08 квітня 2020 року Справа № 160/7958/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З., розглянувши в порядку письмового провадження питання про самовідвід судді Голобутовського Р.З. від розгляду клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про зобов'язання надання Дніпровською міською радою звіту про виконання ухвали судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицької І.О. від 20.02.2019 року у справі № 160/7958/18 за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Громадська організація "Луганська правозахисна група", Амур-Нижньодніпровська районна у місті Дніпрі рада, Індустріальна районна у місті Дніпрі рада, Новокодацька районна у місті Дніпрі рада, Самарська районна у місті Дніпрі рада, Центральна районна у місті Дніпрі рада, Соборна районна у місті Дніпрі рада, Чечелівська районна у місті Дніпрі рада, Шевченківська районна у місті Дніпрі рада про визнання протиправним та нечинним рішення,
24.10.2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивачів - Громадська організація "Луганська правозахисна група", в якій просять визнати протиправним та нечинним рішення Дніпровської міської ради VII-скликання № 95/31 від 25.04.2018 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 року (суддя - Барановський Р.А. ) відкрито провадження в адміністративній справі та призначений розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Розпорядженням в.о. керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 року № 227д, у зв'язку з перебуванням судді Барановського Р. А. у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років та на виконання розпорядження в.о. керівника апарату суду від 15.02.2019 року № 40 був призначений повторний автоматизований розподіл адміністративної справи № 160/7958/18.
За відомостями з витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2019 року зазначена вище справа була розподілена судді Лозицькій І.О.
На підставі розпорядження в.о. керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 338д від 27.02.2019 року здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 160/7958/18, у зв'язку із ухваленням Дніпропетровським окружним адміністративним судом рішення 26.02.2019 року про самовідвід судді Лозицької І.О. від розгляду даної справи.
Згідно з реєстром передачі справ судді №760/14 від 27.02.2019 року дану справу передано судді Кучмі К.С. 28.02.2019 року.
Згідно з розпорядженням в.о. керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 386д від 07.03.2019 року здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 160/7958/18, у зв'язку із ухваленням Дніпропетровським окружним адміністративним судом рішення 06.03.2019 року про самовідвід судді Кучми К.С. від розгляду даної справи.
За наслідком автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2019 року справу передано судді Олійнику В.М.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 964д від 16.09.2019 року здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 160/7958/18, у зв'язку із ухваленням Дніпропетровським окружним адміністративним судом ухвали 12.09.2019 року про самовідвід судді Олійника В.М. від розгляду даної справи.
За наслідком автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2019 року справу передано судді Златіну С.В.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 977 д від 18.09.2019 року здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 160/7958/18, у зв'язку із ухваленням Дніпропетровським окружним адміністративним судом ухвали 18.09.2019 року про самовідвід судді Златіна С.В. від розгляду даної справи.
За наслідком автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2019 року справу передано судді Сліпець Н.Є.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 980 д від 24.09.2019 року здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 160/7958/18, у зв'язку із ухваленням Дніпропетровським окружним адміністративним судом ухвали 23.09.2019 року про самовідвід судді Сліпець Н.Є. від розгляду даної справи.
За наслідком автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2019 року справу передано судді Рищенку А.Ю.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2019 року (суддя Рищенко А.Ю.) позовну заяву залишено без розгляду.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020 року (колегія суддів у складі - Божко Л.А., Дурасова Ю.В., Суховаров А.В.) апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - задоволено. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2019 року - скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду справи по суті.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 78 д від 24.02.2020 року здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 160/7958/18, у зв'язку із винесенням Дніпропетровським окружним адміністративним судом ухвали 26.02.2019 року про самовідвід судді Лозицької І.О. від розгляду даної справи.
За наслідком автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2020 року справу передано судді Голобутовському Р .З.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 року адміністративну справу № 160/7958/18 прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.
17.03.2020 року у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 07.04.2020 року до 11 год. 00 хв.
07.04.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшло клопотання про зобов'язання надання Дніпровською міською радою звіту про виконання ухвали судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицької І.О. від 20.02.2019 року, у якій заявники просять:
- на виконання ухвали судді Лозицької І.О. від 20.02.2019 року відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України відповідною письмовою ухвалою зобов'язати Дніпровську міську раду (суб'єкта владних повноважень) подати у встановлений судом строк звіт про виконання зазначеного судового рішення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 року задоволено заяву про самовідвід головуючого судді Голобутовського Р.З. в адміністративній справі № 160/7958/18.
У той же час, суддею Голобутовським Р.З. заявлено про самовідвід судді від розгляду клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про зобов'язання надання Дніпровською міською радою звіту про виконання ухвали судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицької І.О. від 20.02.2019 року у справі № 160/7958/18.
В обґрунтування заяви про самовідвід зазначено, що у зв'язку з тим, що під час розгляду цієї справи у учасників справи виникли сумніви щодо сформованої раніше думки у подібній справі та, враховуючи інтерес громади міста Дніпра до результату розгляду саме цієї справи та з огляду на те, що суддею задоволено заяву про самовідвід від розгляду адміністративної справи № 160/7958/18, суддя заявляє самовідвід від розгляду клопотання.
Вирішуючи заяву про самовідвід, суд виходить з наступного.
За змістом Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об'єктивності суду є право відводу (самовідводу).
Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Як передбачено з ч. 3 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Частиною 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року у справі "Білуха проти України" та рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1998 року у справі "Ветштайн проти Швейцарії" зазначено, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов'язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Щодо безсторонності Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб'єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об'єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності. Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб'єктивному і об'єктивному тесту: безсторонність для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися суб'єктивним тестом, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і за об'єктивним тестом, тобто з'ясування, чи має суддя гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно його безсторонності.
Статтею 2 Закону України 23.02.2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини (надалі - також "ЄСПЛ") є обов'язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі також - "Конвенція") та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Частина 1 ст. 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах "Piersac vs Belgium", "Grieves vs UK"). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі "Le Comte, Van Leuveni De Meyere vs Belgium", суд має бути неупередженим і безстороннім.
У справі "П'єрсак проти Бельгії" ("Piersac vs Belgium") ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.
У цьому контексті можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання цього судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак, вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" ("Wettstein v. Switzerland"), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" ("Ferrantelli and Santangelo v. Italy"), від 7 серпня 1996 року, п. 58).
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De Cubber v. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п. 26).
Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" ("Wettstein v. Switzerland") та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" ("Castillo Algar v. Spain"), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).
Такі саме висновки містяться в рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02).
У той же час, реалізація принципу верховенства права, визначеного ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.
Крім того, відповідно до пунктів 1.6, 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року, суддя повинен дотримувати високих стандартів поведінки суддів і обстоювати їх з метою поглиблення громадської довіри до судових органів, що має першорядне значення для підтримання незалежності судової гілки влади.
Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді у результаті розгляду клопотання про зобов'язання Дніпровської міської ради надати звіт про виконання ухвали судді немає.
Однак, враховуючи інтерес громади м. Дніпра до цієї справи та задля виключення будь-яких сумнівів у громадян й учасників справи щодо дотримання судом принципів законності, неупередженості та об'єктивності за результатами розгляду цієї справи та клопотання про зобов'язання надання Дніпровською міською радою звіту про виконання ухвали судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицької І.О. від 20.02.2019 року у справі № 160/7958/18, та з огляду на те, що суддею задоволено заяву про самовідвід від розгляду адміністративної справи № 160/7958/18, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суд робить висновок про те, що заява судді про самовідвід є вмотивованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 36, 39-41, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву про самовідвід судді Голобутовського Р.З. від розгляду клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про зобов'язання надання Дніпровською міською радою звіту про виконання ухвали судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицької І.О. від 20.02.2019 року у справі № 160/7958/18 - задовольнити.
Клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про зобов'язання надання Дніпровською міською радою звіту про виконання ухвали судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицької І.О. від 20.02.2019 року у справі № 160/7958/18 передати до відділу з організаційного забезпечення суду для повторного розподілу згідно з вимогами статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується. Заперечення на ухвалу може включаться до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Р.З. Голобутовський