя Харченко С.В.