м. Вінниця
09 квітня 2020 р. Справа № 120/1400/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку ст. 287 КАС України адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до: Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (код ЄДРПОУ - 34939084, вул. Пилипа Орлика, 5, м. Козятин, Вінницька область, 22100) про: визнання бездіяльності противною та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (код ЄДРПОУ - 34939084, вул. Пилипа Орлика, 5, м. Козятин, Вінницька область, 22100) про визнання бездіяльності противною та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.03.2020 позивач отримав постанову державного виконавця Козятинського міськрайонного відділу ДВС про відкриття 20.02.2020 виконавчого провадження № АСВП: 61330106 щодо стягнення з нього штрафу в сумі 510,00 грн. Не погоджуючись з постановою про накладення штрафу позивач звернувся до Козятинського міськрайонного суду з позовом про її скасування. Ухвалою суду від 16.03.2020 відкрито провадження у справі про скасування постанови №612676 від 21.11.2019, що свідчить про те, що дана постанова не набрала законної сили.
19.03.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою, відповідно до якої просив повернути виконавчий документ - постанову №612676 від 21.11.2019 стягувачеві, оскільки така на даний час не набрала законної сили. Втім, виконавцем не вчинено жодних дій передбачених п. 1 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", що трактується позивачем, як бездіяльність.
Одночасно із позовною заявою позивачем подано клопотання про звільнення його від сплати судового збору.
Ухвалою суду від 31.03.2020 клопотання позивача про його звільнення від сплати судового збору у цій справі задоволено. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку визначеному статтею 287 КАС України та призначено до судового розгляду на 09.04.2020 о 14:00. Витребувано у відповідача та зобов'язано надати суду в строк до 08.04.2020 копію матеріалів виконавчого провадження №АСВП: 61330106.
03.04.2020 на адресу суду надійшов відзив від представника відповідача за змістом якого відповідач заперечує щодо задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.
Стосовно тверджень позивача про те, що постанова БАА №612676 від 21.11.2019 не набрала законної сили, то згідно із п. 1.2 ст. 291 КУпАП, відповідач зазначає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
19.03.2020 ОСОБА_1 звернувся до Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) із заявою в якій просив повернути виконавчий документ стягувачу. Однак, Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено повернення виконавчого документа органу який його видав по заяві боржника в зв'язку із оскарженням постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Додатково повідомлено, що ч. 1 п. 5 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" чітко зазначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Також ст. 383 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено що виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).
З огляду на вищезазначене законодавець чітко передбачив в яких випадках державний виконавець може винести постанову про закінчення виконавчого провадження, або зупинення виконавчого провадження.
Крім того, при прийнятті рішення щодо відкриття виконавчого провадження державний виконавець пересвідчується чи відповідає пред'явлений виконавчий документ вимогам ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", а саме у виконавчому документі, серед іншого, зазначається дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Так, оскільки в постанові серія БАА №612676 від 21.11.2019, яка пред'явлена на примусове виконання міститься відмітка, що "постанова набрала законної сили 07.12.2019 року", також міститься відмітка "постанову надіслано рекомендованим листом вих. №15058\213 від 22.11.2019" з даного вбачається, що державний виконавець переконався що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАА № 612676 набрала законної сили та належним чином була направлена до боржника.
Разом з тим, Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено, що при пред'явленні на примусове виконання виконавчих документів стягувач має надати будь-які підтвердження факту отримання боржником документа.
Стосовно заходів досудового врегулювання спору шляхом подання відповідної заяви, яка залишилася поза увагою відповідачем, останній зазначає, що оскільки заява подана відповідно до Закону України "Про звернення громадян", така розглядається і вирішується у термін не більше одного місяця від дня її надходження. Отже, відповідачем не порушено строки щодо надання відповіді на звернення від 19.03.2020.
Бородіч О.Ю. в свої позовній заяві зазначає, що 04.03.2020 ним отримано постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП № 61330106 з примусового виконання постанови №612676, виданої 21.11.2019 Козятинським відділенням поліції ГУНП у Вінницькій області про стягнення штрафу в сумі 510 грн. Відповідач, в свою чергу, зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження АСВП № 61330106 позивачем не оскаржувалася.
