Справа № 523/525/20
Номер провадження 3/523/849/20
"09" квітня 2020 р.
Суворовський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Мурманової І.М.
за участю секретаря судових засідань - Нестеренко Л.В.
сторін адміністративного провадження:
прокурора: Бєда К.Е ОСОБА_1 ,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово непрацюючого, раніше не притягувався до корупційного адміністративного правопорушення, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
До Суворовського районного суду міста Одеси надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Як вбачається з протоколу від 03 січня 2020 року № 1/2020, ОСОБА_2 перебуваючи з 07 листопада 2015 року по 16 липня 2019 року на службі в Національній поліції України, з 02 липня 2018 року по 16 липня 2019 року на посаді інструктора з особистої безпеки відділу професійного навчання управління кадрового забезпечення ГУНП в Одеській області, маючи спеціальне звання -сержанта поліції, перед звільненням зі служби в поліції та припиненням діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, несвоєчасно подав електронну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями з 01.01.2019 року по 16.07.2019 року, чим порушив вимоги, передбачені ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».
Згідно з відомостями з реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, сержант поліції Маслій Я.О. лише 17 липня 2019 року о 15 год. 21 хв., несвоєчасно подав до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які припиняють діяльність, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Таким чином, Департаментом внутрішньої безпеки ОСОБА_2 інкримінується те, що він, як співробітник ГУНП в Одеській області сержант поліції, порушуючи вимоги ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно подав без поважних причин, перед звільненням зі служби в поліції, електронну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями що є адміністративним правопорушенням, пов'язаним з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
ОСОБА_2 у судовому засіданні свою вину визнав та пояснив, що подав декларацію невчасно, оскільки з 11 по 16 липня 2019 року знаходився у відрядженні в Харківському Національному університеті внутрішніх справ (м. Харків), повернувся до м. Одеси лише у день звільнення та не встиг подати декларацію, у нього не було жодного умислу порушувати чинне законодавство. Просив врахувати наведені обставини.
Прокурор підтримав позицію, яка викладена у протоколі про адміністративні правопорушення та просив притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, суд дійшов до наступного.
Так, з адміністративних матеріалів вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 03 січня 2020 року складений старшим оперуповноваженим Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України Філюк О.М.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 02 липня 2018 року по 16 липня 2019 року перебував на посаді інструктора з особистої безпеки відділу професійного навчання управління кадрового забезпечення ГУНП в Одеській області.
Згідно наказу ГУНП в Одеській області № 833 о/с від 10 липня 2019 року, звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» сержанта поліції ОСОБА_2 , інструктора з особистої безпеки відділу професійного навчання управління кадрового забезпечення ГУНП в Одеській області з 16 липня 2019 року. Підстава: рапорт Маслія Я.О. від 02 липня 2019 року та подання начальника відділу професійного навчання управління кадрового забезпечення ГУНП в Одеській області від 05 липня 2019 року.
Повідомленням про факт несвоєчасного подання декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 26 липня 2019 року № 9/5450 Начальник ГУНП в Одеській області Бех О. повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про встановлення факту несвоєчасного подання декларації перед звільненням ОСОБА_2 , який працював у ГУНП в Одеській області.
Листом від 09 серпня 2019 року № 44-05/66957/19 Департамент перевірки декларацій та моніторингу способу життя НАЗК направлено в адресу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України Реєстр з датою реєстрації та послідовності дій користувача ОСОБА_2
Відповідно до Реєстру послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинив ОСОБА_2 , 17 липня 2019 року о 15 год. 21 хв. 07 коп. він успішно подав декларацію.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, в тому числі, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Частиною 1 статі 172-6 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Суб'єктом правопорушень у цій статті відповідно до примітки є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» Особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями..
Відповідно до п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» поліцейські є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
Сержанта поліції ОСОБА_2 02 липня 2018 року призначено на посаду інструктора з особистої безпеки відділу професійного навчання управління кадрового забезпечення ГУНП в Одеській області.
Таким чином, ОСОБА_2 , будучи поліцейським, є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, орган, який склав протокол, зобов'язаний представити докази того, що ОСОБА_2 усвідомлював суспільну небезпечність несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачав можливість настання негативних наслідків, та бажав настання таких наслідків, або байдуже ставився до їх настання чи свідомо допускав їх настання.
Статтею 62 Конституції України встановлено презумпцію невинуватості. Обов'язок встановлення всіх обставин правопорушення та доведення вини особи покладається на сторону обвинувачення. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 04 листопада 1950 року, кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Для встановлення наявності у діях особи ознак відповідного адміністративного правопорушення, суд враховує вимоги ст. 9 КУпАП, відповідно до якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 06 жовтня 2010 року (справа №1-27/2010 про корупційні правопорушення та введення в дію антикорупційних законів) суд звернув увагу, що у ратифікованих Україною конвенціях, які є частиною національного законодавства, корупційна діяльність безпосередньо пов'язується з корисливими діями (бездіяльністю) посадової особи при виконанні покладених на неї службових обов'язків.
Таким чином, при розгляді даної категорії справ обов'язково має встановлюватись умисний характер вчиненого. З об'єктивної сторони дане правопорушення характеризується умисною формою вини, а саме: прямим умислом, а також наявністю відповідного корисливого або іншого особистого інтересу особи чи інтересу третіх осіб, яким суб'єкт правопорушення мав керуватись при його вчиненні.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Стаття 17 Закону України № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Вирішуючи питання про наявність у діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення, крім іншого, необхідно враховувати наявність суб'єктивної сторони даного правопорушення.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, визначається умисною формою вини, тобто коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
В своїх поясненнях ОСОБА_2 вказував на те, що поважною причиною невчасного подання декларації перед звільненням зі служби в поліції є те, що у день звільнення він повернувся з відрядження з міста Харків, та не зміг вчасно отримати довідку про заробітну плату за період, який необхідно вказати у декларації і у нього були відсутні мотиви та бажання вчинити порушення закону.
Належних та допустимих доказів, які б спростовували вказану позицію матеріали справи не містять, а за змістом ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували наявність у діях особи умислу на порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до ч.3 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Протокол про адміністративне порушення стосовно ОСОБА_2 був складений старшим оперуповноваженим Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України Філюк О.М. 03.01.2020 р., адміністративна справа за вказаним протоколом надійшла до канцелярії Суворовського районного суду м. Одеси 13.01.2020 р., правопорушення вчинене 17.07.2019 р., однак згідно Повідомлення про факт несвоєчасного подання декларації № 9/5450 правопорушення виявлено було ще 26 липня 2019 року, тобто на момент розгляду справи сплинули строки, передбачені т. 38 КУпАП.
Як передбачено п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
За таких обставин, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст. ст. 7, 9, 36, ст. 172-6, 245, 247, 251, 252, 268, 283, 284, 294 КУпАП, Законом України «Про запобігання корупції», суд,-
Адміністративне провадження про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 172-6 КУпАП, закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя: