Україна
Донецький окружний адміністративний суд
31 березня 2020 р. Справа№200/461/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тарасенка І.М.,
при секретарі судового засідання: Ковальовій А.В.,
розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії,
Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Рішенням Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 25 від 30.01.2019 року не зараховано до пільгового стажу годувальника - ОСОБА_2 (список № 1) періодів роботи з 07.09.2000 року по 05.09.2006 року та з 11.09.2006 року по 23.10.2014 року у зв'язку із тим, що заявником не надані документи, підтверджуючи пільговий характер роботи годувальника, видані архівозберігачем або іншою архівною установою, розташованими на підконтрольній українській владі території. Позивач не згоден з таким рішенням відповідача, просить суд визнати протиправними дії Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу роботи померлого ОСОБА_2 періодів роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, а саме в періоди роботи з 07 вересня 2000 року по 05 вересня 2006 року та з 11 вересня 2006 року по 23 жовтня 2014 року та зобов'язати Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок та виплату пенсії зі втрати годувальника ОСОБА_1 з моменту призначення, з урахуванням всього наявного пільгового стажу, а саме зарахувати до пільгового стажу померлого годувальника ОСОБА_2 періоди роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах - періоди роботи до СП № 1 з 07 вересня 2000 року по 05 вересня 2006 року та з 11 вересня 2006 року по 23 жовтня 2014 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року, прийняте рішення про розгляд справи за правилами загального позовного провадження із викликом сторін, замінено спрощене провадження на засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
12 березня 2020 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач та її представник до судового засідання не з'явились, про місце, дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що Пенсійним фондом вирішено не зараховувати до пільгового стажу ОСОБА_2 спірні періоди його роботи у зв'язку із тим, що позивачем не надані документи, підтверджуючи пільговий характер роботи годувальника, видані архівними установами, розташованими на непідконтрольній українській владі території. У зв'язку із чим просили відмовити у задоволені позову.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом громадянина України НОМЕР_1 , звернулась до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальника надавши разом із заявою трудову книжку годувальника ОСОБА_2 , диплом, військовий квиток, свідоцтво про смерть, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дитини, довідку від 12 грудня 2018 року № 22802 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, копію паспорту, ідентифікаційний номер. Крім цього позивач надала довідку від 26 жовтня 2006 року № 376, видану ВАТ «Донецьккокс» про періоди пільгового стажу годувальника (список № 1).
Рішенням Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 25 від 30.01.2019 року було встановлено, що відповідно до запису у трудовій книжці ОСОБА_2 з 07.09.2000 року по 15.11.2004 року працював у ВАТ «Донецьккокс» на посаді вогнетривника, з 16.11.2004 року по 05.09.2006 року на посаді газівника коксового цеха. З 11.09.2006 року по 31.07.2008 року годувальник працював в ЗАО «Макіївкокс» на посаді газівника коксового цеха, з 01.08.2008 року по 23.10.2014 року на посаді старшого майстра по регулюванню і обігріву коксових печей. Посилаючись на Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. 10, п. 20 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах № 637, п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ОСОБА_2 не зараховано до пільгового стажу періоди роботи з 07.09.2000 року по 05.09.2006 року та з 11.09.2006 року по 23.10.2014 року, у зв'язку із тим, що заявником не надані документи, підтверджуючи пільговий характер роботи годувальника, видані архівозберігачем або іншою архівною установою, розташованими на підконтрольній українській владі території.
Спірними правовідносинами у даній справі є правомірність не включення періоду роботи ОСОБА_2 з 07 вересня 2000 року по 05 вересня 2006 року та з 11 вересня 2006 року по 23 жовтня 2014 року до його пільгового стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах, та як наслідок розмір призначеної пенсії ОСОБА_1 у зв'язку із втратою годувальника.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Право на соціальний захист, а саме на отримання пенсії, гарантовано Конституцією України та чинними нормативно - правовими актами України.
Згідно ст. 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону № 1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.
До заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.
Також надаються такі документи:
1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи);
2) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;
3) довідка про склад сім'ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником (за наявності);
4) свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
5) документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;
7) довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;
8) документи про місце проживання (реєстрації);
9) документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;
10) експертний висновок про встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Підпунктом 2 пункту 2.12 цього ж Порядку передбачено, що до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності останньої або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України, який затвердив постановою від 12 серпня 1993 року № 637 Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Зважаючи на викладене, у разі відсутності відповідних записів у трудовій книжці, особа має право подати до органів пенсійного фонду довідку, що містить інформацію на підтвердження загального страхового стажу.
Згідно п. 18 вказаного Порядку за відсутності документів, про наявний стаж роботи і неможливістю одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, які зазначені в п. 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань неменше двох свідків, які знають заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Як вбачається з копії трудової книжки ОСОБА_2 НОМЕР_2 , годувальник з 07.09.2000 року по 05 вересня 2006 року працював в коксовому цеху огнеупорником 5 розрядку та газовиком (записи №№ 1,2,3); в період 11 вересня 2006 року по 23 жовтня 2014 року працював на ЗАТ «Макіївкокс» газовиком у коксових печей 5 розряду та старшим майстром по регулюванню та обогреву коксових печей коксового цеху (записи №№ 4,5,6).
Списки № 1 виробництв, робіт, професій і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, які були затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, від 16 січня 2003 року № 36, від 24 червня 2016 року № 461, включали у складі гірничих робіт здійснення підземних робот в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геолого - розвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень роботу: всіх робітників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах.
Частиною 3 ст. 114 Закону № 1058 передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Положення аналогічного змісту містяться в ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Частиною 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж визначено як період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Застрахованою особою є фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися в установленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що надані позивачем документи є належними, допустимим, достовірними та достатніми доказами пільгового стажу, який має враховуватися при призначенні пенсії на пільгових умовах за період роботи ОСОБА_2 з 07 вересня 2000 року по 05 вересня 2006 року та з 11 вересня 2006 року по 23 жовтня 2014 року.
Порядок призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника врегульований статтями 36-39 Закону України № 1058-VI.
Відповідно до статті 36 Закону України № 1058-IV пенсія у зв'язку із втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідним йому для призначення пенсії по ІІІ групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині 2 статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу.
До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з статтею 37 Закону України № 1058-IV пенсія у зв'язку із втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно з частиною 2 статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону - довічно (статті 38 Закону України № 1058-IV).
Право позивача на пенсію по втраті годувальника не заперечується відповідачем та підтверджено наявними документами у справі, а саме: свідоцтвом про шлюб НОМЕР_3 та свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 ІІ НОМЕР_4 .
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Отже, на думку суду, у спірних правовідносинах відповідач діяв не в межах вимог ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Враховуючи вищевикладене, відповідачем не доведено та не надано доказів на підтвердження правомірності дій під час розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії у разі втрати годувальника.
В той же час, оскільки суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати розмір пенсії позивача, чи врахувати для розрахунку пенсії позивача період роботи з 07.09.2000 року по 05.09.2006 року та з 11.09.2006 року по 23 жовтня 2014 року її покійного чоловіка, як померлого годувальника, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача, буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву з врахуванням вищенаведених обставин.
З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, яке полягає у визнанні протиправними дій відповідача щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу годувальника в періоди роботи ОСОБА_2 з 07.09.2000 року по 05.09.2006 року та з 11.09.2006 року по 23.10.2014 року та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні (ч. 4 ст. 245 КАС України).
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується квитанцією від 26.12.2019 року № ПН14007, позивач за подання адміністративного позову сплатив 768,40 грн.
Відповідно до ч.ч. 1 та 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 87555, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27а, код 42171861) про зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27а, код ЄДРПОУ 42171861) щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу померлого ОСОБА_2 періодів роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, а саме в періоди роботи з 07 вересня 2000 року по 05 вересня 2006 року та з 11 вересня 2006 року по 23 жовтня 2014 року.
Зобов'язати Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27а, код ЄДРПОУ 42171861) повторно розглянути заяву ОСОБА_3 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) про призначення пенсії по втраті годувальника від 19.12.2018 року № 9571 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27а, код ЄДРПОУ 42171861) на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.
Вступна та резолютивна частина рішення виготовлена та проголошена у судовому засіданні 31 березня 2020 року.
Повний текст рішення виготовлений 09 квітня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.М. Тарасенко