Щодо ухвали Козятинського міськрайонного суду Вінницької області у справі №133/780/20 від 16.03.2020 про відкриття провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського Козятинського ВП про скасування постанови № 612676 від 21.11.2019, відповідач вказує, що в даній ухвалі не зазначено, що відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Щодо матеріалів виконавчого провадження, витребуваних ухвалою суду від 31.03.2020 по справі за №120/1400/19-а, на адресу суду надано, зокрема, супровідний лист від 17.12.2019 щодо направлення на адресу Козятинського ВДВС ГУНП у Вінницькій області Козятинське ВП для примусового виконання у порядку ст. 308 КУпАП постанови про адміністративне правопорушення для стягнення з гр. ОСОБА_1 штрафу у розмірі 510грн.; супровідний лист від 20.02.2020 про направлення старшим державним виконавцем на адресу стягувача та боржника постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.02.2020; постанова про відкриття виконавчого провадження від 20.02.2020 ВП №61330106; постанова про арешт коштів боржника від 13.03.2020 у ВП №61330106; постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 13.03.2020; постанова про стягнення виконавчого збору від 13.03.2020; постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАА № 612676 від 21.11.2019.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
08.04.2020 на адресу суду надійшла заява від відповідача, в якій останній просив розглядати справу без його участі.
Главою 11 КАС України передбачені особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ.
Статтею 268 КАС України, встановлено особливості повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду окремих категорій адміністративних справ. Так, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
Відповідно частини 1 статті 269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
З огляду на викладене, суд вважає можливим розглянути адміністративну справу в письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позивача та аргументи відповідача, суд встановив наступне.
19.02.2020 на адресу Козятинського міськрайонного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління МЮ (м. Хмельницький) на примусове виконання надійшла постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАА №612676 від 21.11.2019 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 510 грн., що підтверджується супровідним листом із відтиском штампу зареєстрованим за вх №5360/1729-24.
20.02.2020 старшим державним виконавцем Козятинського міськрайонного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління МЮ (м. Хмельницький) Полончук Т.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №61330106 по примусовому виконанні постанови ГУ НП у Вінницькій області Козятинського ВП №612676 від 21.11.2019 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 510 грн.
Дана постанова відповідно до супровідного листа від 20.02.2020 №9171 направлена на адресу стягувача та боржника, що підтверджується матеріалами справи.
19.03.2020 позивач, у зв'язку із оскарженням до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області постанови Козятинського відділення ГУПН у Вінницькій області №612676 від 21.11.2019 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 510 грн, подав до відповідача заяву, у якій просив виконавчий документ - постанову №612676 від 21.11.2019 повернути стягувачу, оскільки вона не набрала законної сили. Втім, відповідачем не вчинено жодних дій передбачених п. 1 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", що трактується позивачем, як бездіяльність.
Факт звернення позивача із заявою від 19.03.2020 до відповідача з проханням повернути виконавчий документ не заперечується жодною із сторін, відтак в силу ст. 78 КАС України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача щодо неповернення виконавчого документа стягувачеві протиправною, звернувся до суду з даною позовною заявою.
Відповідач стверджує, що діяв правомірно відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження". Щодо заяви позивача, то вона, на думку відповідача, подана відповідно до Закону України "Про звернення громадян", яка розглядається і вирішується у термін не більше одного місяця від дня її надходження. Отже, відповідачем не порушено строки щодо надання відповіді на звернення від 19.03.2020.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується наступним.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Вимоги до виконавчого документу визначені ч. 1, 3 ст. 4 Закону. Так, у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.
Частиною 4 статті 4 Закону визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо, зокрема, рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).
Таким чином, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо, зокрема, рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Судом встановлено, що 19.02.2020 на примусове виконання до Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) надійшла постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Козятинського ВП ГУ НП у Вінницькій області №612676 від 21.11.2019 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 510 грн.
З наявних в матеріалах справи копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі №612676 від 21.11.2019 та копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.02.2020 вбачається, що постанова Козятинського ВП ГУ НП у Вінницькій області №612676 від 21.11.2019 має відмітку щодо набрання законної сили 07.12.2019.
