09 квітня 2020 року Справа № 280/1098/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря Сонгулія О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у якій позивач просить суд:
1) визнати протиправними дії відповідача щодо не направлення висновку та документів позивача до Міністерства оборони України з метою призначення і виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;
2) зобов'язати відповідача направити висновок та документи позивача до Міністерства оборони України, з метою призначення і виплати йому одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Крім того, просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на його користь понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 2 500,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що йому первинно встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби під час перебуванні в країнах, де велись бойові дії. При повторному огляді позивачу встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби під час перебуванні в країнах, де велись бойові дії, у зв'язку з чим позивач звернувся до Запорізького ОВК із заявою про направлення його документів до Міністерства оборони України з метою призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Разом з тим, Запорізький ОВК повернув подані документи без реалізації з посиланням на те, що зміна групи інвалідності відбулась понад дворічний термін. Позивач вважає такі дії протиправними, оскільки, на його думку, Запорізький ОВК не мав права приймати рішення про відсутність підстав для оформлення документів та направлення їх за належністю, а повинен був лише здійснити дії щодо підготовки поданих позивачем документів з подальшою їх передачею до Міністерства оборони України для вирішення питання про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 25.02.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач не погодився із заявленими позовними вимогами, 23.03.2020 подав до суду відзив на позовну заяву (вх.№13384), у якому з посиланням на Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2014 №530 (далі - Положення №530) зазначає, що заява та документи, що до неї додаються, щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, подані з порушенням вимог Порядку виплати допомоги, розглядаються уповноваженим органом (військовою частиною, військовим навчальним закладом, військовим навчальним підрозділом вищого навчального закладу, установою, організацією та військовим комісаріатом (ТЦКСП)), що здійснює оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги, з оформленням відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Посилається на Закон України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII), «Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (далі - Порядок 975) та зазначає, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі зміною групи інвалідності, оскільки вищу групу інвалідності при повторному огляді йому було встановлено понад дворічний термін з дня первинного встановлення. Отже, позивачу було відмовлено у подальшому направленні документів через те, що він пропустив строк реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням інвалідності. Просить у задоволенні позову відмовити.
На підставі матеріалів справи судом встановлено такі обставини.
Згідно з витягом з акту огляду медико-соціальної експертної комісії Серії МСЕ №096994 від 27 квітня 1995 року за результатами первинного огляду позивачу була встановлена ІІІ група інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням інтернаціонального обов'язку.
Під час повторного огляду 05 серпня 2019 року позивачу встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням інтернаціонального обов'язку, що підтверджується Довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією Серії АВ №1019346.
У зв'язку з встановленням вищої групи інвалідності 17.01.2020 позивач подав до Запорізького ОВК документи для направлення до Міністерства оборони України з метою призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом №2011-XII.
Листом від 27.01.2020 №107/с Запорізький ОВК повернув подані позивачем документи без реалізації. За змістом даного листа, документи повернені на тій підставі, що повторне встановлення (зміна) групи інвалідності відбулось понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності, у зв'язку з чим позивач не має права на призначення одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності.
Не погодившись з такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Статтею 16 Закону №2011-XII (тут й надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Частиною 6 статті 16-3 Закону №2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (частина 9 Закону №2011-XII).
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст) визначено Порядком №975.
Згідно з пунктом 11 цього Порядку №975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Відповідно до пункту 12 Порядку №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Пунктом 13 Порядку №975 передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Разом з цим, положеннями пункту 4.7 Положення №530 (тут й надалі на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.
У разі настання інвалідності подаються такі документи:
- висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, який визнаний інвалідом (додаток 13);
- заява про виплату одноразової грошової допомоги (додаток 12);
- копія довідки МСЕК про встановлення групи та причинного зв'язку інвалідності;
- копії свідоцтва про хворобу, постанови чи довідки відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва);
- витяг з наказу командира військової частини про виключення зі списків особового складу частини (для військовослужбовців строкової військової служби - копія військового квитка);
- копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я, по батькові та місце реєстрації;
- копія документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копія сторінки паспорта з такою відміткою);
- копія акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Згідно з пунктом 4.8 Положення №530 висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги уповноважені органи (військові частини, військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів, установи, організації та військові комісаріати (ТЦКСП)), які здійснюють оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги, подають до Департаменту фінансів Міністерства оборони України в 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів.
Якщо документи, необхідні для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, відсутні, уповноважені органи (військові частини, військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів, установи, організації та військові комісаріати (ТЦКСП)), які здійснюють оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги, надають заявникам допомогу в їх розшуку.
