10 квітня 2020 року Справа №160/3786/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши у м.Дніпрі матеріали позовної заяви голови комісії з припинення Державного професійно-технічного навчального закладу "Криворізький центр професійної освіти" ОСОБА_1 до Тернівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій незаконними, скасування постанови,-
07 квітня 2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла направлена 02 квітня 2020 р. засобами поштового зв'язку позовна заява голови комісії з припинення Державного професійно-технічного навчального закладу "Криворізький центр професійної освіти" ОСОБА_1 до Тернівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій позивач просить суд:
- визнати незаконними дії державного виконавця Тернівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лукаш А.О. з винесення постанови від 13.03.2020 р. про накладення штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 6800, 00 грн. на голову комісії з припинення діяльності Державного професійно-технічного навчального закладу «Криворізький центр професійної освіти» Рукавішнікову Ольгу Володимирівну;
- скасувати постанову державного виконавця Тернівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лукаш А.О. від 13.03.2020 р. про накладення штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 6800, 00 грн. на голову комісії з припинення діяльності Державного професійно- технічного навчального закладу «Криворізький центр професійної освіти» ОСОБА_1
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/3786/20 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст.ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вимоги до позовної заяви.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Так, відповідно до приписів частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема:
-зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
-виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
У відповідності до ч. 1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України - до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Слід зауважити, що у відповідності до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Так, у поданій до суду позовній заяві голова комісії з припинення Державного професійно-технічного навчального закладу "Криворізький центр професійної освіти" ОСОБА_1 просить суд визнати незаконними дії відповідача та скасувати постанову державного виконавця, в той час як у відповідності до положень статтей 5 та 287 Кодексу адміністративного судочинства України при оскаржуванні дій суб'єкта владних повноважень такі дій слід визнавати протиправними, а індивідуальний акт визнавати протиправним та скасовувати.
З урахуванням вищенаведеного, позивачу слід усунути недоліки позовної, зокрема, шляхом надання до суду позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог, передбачених статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України із зазначенням у новій редакції позовної заяви належного способу захисту прав позивача у відповідності до вимог ч. 1 ст. 5 та ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Приписами статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено поняття "письмових доказів", якими, зокрема, є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07 квітня 2003 року №55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів "Згідно з оригіналом", назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії.
Натомість, більшість доданих до позовної заяви доказів на підтвердження фактичних обставин справи не завірена належним чином, а примірник оскаржуваної постанови державного виконавця не відповідає належній якості зображення, що виключає можливість дослідити зміст даної постанови у повному обсязі.
Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Натомість, у матеріалів позову відсутній документ, який підтверджує сплату позивачем судового збору за подання адміністративного позову майнового та немайнового характеру.
Згідно ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України - розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір".
У відповідності до положень статті 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством та перераховується у безготівковій або готівковій формі.
Так, згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" визначено, що у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року становить 2102, 00 грн.
Розміри ставок судового збору визначені у ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Згідно із приписами ст. 4 Закону України "Про судовий збір" - ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто, з урахування положень ст. 7 Закону України "Про державний бюджет на 2020 рік" - 840, 80 грн.).
Ставка судового збору за подання фізичною особою або фізичною особою-підприємцем адміністративного позову майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто, з урахування положень Закону України "Про державний бюджет на 2020 рік" - 840, 80 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто, з урахування положень Закону України "Про державний бюджет на 2020 рік" - 10 510, 00 грн.).
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" - у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що головою комісії з припинення Державного професійно-технічного навчального закладу "Криворізький центр професійної освіти" ОСОБА_1 заявлено позовні вимоги майнового (зокрема, щодо оскарження постанови державного виконавця про накладення штрафу) та немайнового (оскарження дій державного виконавця) характеру, у зв'язку з чим сума судового збору, що підлягав до сплати за подання такого позову становить 1681, 60 грн.
Поряд з цим, позивач наділений правом зміни позовних вимог та обрання способу захисту порушеного права. В такому випадку позивачу належить самостійно визначити суму судового збору згідно змісту позовних вимог, що заявлятимуться.
Пунктом 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено обов'язок суду з'ясувати чи подано позовну заяву у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строки звернення до суду із адміністративним позовом.
Частинами 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
У відповідності до ч. 2 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву може бути подано до суду:
1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Аналіз вказаних норм дає підстави вважати, що для оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу державної виконавчої служби, окрім постанови про відкладення провадження виконавчих дій, позивачу надається десятиденний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту прохальної частини позовної заяви слідує, що у даному випадку оскаржується, зокрема, постанова від 13.03.2020 р. про накладення на позивача штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 6800, 00 грн. та дії відповідача щодо винесення такої постанови.
Так, у позовній заяві головою комісії з припинення Державного професійно-технічного навчального закладу "Криворізький центр професійної освіти" ОСОБА_1 зазначено, що остання отримала оскаржувану постанову 20.03.2020 р.
Водночас, до суду зі даною позовною заявою голова комісії з припинення Державного професійно-технічного навчального закладу "Криворізький центр професійної освіти" ОСОБА_1 звернулась лише 02.04.2020 р. згідно наявних відомостей на поштовому конверті, в якому матеріали відповідної позовної заяви 07.04.2020 р. надійшли до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Отже, у даному випадку голова комісії з припинення Державного професійно-технічного навчального закладу "Криворізький центр професійної освіти" ОСОБА_1 звернулась до суду із даною позовною заявою з порушенням визначеного статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України строку.
При цьому, суд зауважує, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, позивачу слід надати до суду заяву про поновлення, визначеного у статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Згідно із приписами статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. У разі якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст. ст. 287, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому згідно з ч. 1 ст. 123 та з ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Позовну заяву голови комісії з припинення Державного професійно-технічного навчального закладу "Криворізький центр професійної освіти" ОСОБА_1 до Тернівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій незаконними, скасування постанови - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені та усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:
1) позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог, передбачених статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України із зазначенням у новій редакції позовної заяви належного способу захисту прав позивача у відповідності до вимог ч. 1 ст. 5, ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України;
2) примірників позовної заяви у новій редакції у відповідності до кількості учасників справи;
3) належним чином завірених доказів на підтвердження фактичних обставин справи (в т.ч. шляхом надання копії оскаржуваної постанови державного виконавця із належною якістю зображення документу);
4) заяву про поновлення, визначеного у статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску;
5) документу про сплату судового збору за подання адміністративного позову із позовними вимогами майнового та немайнового характеру у відповідності до Закону України "Про судовий збір" у розмірі 1681, 60 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня шістдесят копійок) або в іншому розмірі у випадку зміни розміру позовних вимог у відповідності до положень Закону України "Про судовий збір" за наступними розрахунковими реквізитами для перерахування судового збору:
"Отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р./22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37989253, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - №UA238999980313131206084004008, код класифікації доходів бюджету - 22030001.
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)".
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України та пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко