09 квітня 2020 року Справа № 280/1315/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження
за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 )
до Запорізького обласного центру зайнятості (юридична адреса: 69001, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 56 - А, код ЄДРПОУ 03491412)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
27 лютого 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Запорізького обласного центру зайнятості (далі по тексту - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним дії відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку розміру допомоги по безробіттю з урахуванням страхового стажу, який становить шість місяців;
- визнати протиправним та скасувати Наказ №НТ191011 від 11.10.2019 про призначення допомоги по безробіттю позивачу, як застрахованій особі без урахування страхового стажу відповідно до частин 2, 4 ст. 22, ч. 3 ст. 23 закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»;
- зобов'язати відповідача призначити, перерахувати та виплатити позивачу допомогу по безробіттю у відповідності до вимог ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» як особі, страховий стаж якої протягом 12 місяців, що передують реєстрації позивача як безробітного, становить шість і більше місяців з 11.10.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 01 квітня 2019 року по 01 жовтня 2019 року проходив службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 . Згідно із наказом № НТ191004 від 04.10.2019 Пологівською районною філією Запорізького обласного центру зайнятості було надано позивачу статус безробітного та призначено допомога було призначено допомогу по безробіттю, як застрахованій особі без урахування страхового стажу відповідно до частин 2, 4 статті 22, частини 3 статті 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 11.10.2019 по 04.10.2020. Позивач не згодний з тим, що відповідач при встановленні розміру виплати по безробіттю врахував лише п'ять місяців страхового стажу, так як насправді його страховий стаж становить шість місяців. З наведених підстав просить суд задовольнити позов.
Ухвалою суду від 28.02.2020 відкрито провадження в адміністративній справі № 280/1315/20 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
18.03.2020 від представника відповідача через канцелярію суду (вх. №12804) надійшов відзив, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає, що за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, страховий стаж Відповідача протягом 12 місяців, що передував реєстрації як безробітного, складає п'ять місяців. Тож розмір допомоги по безробіттю встановлений вірно. З наведених підстав просить суд у задоволенні позову відмовити.
Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження, фіксація судового засідання за допомогою технічного засобу, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось.
Суд, оцінивши обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , з 01 квітня 2019 року по 01 жовтня 2019 року проходив службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 .
Після звільнення звернувся до Пологівської районної філії Запорізького обласного центру зайнятості з заявами про надання статусу безробітного та призначення виплати допомоги по безробіттю.
Згідно із наказом № НТ191004 від 04.10.2019 Пологівською районною філією Запорізького обласного центру зайнятості було надано позивачу статус безробітного.
Відповідно до наказу № НТ191011 від 11.10.2019 Пологівською районною філією Запорізького обласного центру зайнятості від 11 жовтня 2019 року встановлено, що ОСОБА_1 було призначено допомогу по безробіттю, як застрахованій особі без урахування страхового стажу відповідно до частин 2, 4 статті 22, частини 3 статті 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 11.10.2019 по 04.10.2020.
Позивач звернувся до урядової «гарячої лінії» із запитанням щодо перерахунку допомоги по безробіттю.
Листом №204/01-27 від 11.01.2020 Запорізький обласний центр зайнятості надав відповідь, що допомогу призначено у мінімальному розмірі у зв'язку з тим, що за даними Державного реєстру загальнообов'язкового соціального страхування страховий стаж складає менше шести місяців.
10.01.2020 позивач письмово звернувся до відповідача у зв'язку з незгодою з розрахунком розміру допомоги по безробіттю та просив зробити перерахунок з урахуванням шести місяців страхового стажу.
Листом № 88-14/01-12 від 16.01.2020 Пологівська районна філія Запорізького обласного центру зайнятості надала відповідь, що страховий стаж позивача протягом 12 місяців, що передував реєстрації як безробітного, складає п'ять місяців і розрахунок розміру допомоги по безробіттю зроблений вірно.
27.01.2020 та 29.01.2020 ОСОБА_1 звернувся письмово до відповідача з проханням перерахувати та призначити допомогу по безробіттю з урахуванням страхового стажу шести місяців і додатково до заяви додав копію контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу та копію витягу з військового квитка про відмітки про строки служби.
Листом №164-14/01/12 від 07.02.2020 відповідач повідомив, що надані позивачем документи були взяті до уваги, але допомогу по безробіттю було визначено вірно та відповідно до даних Державного реєстру, страховий стаж позивача протягом 12 місяців, що передував реєстрації як безробітного, складає п'ять місяців. Згідно до ч. 2 ст. 22 Закону, застраховані особи, визнанні в установленому порядку як безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі.