Крім того, наказом Міністерства оборони України від 12.02.2018 №58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.03.2018 за №267/31719, внесені зміни, зокрема, до додатку 13 Положення №530, що набрали чинності з 10.04.2018, якими передбачено, що командування зазначає свою позицію з питання, чи має заявник право на отримання зазначеної грошової допомоги («командування вважає, що має/не має права на отримання зазначеної грошової допомоги»).
Системний аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що передумовою для отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням інвалідності, яка виплачується Міністерством оборони України, є звернення до уповноваженого органу, в даному випадку - військкомату, із відповідною заявою та іншими необхідними документами, які в установлений строк розглядаються цим органом, після чого складається висновок щодо наявності підстав для виплати одноразової грошової допомоги, який направляється розпоряднику бюджетних коштів для прийняття відповідного рішення (про наявність підстав для призначення чи про відмову в призначенні такої допомоги).
Водночас, на відповідача покладено обов'язок направити до Міністерства оборони України висновок та документи для прийняття рішення про призначення або про відмову у призначені одноразової грошової допомоги, а до компетенції Міністерства оборони України віднесено прийняття відповідного рішення.
Суд зазначає, що у спірних правовідносинах відповідач діяв протиправно, оскільки він не наділений повноваженнями на залишення заяви без реалізації (зупинення розгляду, повернення) якщо вважає, що подані заявником документи свідчать про відсутність у особи права на призначення одноразової грошової допомоги. Відповідач повинен був лише здійснити дії щодо підготовки поданих позивачем документів, у томлу числі скласти висновок про наявність або відсутність права на отримання грошової допомоги, з подальшою передачею їх до Міністерства оборони України для вирішення питання про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.
Натомість відповідач не вчинив визначених чинним законодавством дій щодо направлення розпоряднику коштів висновку разом із поданими позивачем документами, повернув документи позивачу без реалізації, чим порушив вимоги пункту 4.8 Положення №530.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №702/501/17 (провадження №К/9901/23954/18), від 26.09.2019 №331/1595/17 (провадження №К/9901/44200/18).
Суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправними дій Запорізького ОВК щодо повернення документів ОСОБА_1 без реалізації та зобов'язання відповідача направити висновок та матеріали, подані ОСОБА_1 , до Міністерства оборони України з метою вирішення питання щодо призначення і виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням IІ групи інвалідності.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в силу приписів Закону України «Про судовий збір», питання про розподіл понесених витрат на оплату судового збору не вирішується.
Позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500,00 грн.
Відповідно до частин 1-3 статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).
Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 134).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134).
Суд зазначає, що відповідач не заявляв про неспівмірність заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
Разом з тим, частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
В обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи разом із позовною заявою надано Договір про надання правової допомоги №417/м від 23.12.2019 та квитанцію №1131 від 07.02.2020 на суму 2 500,00 грн.
Дослідивши зміст вищезазначених документів, суд встановив, що за Договором про надання правової допомоги №417/м від 23.12.2019, укладеним між позивачем та Адвокатським об'єднанням «КОМПАНІЯ «ДОВІРА», позивачу надається юридична допомога з питання перерахунку пенсії за вислугою років та призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Тобто, за даним договором позивач отримував від Адвокатського об'єднання «КОМПАНІЯ «ДОВІРА» послуги щодо різних правових питань, у тому числі тих, що не пов'язані з розглядом даної справи, отже інші надані докази мають конкретизувати надані послуги та доводити їх зв'язок з розглядом даної справи.
Разом з тим, квитанція №1131 від 07.02.2020 не містить жодних посилань або інформації, які б надавали змогу встановити, що кошти сплачені саме у зв'язку з наданням правничої допомоги у дані справі.
Крім того, всупереч положенням частини 4 статті 134 КАС України позивач не подав до суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, як і взагалі будь-яких інших документів, з яких можливо встановити характер на обсяг наданих послуг (як то акт здачі-прийняття виконаних робіт/наданих послуг тощо).
Таким чином, надані позивачем до матеріалів справи докази не доводять факт отримання позивачем послуг професійної правничої допомоги та понесення витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом даної справи.
Враховуючи вищенаведене, відсутні підстави для стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 143, 243-246, 255 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повернення без реалізації документів, поданих ОСОБА_1 з метою призначення і виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням ІІ групи інвалідності.
Зобов'язати Запорізький обласний військовий комісаріат направити до Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у зв'язку зі встановленням ОСОБА_1 IІ групи інвалідності, та подані ОСОБА_1 документи.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
З урахуванням пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - Запорізький обласний військовий комісаріат, місцезнаходження: 69063, м.Запоріжжя, пров.Тихий, буд.7; код ЄДРПОУ 07835529.
Повне судове рішення складено 09 квітня 2020 року.
Суддя М.О. Семененко