Справа № 522/4842/20
Провадження № 3/522/3080/20
30 березня 2020 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Свячена Ю.Б., розглянувши матеріали, які надійшли з Полку управління патрульної поліції в Одеській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
На адресу Приморського районного суду м. Одеси, 25.03.2020 року надійшли матеріали про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 302342 від 28.02.2020 року, встановлено, що 28.02.2020 року о 13 год. 00 хв. у м. Одеса по вул. Л. Толстого, 30, ОСОБА_1 керуючи т/з Тролейбус - пасажирський д/н НОМЕР_1 , не врахував дорожнього становища, не обрав безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого допустив наїзд на припаркований т/з BMW X6 д/н НОМЕР_2 . При ДТП транспортні засоби отримали пошкодження.
Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п. 13.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
До суду ОСОБА_1 не з'явився, про дату та час слухання справи сповіщався усіма доступними засобами зв'язку, про причини неможливості прибуття до суду не повідомив, в зв'язку з чим справа розглянута на підставі наявних у суду доказів, окрім того, ОСОБА_1 повідомлений належним чином, що підтверджується його власним підписом в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 302342 від 28.02.2020 року.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.7 КУАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, оскільки презумпція невинуватості потребує доказування вини, що не відповідає доказам наявним у матеріалах справи.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що деталі обвинувачення у кримінальному процесі мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).
Наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. the United Kingdom), п. 161, Series А заява № 25). який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
Доведення «поза розумним сумнівом» відображає максимальний стандарт, що має відношення до питань, що вирішуються, при визначенні кримінальної відповідальності. Ніхто не повинен позбавлятися волі або піддаватися іншому покаранню за рішенням суду, якщо вина такої особи не доведена «поза розумним сумнівом (Sevtap Veznedaroрlu v. Turkey (Севтап Везнедароглу проти Турції).
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Стаття 9 КУпАП визначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Нормами ч. 6 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Отже, суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про необхідність закриття провадження у адміністративній справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , посилаючись на наступне.
Згідно приписів Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви відносно доведеності вини особи тлумачаться на його користь.
Відповідно до ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (Конвенції) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Одночасно, ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, в тому числі, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Беручи до уваги те, що транспортний засіб тролейбус рухається виключно за встановленими над дорожнім полотном допоміжними засобами - контактною сіткою, тож альтернатива руху у зазначеного засобу на вказаному відрізку дороги обмежено, а дії ОСОБА_1 кваліфіковані як недотримання безпечного бокового інтервалу, що розходиться з технічними можливостями транспортного засобу.
За таких обставин, дослідивши схему ДТП, пояснення ОСОБА_1 та відсутність обставин, що свідчать про наявність складу правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП в її діях, суд приходить до висновку про доцільність закриття провадження за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення
На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 23, 24, 33-38, 124, 268, 279, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - закрити за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси.
Суддя Ю.Б. Свячена