Позивач не згодний з тим, що відповідач при встановленні розміру виплати по безробіттю врахував лише п'ять місяців страхового стажу, так як насправді його страховий стаж становить шість місяців. З наведених підстав звернувся до суду із даним позовом.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч. 1 ст. 2 КАС України відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-ІИ (надалі - Закон №1533-111).
Так, згідно зі №1533-111 одним із принципів страхування на випадок безробіття є диференціація розмірів виплати допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу особи та тривалості безробіття.
Відповідно до ч. 1 статті 4 Закону №1533-111 страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, цивільно-правового договору чи на інших підставах, передбачених законом, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби) та інші особи, які проходять службу та отримують грошове забезпечення (далі - військовослужбовці), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичні особи - підприємці, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.
Відповідно до ч. 1 статті 6 Закону №1533-111 право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.
Згідно із статтею 21 Закону №1533-111 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем страхові внески в сумі не менш як мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.
Страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження - у порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Таким чином, страховий стаж обчислюється як сума періодів, протягом яких особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та сплачувала страхові внески особисто або через рахунки роботодавця та роботодавцем.
Наказом Міністерства соціальної політики України від 15.06.2015 № 613 «Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності» (далі- Порядок №613), визначено процедуру, умови надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, та механізм обчислення районними, міськими, районними у містах та міськрайонними центрами зайнятості державної служби зайнятості (далі - центри зайнятості) страхового стажу.
Згідно п. 1 розділу II Порядку №613, допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості з восьмого дня після реєстрації безробітного за його особистою заявою за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку. Розмір допомоги по безробіттю визначається на підставі відомостей Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) залежно від страхового стажу, заробітної плати (доходу), а також довідок про грошове забезпечення, виданих особі військовими комісаріатами, де така особа перебувала на обліку, військовими частинами, органами, де особа проходила службу.
Приписами п. 7 Порядку «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням», затвердженого постановою КМУ № 1266 від 26.09.2001 (далі Порядок № 1266), встановлено, що розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення), є 12 календарних місяців, що передують місяцю настання страхового випадку (для розрахунку допомоги по безробіттю - реєстрації особи в державній службі зайнятості як безробітної).
Відповідно до частини першої статті 22 Закону №1533-111 право на 44 допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 12 частини першої статті 1 Закону №1533-111 передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає страхуванню на випадок безробіття та за який сплачено страхові внески (нею, роботодавцем).
При цьому пунктом 14 вказаної статті визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на страхування на випадок безробіття, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", кошти єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, спрямовані на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття відповідно до пропорцій, визначених законом.
Відповідно до п. 1 ч. І статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Частиною першою статті 23 Закону№1533-ІІІ передбачено, що застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду для цієї категорії осіб: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.
Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.
Як встановлено матеріалами адміністративної справи, Відповідно до витягу з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-7) від 20.01.2020 період, що передував реєстрації позивача в якості особи, як безробітної, страховий стаж становить шість місяців та свідчить про сплату страхових внесків позивачем протягом даного періоду.
Окрім того, відповідач самостійно звертався з запитом до військової частини НОМЕР_2 про грошове забезпечення ОСОБА_1 .
Військова частина НОМЕР_2 листом № 4307 від 17.12.2019 надала інформацію щодо грошового забезпечення позивача. Також відповідачу 23.12.2019 було надано довідку про заробітну плату ОСОБА_1 .
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Заперечення відповідача щодо страхового стажу позивача у пять місяців не підтверджені жодними доказами, тож судом до уваги не приймаються.
За таких осбавин, відповідач не здійснив перерахунок та продовжує виплачувати допомогу по безробіттю з порушенням вимог чинного законодавства України.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобовязати відповідача субєкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права субєкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право субєкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобовязує субєкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно частин 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні. Доказів понесення позивачем інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246 та 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ) до Запорізького обласного центру зайнятості (юридична адреса: 69001, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 56 - А, код ЄДРПОУ 03491412) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними дії Запорізького обласного центру зайнятості щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку розміру допомоги по безробіттю з урахуванням страхового стажу, який становить шість місяців.
Визнати протиправним та скасувати Наказ №НТ191011 від 11.10.2019 про призначення допомоги по безробіттю ОСОБА_1 , як застрахованій особі без урахування страхового стажу відповідно до частин 2, 4 ст. 22, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Зобов'язати Запорізький обласний центр зайнятості (юридична адреса: 69001, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 56 - А, код ЄДРПОУ 03491412) призначити, перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ) допомогу по безробіттю у відповідності до вимог ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» як особі, страховий стаж якої протягом 12 місяців, що передують реєстрації ОСОБА_1 як безробітного, становить шість і більше місяців з 11.10.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення в повному обсязі складено та підписане суддею 09.04.2020.
Суддя Р.В. Сацький