20.02.2020 старший державний виконавець Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), перевіривши постанову на відповідність її вимогам ст. 4 Закону, в тому числі щодо набрання нею законної сили, виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №61330106 по примусовому виконанні постанови Козятинського ВП ГУ НП у Вінницькій області №612676 від 21.11.2019 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 510 грн.
Таким чином, оскільки на момент відкриття виконавчого провадження державним виконавцем, постанова №612676 від 21.11.2019 відповідала вимогам ст. 4 Закону, на момент її пред'явлення для виконання містила відмітку про набрання законної сили, суд приходить висновку про відсутність у державного виконавця правових підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, а відтак про законність його дій при відкритті виконавчого провадження та відмови позивачу у поверненні виконавчого документа стягувачу без виконання після відкриття виконавчого провадження.
При цьому, суд звертає увагу, що п. 1 ч. 4 ст. 4 Закону, на яку посилається позивач при зверненні до суду, застосовується виключно на стадії вирішення питання про відкриття виконавчого провадження, тобто у випадках, коли виконавчий документ ще не прийнято державним виконавцем до виконання.
Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Суд погоджується із доводами відповідача, що Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено повернення виконавчого документа органу, який його видав, по заяві боржника в зв'язку із оскарженням постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а постанову про відкриття виконавчого провадження позивач не оскаржує.
Щодо ухвали Козятинського міськрайонного суду Вінницької області у справі №133/780/20 від 16.03.2020 про відкриття провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського Козятинського ВП про скасування постанови № 612676 від 21.11.2019, то на думку суду, не є підставою для повернення виконавчого документу, оскільки подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову. Інших судових рішень, яким зупинене стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, на адресу суду не надходило.
Суд відхиляє твердження позивача, що при відкритті виконавчого провадження державний виконавець не переконався чи виконавчий документ відносно нього набрав законної сили, оскільки судом досліджено, що в постанові серія БАА №612676 від 21.11.2019, яка пред'явлена на примусове виконання, її зворотній бік, міститься відмітка, що "постанова набрала законної сили 07.12.2019 року", також міститься відмітка, що в рядку "копію постанови отримав" - "відмовився від підпису", постанову надіслано рекомендованим листом за вих. №15058\213 від 22.11.2019.
Відповідно до ч. 1 п. 5 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
За наведених обставин, щодо позовної вимоги про визнання бездіяльності Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) щодо не повернення виконавчого документа - постанови Козятинського ВП ГУ НП у Вінницькій області №612676 від 21.11.2019 стягувачеві починаючи з 19.03.2020, то суд приходить до висновку, що така не підлягає задоволенню з огляду на відсутність у відповідача правових підстав для вчинення дій про повернення виконавчого документа відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження".
Щодо вимоги про зобов'язання відповідача повернути виконавчий документ стягувачеві, то вона є похідною від першої основної, що визнається і самим позивачем у своєму клопотанні про звільнення від сплати судового збору, в якому зазначено, що вимоги щодо визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії є взаємопов'язаними та мають рахуватись як одна вимога немайнового характеру.
В силу п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Відтак, оскільки в задоволені позовної вимоги щодо протиправної бездіяльності суд прийшов до висновку відмовити, то і не підлягає задоволенню похідна вимога.
Крім того, суд акцентує увагу також і на тому, що ефективний спосіб правового захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17 грудня 2004 року у справі "Педерсен і Бодсгор проти Данії" зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї.
Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
З наведеного слідує, що суд може надавати лише оцінку рішенню, дії та бездіяльності, і лише якщо встановить, що вони вчинені/прийняті всупереч Закону, то може зобов'язати суб'єкта владних повноважень їх вчинити у спосіб, що передбачений, зокрема Законом України "Про виконавче провадження".
У розглядуваному випадку такі процесуальні дії державного виконавця як повернення на протязі трьох днів без виконання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху після відкриття виконавчого провадження суперечать положенням Закону України №1404, а відтак є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Підсумовуючи наведене вище, суд погоджується з мотивами і аргументами на які посилався відповідач, оскільки наведений перелік доказів повністю спростовує позицію позивача, тому в задоволені позовних вимог слід відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Відповідно до ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Реквізити: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ); Козятинський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (код ЄДРПОУ - 34939084, вул. Пилипа Орлика, 5, м. Козятин, Вінницька область, 22100)
Повний текст рішенння складено: 09.04.2020
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна