Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 квітня 2020 р. Справа№200/3000/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Череповський Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання бездіяльності щодо невиплати пенсії з 08.06.2016 року по 30.06.2018 року протиправною, стягнення заборгованості з пенсії з 08.06.2016 року по 30.06.2018 року в сумі 54 708,81 грн., -
17.03.2020 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - Позивач) до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (далі - Відповідач) про визнання бездіяльності щодо невиплати пенсії з 08.06.2016 року по 30.06.2018 року протиправною, стягнення заборгованості з пенсії з 08.06.2016 року по 30.06.2018 року в сумі 54 708,81 грн.
В обґрунтування позову Позивач зазначив, що є пенсіонером, має статус внутрішньо переміщеної особи, у даний час перебуває на обліку у Відповідача. Відповідач не виплатив пенсію Позивачу без будь-яких повідомлень або документів про зупинення виплати пенсії. Позивач вважає, що Відповідач грубо порушив охоронювані Конституцією та законами України права Позивача на отримання пенсії, тим самим позбавив останнього єдиного джерела для існування. Просить визнати бездіяльність Відповідача щодо невиплати пенсії з 08.06.2016 року по 30.06.2018 року в сумі 54 708,81 грн. протиправною, стягнути з Відповідача заборгованість з виплати пенсії за період з 08.06.2016 року по 30.06.2018 року в сумі 54 708,81 грн.
Ухвалою суду від 23 березня 20120 року відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідачем 07.04.2020 року до суду надано відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що Управлінням було направлено на Комісію список, в якому зазначені дані для перевірки фактичного місця проживання ОСОБА_1 .
На підставі витягу з протоколу засідання Комісії від 21.10.2016 № 44 прийнято рішення про відмову в виплаті пенсії позивачу.
09.02.2018 ОСОБА_1 звернувся до управління за поновленням виплати пенсії.
Управлінням було направлено на Комісію список, в якому зазначені дані для перевірки фактичного місця проживання ОСОБА_1 .
На підставі витягу з протоколу засідання Комісії від 21.02.2018 № 33 прийнято рішення про поновлення виплаті пенсії позивачу. Просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером за віком та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області.
Згідно довідки від 09.02.2018 року № 0000473682, Позивача взято на облік як внутрішньо переміщену особу. Фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 .
Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є чинною і не скасовувалася. Протилежне Відповідачем не доведено.
Із встановлених обставин убачається, що між Позивачем та Відповідачем, як фізичною особою та суб'єктом владних повноважень, виник публічно-правовий спір у сфері соціального захисту, з приводу правомірності невиплати такого виду страхової виплати, як пенсія.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходив з наступного.
Відповідно до положень частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.
Статтею 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що він регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням, порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Згідно із ч. 1 ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі, за зазначеним в заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
08 червня 2016 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 365 “Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам”, пунктом 1 якої затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання /перебування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 335 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 “Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам”, а саме, пункт 15 доповнено реченням такого змісту: "Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.".
При цьому, відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов'язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних їй сум пенсій.
Щодо строку звернення суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення громадян, строки та порядок перерахунку пенсій є Закон № 1058-IV.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Враховуючи те, що позивач звернувся до суду з позовом про поновлення виплати пенсії, право на яку відповідачем не заперечується, при цьому судом встановлено, що суми пенсії не отримані з вини органу та піддані формальним обмеженням, з підстав та у спосіб, які суперечать вимогам Конституції та законів України, згідно ч. 2 ст. 46 Закону № 1058-IV виплата пенсії позивачу підлягає поновленню з моменту її припинення.
Щодо суми заборгованості, суд зазначає наступне.
Позивачем надано довідку № 1075/02-25/7 від 23.12.2019 року за підписом начальника відділу обслуговування громадян управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області, з якого вбачається, що розмір невиплаченої пенсії за період з червня 2016 року по червень 2018 року складає 54708,81 грн.
За таких обставин, враховуючи наявну в матеріалах справи довідку органу ПФУ, сума пенсії за період з 08.06.2016 року по 30.06.2018 року, що підлягає виплаті позивачу, складає 54708,81 грн. , у зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Посилання відповідач на лист Вищого адміністративного суду України від 13.06.2012 року № 1483/12/13-12 судом не приймаються, оскільки лист не є нормативно-правовим актом.
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з вимогами статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи є підстави допустити негайне виконання рішення.
Нормами статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що негайно виконуються рішення, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Таким чином, рішення суду підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.
Що стосується встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу викладених норм вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю щодо виконання рішення в даній справі, оскільки Позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що Відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Підстави для розподілу судових витрат, відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України - відсутні.
Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання бездіяльності щодо невиплати пенсії з 08.06.2016 року по 30.06.2018 року протиправною, стягнення заборгованості з пенсії з 08.06.2016 року по 30.06.2018 року в сумі 54 708,81 грн. - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області щодо не виплати ОСОБА_1 пенсії з 08.06.2016 року по 30.06.2018 року.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (84302, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Поштова, 5, код в ЄДРПОУ 23346787) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) заборгованість з виплати пенсії за віком за період з 08.06.2016 року по 30.06.2018 року в сумі 54708,81 грн.
Звернути до негайного виконання рішення суду в межах суми пенсії за один місяць.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системиапеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.В. Череповський