Справа № 947/7986/20
Провадження № 2/947/2463/20
10.04.2020 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного підприємства «Українська будівельна компанія «КАШТАН», ОСОБА_3 , про визнання договору недійсним та витребування майна,
09 квітня 2020 року до Київського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного підприємства «Українська будівельна компанія «КАШТАН», ОСОБА_3 , про визнання договору недійсним та витребування майна, яка була надіслана позивачем до суду через засоби поштового зв'язку 07 квітня 2020 року, в якій позивач просить суд:
- визнати недійсним договір про відступлення прав та обов'язків від 07.03.2019 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
- витребувати у ОСОБА_3 та передати ОСОБА_1 майно, у вигляді Ѕ частки квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу на підставі вказаного позову розподілено судді Калініченко Л.В.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Однією із закріплених у наведеній нормі гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Забезпечення такого права в національному законодавстві випливає із положень Конституції України.
Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Закон України «Про судовий збір» визначає ставки для сплати судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви, що містить вимоги майнового та немайнового характеру.
Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8.07.2011 р., за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 0,4 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2020 року з 01 січня встановлений у розмірі 2102 гривні.
Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 840 грн. 80 коп. та не більше 10510 гривень 00 копійок; за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 840,80 коп.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Так, позивачем у позові заявлено дві вимоги: вимогу немайнового характеру (про визнання договору недійним) та вимогу майнового характеру (про витребування майна), кожна з якої є об'єктом справлення судового збору.
Позивачем на підтвердження сплати судового збору за вказаними вимогами надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 2342 гривні 20 копійок, який складається зі сплаченого судового збору за вимогою немайнового характеру у розмірі 840 гривень 80 копійок, та за вимогою майнового характеру в сумі 1501 гривня 38 копійок, що дорівнює одному відсотку від визначеної позивачем ціни позову у розмірі 150138 гривень 30 копійок.
Однак, суд оглянувши матеріали справи не погоджується з визначеною позивачем ціною позову, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зокрема зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюють ся.
Згідно з п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України, ціна позову визначається зокрема у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» № 20 від 22.12.1995 р. зі змінами та доповненнями від 25.05.1998 р. визначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору.
Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Отже, ціна позову в цій справі повинна дорівнювати Ѕ частині квартири АДРЕСА_1 , стосовно якої заявлені вимоги, станом на день звернення до суду з цим позовом.
Суд зазначає, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.
Позивачем не додано до позову належних доказів на підтвердження встановлення ринкової вартості Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 .
Натомість, як вбачається з доданих до позову документів, позивачем вираховувалась ціна позову з вартості майнових прав стосовно вказаної квартири станом на 11.01.2019 року, яка зазначена у додатковій угоді до договору №ЛД/К-1-199 від 29.02.2008 року.
Однак, суд не погоджується з такими доводами позивача, оскільки вартість майнових прав не є підтвердження ринкової вартості спірного нерухомого майна, оскільки вимоги позивача заявлені стосовно частки нерухомого майна, право власності на яку вже зареєстровано, ані стосовно майнових прав, що є грошовими коштами.
Крім того, суд звертає увагу, що до позову позивачем одночасно додано заяву про забезпечення позову, до якої на підтвердження продажу спірного нерухомого майна надано роздруківку з мережі сеті Інтеренет, оглянувши яку вбачається, що вартість тотожного майна дорівнює сумі 72000 доларів США, а Ѕ частки її дорівнює 36000 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на день звернення до суду з цим позовом - 07 квітня 2020 року, еквівалентно 980514,00 грн.
У зв'язку з чим, суд не приймає визначену ціну позову, як таку, що відповідає вартості спірного нерухомого майна стосовно якого заявлені позовні вимоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
У зв'язку з чим, суд зазначає, що позивачам за необхідно визначити ціну позову, яка повинна дорівнювати дійсній ринковій вартості спірного нерухомого майна - Ѕ частині квартири АДРЕСА_1 , а у разі неможливості визначити ціну позову, вартість якого суд вважає значною, суд доходить до висновку, що слід визначити позивачеві до сплати суму судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру в сумі 9805 гривень 14 копійок (980514,00/100), виходячи з одного відсотку вартості тотожного майна, з наданих доказів особисто позивачем до позову.
Отже, позивачем сплачено судовий збір у неналежному розмірі.
З урахуванням вищевикладеного, позивачеві за необхідно виправити недоліки поданої заяви, а саме:
- визначити у позові ціну позову, яка повинна дорівнювати дійсній ринковій вартості спірного нерухомого майна - Ѕ частині квартири АДРЕСА_1 , станом на день подання позовної заяви до суду, з наданням до суду відповідних доказів на підтвердження вартості спірного майна, якими може бути відповідний звіт про визначення ринкової вартості нерухомого майна;
- у разі визначення ціни позову, надати до суду документ на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви за вимогами майнового характеру, який підлягає до сплаті у розмірі 1 відсоток від встановленої ціни позову, з урахуванням вже сплаченої суми судового збору за цією вимогою в сумі 1501 гривня 38 копійок, однак не більше 10510 гривень 00 копійок;
- у разі неможливості надати до суду належні докази на підтвердження визначеної позивачем ціни позову стосовно спірного нерухомого майна, у такому разі слід вважати встановленим судом, що належить до сплати розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру в сумі 9805 гривень 14 копійок, та з урахуванням вже сплаченої суми судового збору за цією вимогою в сумі 1501 гривня 38 копійок, доплаті підлягає судовий збір у розмірі 8303 гривні 76 копійок;
- суд роз'яснює, що судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме:
Отримувач коштівУК у м.Одесі/Київський р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ)38016923
Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО)899998
Рахунок отримувачаUA628999980313181206000015005
Код класифікації доходів бюджету22030101
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа)
- у разі доплати судового збору в належному розмірі надати до позову попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
- роз'яснити позивачеві, що у відповідності до ч.1 ст. 177 ЦПК України, у разі надання додаткових документів до суду, позивач повинен надати їх копії, у відповідності до кількості відповідачів та третіх осіб по справі.
Частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки встановлено не відповідність позовної заяви вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, суддя вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного підприємства «Українська будівельна компанія «КАШТАН», ОСОБА_3 , про визнання договору недійсним та витребування майна, підлягає залишенню без руху та слід надати позивачеві строк для усунення вказаних недоліків поданої заяви, терміном в п'ять днів з дня отримання копії ухвали, та роз'яснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.
Керуючись ст. ст. 177, 185 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного підприємства «Українська будівельна компанія «КАШТАН», ОСОБА_3 , про визнання договору недійсним та витребування майна- залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви - п'ять днів з дня отримання копії ухвали.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки у тому числі щодо усунення недоліків продовжуються на строк дії такого карантину.
Роз'яснити позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Калініченко Л. В.