10 квітня 2020 року ЛуцькСправа № 140/3952/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Луцької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Луцької міської ради про визнання протиправною бездіяльності Луцької міської ради в особі управління містобудування та архітектури щодо розгляду її заяв від 13.08.2019, 18.10.2019, 06.11.2019 про зміну адреси створеного об'єкту нерухомого майна шляхом поділу (виділу) по АДРЕСА_1 та зобов'язання управління містобудування та архітектури Луцької міської ради прийняти рішення за її зверненням про зміну адреси створеного об'єкту нерухомого майна шляхом поділу по АДРЕСА_1 .
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20.03.2020 адміністративний позов у даній справі задоволено, визнано протиправними дії управління містобудування та архітектури Луцької міської ради щодо розгляду заяв ОСОБА_1 від 13.08.2019, 18.10.2019, 06.11.2019 про зміну адреси об'єкту нерухомого майна; зобов'язано управління містобудування та архітектури Луцької міської ради розглянути заяву ОСОБА_1 про зміну адреси об'єкту нерухомого майна відповідно до вимог Тимчасового порядку реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об'єктам будівництва та об'єктам нерухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 №367 «Деякі питання дерегуляції господарської діяльності»; стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Луцької міської ради судовий збір в розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп).
07.04.2020 ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Луцької міської ради витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн. На підтвердження витрат до даної заяви долучено договір про надання правничої допомоги від 23.12.2019, квитанції до прибуткового касового ордера №17 від 23.12.2019, №5 від 07.02.2019. При цьому у вказаній заяві позивача зазначила, що у зв'язку з розглядом справи за правилами спрощеного позовного провадження нею не були подані докази сплати витрат на професійну правничу допомогу до ухвалення судового рішення.
Відповідно до частин першої, третьої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення у встановлених випадках. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Враховуючи те, що рішення у справі ухвалено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а також зважаючи на відсутність необхідності виклику сторін у судове засідання, судом розглянуто заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі у письмовому провадженні.
Перевіривши матеріали справи та аналізуючи доводи позивача у заяві про ухвалення додаткового судового рішення, суд приходить до таких висновків.
Підстави для ухвалення додаткового судового рішення визначені статтею 252 КАС України. Так відповідно до пункту 3 частини першої вказаної статті суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, з наведеного слідує, що учасник справи має право на звернення до суду із заявою про винесення додаткового рішення у справі, в тому числі й з підстави, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, позаяк рішення суду складається з резолютивної частини із зазначенням, з поміж іншого, відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 246 КАС України і розподілу судових витрат.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами першою, другою статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частини третьої статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).
Так, у заяві про ухвалення додаткового рішення ОСОБА_1 вказує, що нею понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3500 грн, при цьому докази на підтвердження вказаних витрат позивач подала до суду 03.04.2020, тобто після ухвалення судового рішення у даній справі.
Відповідно до положень частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина третя статті 143 КАС України). Як встановлено частиною п'ятою статті 143 КАС України, у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Відтак, наведені вище норми передбачають можливість подання доказів понесених судових витрат після ухвалення судового рішення лише у разі, якщо під час судового розгляду до закінчення судових дебатів особа зробила про це відповідну заяву; неможливість подання доказів до вирішення справи по суті обумовлена поважними причинами. При цьому наслідки неподання у встановлений строк заяви або неподання відповідних доказів передбачені абзацом третім частини сьомої статті 139 КАС України.
Як слідує із рішення суду від 20.03.2020, судом вирішено питання про розподіл судових витрат у сумі 768,40 грн, понесених позивачем у зв'язку зі сплатою судового збору та підтверджених квитанцією від 17.12.2019, що містилася у матеріалах справи. Інші докази на підтвердження понесених позивачем судових витрат, в тому числі на правничу допомогу, на час розгляду справи суду надані не були, відтак суд не міг вирішити питання про такі судові витрати.
Позивач у позовній заяві просила стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у справі без конкретної вказівки, які саме витрати нею понесені або ж які очікує понести.
Так, за приписами статті 132 КАС України судові витрати складаються не тільки із судового збору, але й інших витрат, що пов'язані з розглядом справи. Обов'язок подання доказів щодо розміру судових витрат, які сплачені або ж мають бути сплачені, покладається саме на сторону.
Проте під час розгляду справи по суті до ухвалення судового рішення доказів про понесення позивачем витрат на правничу допомогу суду не подано, як і не подано ні позивачем, ні її представником відповідної заяви про подання таких доказів протягом п'яти днів після ухвалення судом рішення у зв'язку із неможливістю надати їх з поважних причин до закінчення розгляду справи по суті.
Розгляд даної справи відповідно до ухвали від 20.01.2020 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін.
Частинами першою-третьою статті 262 КАС України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини восьмої статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Отже, протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі учасник справи вправі подавати заяви по суті справи, докази чи інші клопотання, після чого суд переходить до розгляду справи по суті, досліджуючи докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Як слідує з матеріалів справи, після відкриття провадження у справі (20.01.2020) позивач скористалась своїм право на подання відповіді на відзив Луцької міської ради, однак докази понесених витрат на правничу допомогу до закінчення розгляду справи по суті нею не були подані. При цьому суд зауважує, що договір про надання правничої допомоги, квитанція №7 до прибуткового касового ордера на суму 2000,00 грн були оформлені ще до подання позову до суду, а саме 23.12.2019, а долучена до заяви про ухвалення додаткового судового рішення квитанція до прибуткового касового ордера №5 оформлена 07.02.2020, тобто в межах строку підготовки справи до її розгляду по суті. Отже, вказані документи на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу були наявні в позивача ще до ухвалення рішення у даній справі, однак суду не подані з невідомих причин, як і не зроблена заява про подання таких доказів протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення.
Суд зазначає, що відсутність судових дебатів при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не позбавляє права учасника справи подати в межах строку її розгляду відповідні докази понесених витрат на правничу допомогу чи зробити заяву про подання таких доказів в межах п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Враховуючи те, що у встановлений частиною сьомою статті 139 КАС України строк позивач із заявою про стягнення судових витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, не зверталася, документів, які б підтверджували понесені такі витрати не подавала, тому підстави для ухвалення за заявою ОСОБА_1 додаткового рішення відповідно до статті 252 КАС України відсутні.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що заяву позивача про ухвалення додаткового рішення на підставі частини сьомої статті 139 КАС України слід залишити без розгляду.
Керуючись статтями 139, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення, з врахуванням вимог пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій