Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 квітня 2020 р. Справа№200/2341/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )
до Селидовського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці-6, код ЄДРПОУ 41247274)
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та скасування рішення,
02 березня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду подана позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Селидовського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці-6, код ЄДРПОУ 41247274), в якій позивач просив:
- визнати протиправними дії Селидовського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу періоду роботи в колгоспі «Советская Украина» в якості тракториста тракторної бригади з 25.08.1988р. по 31.03.2000р.;
- визнати протиправними дії Селидовського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи в колгоспі «Советская Украина» в якості тракториста тракторної бригади з 25.08.1988р. по 02.09.1993р.;
- зобов'язати Селидовське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.10.2019р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням до страхового та пільгового стажу періодів роботи в колгоспі «Советская Украина» в якості тракториста тракторної бригади з 25.08.1988р. по 02.09.1993р. та з 03.09.1993р. по 21.02.2000р. в якості тракториста тракторної бригади.
- скасувати рішення Селидовського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області від 10.10.2019р. № 1887 «Про відмову в призначенні пенсії»;
Ухвалою суду від 10 березня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем протиправно відмовлено в зарахуванні до страхового та спеціального стажу періоду роботи в колгоспі «Советская Украина» в якості тракториста тракторної бригади з 25.08.1988р. по 02.09.1993р. та періоду роботи в Колективному сільськогосподарському підприємстві «Україна» з 03.09.1993р. по 21.02.2000р. в якості тракториста тракторної бригади у зв'язку з тим, що деякі записи у трудовій книжці не завірені відповідальною особою та архівні довідки не підтверджують характер роботи безпосередньо зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції. Позивач зазначає, що вказані дії відповідача порушують його право на отримання пенсійних виплат в належному розмірі.
Відповідачем до суду наданий відзив на адміністративний позов, в якому останній заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача.
Свою позицію відповідач вмотивував тим, що у трудовій книжці позивача відсутні записи про кількість трудоднів, не має підпису уповноваженої особи та відсутні печатки, тобто заповнені з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29 липня 1993 року №58. Просить відмовити у задоволенні позову.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, установив.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України про що свідчить паспорт серії НОМЕР_2 та реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
03 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Селидовського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, як трактористу - машиністу, що працював в колгоспі, інших підприємствах сільського господарства.
Рішенням Селидовського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області від 10 жовтня 2019 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах (а.с. 8).
До пільгового стажу не зарахований період роботи позивача з 25.08.1988р. по 31.03.2000 року в колгоспі «Советська Украина», оскільки в архівних довідках не підтверджений характер роботи безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції.
До страхового стажу не зарахований період роботи позивача з 25.08.1988р. по 02.09.1993р. в колгоспі «Советська Украина», оскільки у трудовій книжці позивача відсутні записи про кількість трудоднів, не має підпису уповноваженої особи та відсутні печатки, тобто трудова книжка заповнена з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29 липня 1993 року №58.
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.
Згідно з частинами першою, третьою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на певні види забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон № 1058.
Статтею 8 Закону № 1058 передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Абзацом 1 частини першої статті 24 Закону № 1058 встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (абзац 1 частини другої статті 24 Закону № 1058).
Частиною першою статті 27 Закону № 1058 встановлено, що розмір пенсії за віком визначається шляхом множення заробітної плати (дохіду) застрахованої особи, яка визначена відповідно до статті 40 цього Закону, на коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 28 Закону № 1058 за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
З аналізу даних норм вбачається, що розмір призначеної пенсії безпосередньо пов'язаний з наявним страховим стажем особи.
Згідно з статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788- XII (далі - Закон № 1788) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що трудова книжка позивача заповнювалась з урахуванням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20 липня 1974 року № 162, та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29 липня 1993 року № 58 (далі - Інструкція № 58).
У трудовій книжці ОСОБА_1 зазначено, що останній працював в період з 25.08.1988р. по 31.03.2000р. в колгоспі «Советская Украина» трактористом тракторної бригади.
Суд зазначає, що в трудовій книжці позивача зроблені всі необхідні записи щодо спірного періоду: вказана дата прийому та звільнення, зазначені номера та дати документів на підставі яких вони зроблені, а записи завірені печаткою підприємства.
Відповідно до пунктів 2.4, 2.12 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей.
Виходячи з аналізу даного пункту, суд зазначає, що наявність неправильно занесених записів до трудової, не може ставитись в провину власнику трудової книжки, оскільки записи до трудової книжки вносяться виключно власником або уповноваженим ним органом. Тобто, відповідальним за заповнення трудової книжки є підприємство - роботодавець.
За правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі № 754/14898/15-а, не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальною обставиною є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Для підтвердження роботи за вказаний період, позивачем надані архівні довідки № 65-149 та № 65-150 від 18 липня 2019 року, видані архівним відділом Селидовської міської ради. Відповідно до даних, які вони містять, позивач дійсно працював в колгоспі «Советская Украина». Суд вказує на те, що дані вказаних довідок не суперечать записам трудової книжки та в певній мірі підтверджують факт праці позивача в спірні періоди на зазначеному підприємстві.
Щодо не засвідчення підписом відповідальної особи певних записів у трудовій книжці, суд ще раз наголошує на тому, що недоліки в оформленні трудової книжки не можуть вважатися достатньою підставою для відмови позивачеві у визначенні загального трудового стажу, оскільки вина позивача в тому, що трудова книжка заповнена роботодавцем із порушенням встановленого порядку, відсутня.
З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що згідно з квитанцією від 18 лютого 2020 року позивачем сплачено судовий збір у сумі 840 гривень 80 копійок.
З огляду на задоволення позову у повному обсязі судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 840 гривень 80 копійок, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь позивача.
Керуючись статтями 2-17, 19, 20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229, 230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Селидовського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці-6, код ЄДРПОУ 41247274) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та скасування рішення - задовольнити повністю.
Визнати незаконним та скасувати рішення Селидовського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області від 10.10.2019р. № 1887 «Про відмову в призначенні пенсії».
Визнати протиправними дії Селидовського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу періоду роботи в колгоспі «Советская Украина» в якості тракториста тракторної бригади з 25.08.1988р. по 31.03.2000р.
Визнати протиправними дії Селидовського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи в колгоспі «Советская Украина» в якості тракториста тракторної бригади з 25.08.1988р. по 02.09.1993р.
Зобов'язати Селидовське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.10.2019р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням до страхового та пільгового стажу періодів роботи в колгоспі «Советская Украина» в якості тракториста тракторної бригади з 25.08.1988р. по 02.09.1993р. та з 03.09.1993р. по 31.03.2000р. в якості тракториста тракторної бригади.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці-6, код ЄДРПОУ 41247274) судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ).
Повний текст рішення виготовлено та підписано 09 квітня 2020 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя К.Е. Абдукадирова