09 квітня 2020 року Справа № 280/1982/20
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В., перевіривши матеріали адміністративного позову
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , податковий номер НОМЕР_1 )
до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна (02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, офіс 15)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Акціонерне товариство «Банк Форвард» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, будинок 105, код ЄДРПОУ 34186061)
про визнання протиправними та скасування постанов
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна (відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Акціонерне товариство «Банк Форвард» (третя особа), в якому позивач просить суд
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни про відкриття виконавчого провадження № 60600496 від 14 листопада 2019 року, відкритого на підставі виконавчого напису № 1857 від 30 серпня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованості в розмірі 59510,55 грн.
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни про арешт коштів боржника від 26 грудня 2019 року в рамках виконавчого провадження №60600496.
Ухвалою судді від 30 березня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 07 квітня 2020 року.
03 квітня 2020 року від відповідача до суду надійшло клопотання, в якому просить суд позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Акціонерне товариство «Банк Форвард» про визнання протиправними та скасування постанов залишити без розгляду.
Клопотання мотивовано тим, що позовна заява мала бути подана до суду до 06 березня 2020 року, а позивач звернувся до суду лише 18 березня 2020 року пропустивши процесуальний строк визначений статтею 287 КАС України, оскільки про порушене право та оскаржувані рішення позивач мав дізнатися 25 лютого 2020 року при звернені до банківської установи.
Позивач, або представник позивача у судове засідання не прибули. На адресу суду надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідач, представник третьої особи в судове зсідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Розглядаючи клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, дослідивши матеріали справи, суд зазначає про таке.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За правилами частини 1 статті 287 КАС України, визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до частини 2 статті 287 КАС України встановлено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Отже, досліджуючи питання строку звернення до суду, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
За приписами статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04 листопада 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Суд звертає увагу на те, що разом з позовною заявою позивач до суду подала клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Так, судом встановлено, що у банківській установі позивач лише дізналася про факт накладення на її рахунок арешту.
Принцип адміністративного судочинства України ґрунтується на об'єктивності, а відтак при поновленні строку, або встановленні початку перебігу строку необхідно ураховувати реальну обізнаність позивача про рішення дії бездіяльність які на його думку порушують його право.
Так, 25 лютого 2020 року представником позивача, адвокатом зроблено до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна адвокатський запит, про надання копії виконавчого провадження відкритого щодо боржника ОСОБА_1 .
10 березня 2020 року така інформація (запитувані документи) отримана адвокатом позивача. Тобто, саме з 10 березня 2020 року у позивача починається процесуальний строк звернення до суду з позовною заявою визначений статтею 287 КАС України.
Аналогічне викладено й в ухвалі про відкриття провадження у справі та поновленно позивачу строк звернення до суду з позовною заявою.
До клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, відповідачем не надано доказів, що ОСОБА_1 отримано оскаржувані постанови в інший час.
Таким чином, суд не може дійти висновку про те, що позивачем попущено процесуальний строк звернення до суду з позовною заявою передбачений статтею 287 КАС України, а відтак вважає за необхідне відмовити у клопотанні про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись статтями 122, 123, 171, 240, 287 КАС України, суд
У задоволенні клопотання Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Адреса веб-сторінки за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.
Ухвало складено у повному обсязі та підписано 09 квітня 2020 року.
Суддя Д.В. Татаринов