м. Вінниця
07 квітня 2020 р. Справа № 120/367/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Віятик Наталії Володимирівни,
за участю:
секретаря судового засідання: Драло В.О.,
представника позивача: Сарафанюка О.П.,
представника відповідача: Цубера М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу
До Вінницького окружного адміністративного суду з позовом звернувся ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідачем протиправно прийнято наказ від 31.07.2019 року №18, яким застосовано до інспектора взводу №1 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.
Ухвалою суду від 04.02.2020 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків шляхом, серед іншого, надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску.
10.03.2020 від представника позивача надійшли матеріали на усунення недоліків. Однак клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та обґрунтування поважності причин пропуску такого строку не надав, оскільки він вважає, що в даній ситуації позивач оскаржує індивідуальний акт суб'єкта владних повноважень,
За таких обставин, позивач вважає, що норми ч. 5 ст. 122 КАС України в частині визначення строків звернення до суду на спірні правовідносини між ним та Управлінням Патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту поліції Національної поліції України не поширюються. Разом з цим, до спірних правовідносин необхідно застосовувати загальні приписи ст. 122 КАС України, якими встановлено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.
Ухвалою суду від 16.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження із викликом (повідомленням) сторін в судове засідання 07.04.2020. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подачу відзиву на позов.
В ухвалі суду про відкриття провадження суд прийшов до висновку, що питання щодо дотримання позивачем строку на оскарження наказу виходять за межі правового дослідження цього питання на стадії відкриття провадження у справі, так як пов'язані із підставами заявленого позову, і їх повна оцінка може мати місце лише за наслідками розгляду справи по суті.
Відтак, з метою забезпечення можливості позивачу представити свою позицію в рівних умовах та довести обґрунтованість своєї позиції, з наданням підтверджуючих доказів, суд прийшов до висновку, що дотримання позивачем строку звернення з даним позовом до суду буде вирішено судом в судовому засіданні.
25.03.2020 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечує щодо задоволення позову.
Крім того, 25.03.2020 представником відповідача подано клопотання про залишення позову без розгляду. Обґрунтовуючи подане клопотання представник відповідача зазначив, що позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №18 від 31.07.2019 року "Про застосування до працівників управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення" в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної стягнення у вигляді зауваження. Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що про оскаржуваний наказ позивач дізнався 31.07.2019 року, що підтверджується розпискою про ознайомлення з наказом №18 від 31.07.2019 року. Натомість, позивач до суду з даним позовом звернувся лише 30.01.2020, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.
В ході судового засідання судом поставлено на розгляд клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду.
У судовому засіданні представник позивача заперечував щодо залишення позову без розгляду. Зазначав, що в даних спірних правовідносинах має застосовуватись шестимісячний строк звернення до суду, тому підстав для залишення позову без розгляду у звязку із пропуском звернення до суду немає та відстуні підстави для обгрунтування поважності причин пропуску звернення до суду.
Представник відповідача в судовому засідання заперечував щодо доводів представника позивача, просив задовольнити клопотання про залишення позову без розгляду.
Розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, зазначає наступне.
Частинами 1, 3 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законодавче обмеження строку протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
В силу частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Стаття 123 КАС України передбачає наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №18 від 31.07.2019 року "Про застосування до працівника управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення" в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження.
Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що про оскаржуваний наказ позивач дізнався 31.07.2019 року, що підтверджується розпискою про ознайомлення з наказом №18 від 31.07.2019 року (а.с.72).
Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно норм ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Згідно ч.3 ст.90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (AFFAIRE PEREZ DE RADA CAVANILLES c. ESPAGNE № 116/1997/900/1112).
У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та пункті 54 рішення «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO№ 23452/94; CASE OF KREUZ v. POLAND № 28249/95).
Аналогічний правовий висновок викладений і в постанові Верховного Суду від 26.01.2018 року в справі №331/1154/17.
Зважаючи на наведене, суд зауважує, що в контексті спірних правовідносин позивачем пропущено місячний строк звернення до адміністративного суду, підстави наведенні представником позивача щодо застосування шестимісячного строку звернення до суду не дають суду можливості для постановлення висновків щодо визнання поважними причин пропуску строку звернення з даним позовом до суду.
Обов'язковою умовою поновлення судом строків на звернення до адміністративного суду є існування поважної причини (певних обставин або обставини, за яких своєчасне здійснення процесуальної дії було неможливим або утрудненим) пропуску такого строку, про що зазначається та підтверджується матеріалами, що до неї додаються.
Враховуючи, що обставини, які встановлені судом, не спростовано представником позивача, суд вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даною позовною заявою без поважних причин.
Згідно частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 123, 240, 256 КАС України суд, -
Клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду - задовольнити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу залишити без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала в повному осбязі скалдена:10.04.2020р.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна