10 квітня 2020 року Справа № 808/3705/16 СН/280/24/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (пр. Металургів, буд. 6, м. Запоріжжя, 69006), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області (пр. Металургів, буд. 8А, м. Запоріжжя, 69006), про визнання рішення протиправним та його скасування,
02.12.2016 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Вороніна Р.Б., в якій позивач просить суд визнати протиправним рішення та скасувати постанову державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Вороніна Р.Б., №5241862 від 30 вересня 2016 року.
Ухвалою від 05.12.2016 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову.
17.01.2017 позивачем був поданий уточнений позов, в якому в якості відповідача визначений - Вознесенівський відділ державної виконавчої служби міста Запоріжжя, позовні вимоги лишились незмінними.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваною постановою відкрите виконавче провадження щодо примусового виконання постанови третьої особи від 10.09.2015 №151. Згідно із постановою від 30 вересня 2016 року строк для добровільного виконання надано до 05 жовтня 2016 року, натомість сама постанова надіслана на адресу боржника лише 16 листопада 2016 року про що свідчить відбиток поштового штемпелю на конверті. Зазначає, що державний виконавець, не дотримавшись процедури направлення постанови про відкриття виконавчого провадження та відповідно позбавивши боржника добровільно виконати виконавчий документ, фактично обмежив його конституційні права та обов'язки. Разом з тим, зазначає, що виконавчий документ (постанова Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Запорізькій області від 10 вересня 2015 року №151) набув законної сили після прийняття Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом ухвали про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без задоволення - 02 березня 2016 року. Таким чином, останнім днем для пред'явлення виконавчого документу до стягнення є 02 червня 2016 року. Відповідно до інформації про виконавче провадження, розмішену на сайті https://trade.informjust.ua, виконавчий документ надійшов до державного виконавця 29 вересня 2016 року, тобто після спливу тримісячного строку для його пред'явлення. На підставі зазначеного просить суд визнати протиправним рішення та скасувати постанову державного №5241862 від 30 вересня 2016 року.
Відповідач позов не визнав та 15.02.2017 надав до суду заперечення, в яких зазначив, що Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області 18.03.2016 надіслав до Орджонікідзевського ВДВС ЗМУЮ (правонаступником якого є відповідач) заяву про відкриття виконавчого провадження за постановою Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області від 10.09.2015 №151, яка набрала законної сили 02.03.2016, тобто в строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Спеціалістом Орджонікідзевського ВДВС ЗМУЮ був пропущений строк реєстрації виконавчого документу та зареєстровано його лише 29.09.2016. Оскаржувана постанова прийнята у відповідності до вимог законодавства України. У зв'язку із великою завантаженістю та відсутністю фінансування оскаржувана постанова була невчасно надіслана позивачу. Від позивача до відповідача не надходило жодних заяв про відкладення провадження виконавчих дій чи повідомлень про повну або часткову сплату боргу. Тобто, позивач не скористався наданими йому законодавством правами. Станом на час подання заперечень сума боргу не була сплачена позивачем.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.02.2017 у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2017 апеляційна скарга позивача була залишена без задоволення, постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 28.02.2017 - без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.03.2020 касаційна скарга позивача задоволена частково, постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 28.02.2017 та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2017 скасовані, справа направлена на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.
03.04.2020 справа надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду та була розподілена для подальшого розгляду судді Киселю Р .В.
Ухвалою від 07.04.2020 справа була призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 10.04.2020, на виконання постанови Верховного Суду від 24.03.2020 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, витребувано у цього органу відомості щодо дати надіслання Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області на адресу Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції заяви про відкриття виконавчого провадження від 16.03.2016 №1008-22.6/663 щодо примусового виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення №151 від 10.09.2015 та докази на підтвердження цієї інформації (журнал реєстрації вихідної кореспонденції за березень-вересень 2016 року, реєстр поштових відправлень з відміткою поштової установи про його прийняття тощо).
Учасників справи було повідомлено про дату, час та місце судового розгляду телефонограмою та засобами електронної пошти (відповідача та третю особу).
08.04.2020 від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, на задоволенні позовних вимог наполягає.
08.04.2020 від Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надійшло клопотання про розгляд справи без участі відповідача, в якому цей орган зазначає, що згідно наказу Міністерства юстиції України від 16.10.2019 №3173/5 відповідач змінив найменування на Вознесенівський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), у зв'язку із впровадженням на території України карантину просить розглянути справу за відсутності його представника та заперечує проти позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях, наявних в матеріалах справи.
За приписами ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
З врахуванням зміни найменування відповідача суд вважає за необхідне здійснити процесуальне правонаступництво первинного відповідача на його правонаступника - Вознесенівський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
08.04.2020 від третьої особи до суду надійшли письмові пояснення, до яких додані копії заяви про відкриття виконавчого провадження від 16.03.2016 №1008-22.6/663 щодо примусового виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення №151 від 10.09.2015, реєстру на кореспонденцію, здану на поштовому відділенні №95 м. Запоріжжя 18.03.2016, списку №190 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, поданих в Запоріжжя-95, фіскального чеку відділення поштового зв'язку - 95 м. Запоріжжя від 18.03.2016 щодо надіслання групи рекомендованих листів за списком №190. По суті позовних вимог надані пояснення щодо набрання законної сили виконавчим документом, заперечує проти позовних вимог та просить розглянути справу за відсутності представника третьої особи.
У судове засідання 10.04.2020 представники учасників справи не прибули.
За приписами ч. 4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Згідно із ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
За приписами ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Постановою третьої особи від 10.09.2015 №151 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 12 статті 96 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 8500,00 грн.
Не погодившись із даною постановою позивач її оскаржив в судовому порядку. Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29.12.2015 у справі №335/9735/15-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2016, у задоволенні позовних вимог позивача було відмовлено.
18.03.2016 третьою особою в адресу Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції засобами поштового зв'язку (поштове відправлення 6909504127540) була надіслана заява про відкриття виконавчого провадження від 16.03.2016 №1008-22.6/663 щодо примусового виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення №151 від 10.09.2015.
Вознесенівським відділом державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області 30 вересня 2016 року прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №52412862 з примусового виконання постанови Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області №151 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн.
За інформацією про виконавче провадження, долученою позивачем до позову, судом встановлено, що виконавчий документ по виконавчому провадженню №52412862 переданий державному виконавцю 29.09.2016.
Позивач не погоджується зі оскаржуваною постановою, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, через що звернувся до суду з даним позовом.
З матеріалів справи судом встановлено, що постановою державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Омельяненко А.П. від 11.12.2019 виконавче провадження №52412862 закінчене у зв'язку зі сплатою боржником боргу, виконавчого збору, витрат виконавчого провадження в повному обсязі.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги позивача та заперечення відповідача, суд встановив наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) станом на дату прийняття оскаржуваної постанови регламентувались Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV (далі - Закон №606-XIV у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (частина 2 статті 2 Закону №606-XIV).
Згідно частини 1 статті 11 Закону №606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
При цьому, державний виконавець, серед іншого, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (частина 2 статті 11 Закону №606-XIV).
Частиною 1 статті 17 Закону №606-XIV визначено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Так, відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу (пункт 8 частини 2 статті 17 Закону №606-XIV).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Закону №606-XIV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
За правилами частини 1 статті 22 Закону № 606-XIV виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до частини 2 статті 22 Закону України № 606-XIV від 21 квітня 1999 року строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: 1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; 2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; 3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.
З матеріалів справи вбачається, що постанова Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області №151 від 10.09.2015 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 грн. набрала законної сили внаслідок закінчення процедури судового оскарження 02 березня 2016 року, що підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2016 по справі №335/9735/15-а. В зв'язку із несплатою позивачем суми штрафу та пред'явленням виконавчого документу до примусового виконання, на підставі вимог ст. 308 КУпАП, з позивача підлягала стягненню подвійна сума штрафу - 17000 грн.
Згідно із ст. 22 Закону № 606-XIV строк пред'явлення до виконання зазначеного виконавчого документу становить три місяці, а відтак цей строк слив 03.06.2016.
З матеріалів справи судом встановлено, що заява про відкриття виконавчого провадження (вих. №1008-22.6/663) направлена на адресу Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Запорізького міського управління юстиції 18 березня 2016 року. Цей факт судом встановлений за даними: реєстру на кореспонденцію, здану на поштове відділення №95 м. Запоріжжя третьою особою від 18.03.2016, відповідно до якого 18.03.2016 третьою особою надсилалось 10 поштових відправлень і лише одне в адресу Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Запорізького міського управління юстиції; списку №190 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, поданих в Запоріжжя-95, відповідно до якого 18.03.2016 третьою особою надсилалось 10 поштових відправлень, а за поштовим індексом 69006 лише два, які мали номери відправлень (трек номери) 6909504127540 (яке надсилалось в адресу Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Запорізького міського управління юстиції) та 6909504127567; фіскального чеку відділення поштового зв'язку - 95 м. Запоріжжя від 18.03.2016 щодо надіслання групи рекомендованих листів за списком №190 (долученого до матеріалів справи третьою особою); копії поштового конверту (долученої до матеріалів справи відповідачем), який надсилався третьою особою в адресу Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Запорізького міського управління юстиції із номером відправлення (трек номер) 6909504127540.
Отже, заява третьої особи про відкриття виконавчого провадження (вих. №1008-22.6/663) направлена на адресу Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Запорізького міського управління юстиції в строк встановлений пунктом 1 частини 1 статті 22 Закону № 606-XIV.
Зазначена обставина також підтверджується третьою особою та наданими нею поясненнями.
Невчасна реєстрація такого виконавчого документа не може вважатися обставиною, яка свідчить про пропуск строку звернення із заявою про відкриття виконавчого провадження до органу державної виконавчої служби.
Водночас, частина 1 статті 25 Закону №606-XIV передбачала, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Аналіз вказаних приписів Закону №606-XIV дає суду підстави для висновку, про наявність обов'язку державного виконавця прийняти до виконання виконавчий документі і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Тобто, законодавцем чітко визначено обов'язок держаного виконавця прийняти виконавчий документ до виконання і відкрити виконавче провадження за умови дотримання стягувачем статей 17, 21, 22 Закону №606-XIV.
Таким чином, направлення на адресу відповідача виконавчого документа із заявою про відкриття виконавчого провадження протягом трьох місяців з дня закінчення процедури судового оскарження доведено належними доказами.
Несвоєчасна реєстрація, тобто неналежна організація роботи органу державної виконавчої служби, з огляду на норми Закону №606-XIV та за умови своєчасного пред'явлення виконавчого документа до виконання стягувачем, не може бути законною підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, оскільки підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження є саме пропуск стягувачем встановленого строку пред'явлення документів до виконання.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що постанову про відкриття виконавчого провадження прийнято державним виконавцем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом №606-XIV, відтак відсутні підстави для її скасування.
В той же час, суд не приймає до увагу доводи позивача про порушення держаним виконавцем відповідача порядку направлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки такі доводи не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови та не можуть нівелювати приписи частини 1 статті 25 Закону №606-XIV.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивачем, на переконання суду, не доведено протиправність оскаржуваної постанови відповідача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим, а відтак, таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 52, 139, 241, 243-246, 250, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Здійснити процесуальне правонаступництво замінивши відповідача по справі №808/3705/16 (провадження №СН/280/24/20) з Вознесенівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції на Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (пр. Металургів, буд. 6, м. Запоріжжя, 69006), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області (пр. Металургів, буд. 8А, м.Запоріжжя, 69006), про визнання рішення протиправним та його скасування відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням вимог ст. ст. 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України та пп. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, протягом десяти днів з дня його проголошення, з урахуванням вимог п. 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 10.04.2020.
Суддя Р.В. Кисіль