Справа № 496/1340/20
Провадження № 2-о/496/106/20
09 квітня 2020 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Буран В.М.,
за участю:
секретаря - Дигуляр А.С.,
заявника - ОСОБА_1 ,
заінтересованої особи - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біляївка Одеської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису стосовно кривдника, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 . Заяву обґрунтовує тим, що вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 27.01.2020 року шлюб між сторонами по справі було розірвано. Від шлюбу сторони по справі мають спільного повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не склалось через різні життєві погляди, постійні непорозуміння та сварки, що вчиняються ОСОБА_2 , який агресивно себе поводить, штовхає, вчиняє тиск на заявницю, принижує її честь та гідність. Також заявниця зазначила, що ОСОБА_2 неодноразово застосовував фізичну силу, висловлював образи нецензурною лайкою, завдавав заявниці тілесні ушкодження, внаслідок чого ОСОБА_1 неодноразово викликала органи поліції. ОСОБА_2 чинить перешкоди у проживанні та користуванні житловим будинком, який належить заявниці на праві приватної власності, тому на даний час, заявниця вимушена проживати за місцем мешкання своїх батьків в АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 пише заявниці смс-повідомлення, в яких містяться погрози, агресивно себе поводить, вчиняє психологічний тиск на неї.Тому у зв'язку з тим, що є великий ризик продовження вчинення домашнього насильства ОСОБА_2 , можливість настання невідворотних наслідків для стану здоров'я та життя заявниці, вона звернулася із заявою для видачі обмежувального припису.
Заявниця в судовому засіданні наполягала на задоволені своєї заяви та просила видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 .
Заінтересована особа в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про видачу обмежувального припису стосовно нього та зазначив, що свідчення заявниці є неправдивими та не мають жодних підтверджень, також вказав, що заявниця самостійно нанесла собі тілесні ушкодження, про які зазначено у медичній виписці стаціонарного хворого.
Заслухавши заявницю, заінтересовану особу, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що сторони по справі з 26 листопада 1995 року перебували в зареєстрованому шлюбі (що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , зареєстрованого Холоднобалківською сільською радою Біляївського району Одеської області (а.с. 7)), котрий розірваний рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 27 січня 2020 року (а.с. 8).
Будинок та земельна ділянка, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 . належать на праві приватної власності заявниці ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житловий будинок № 247 від 31 травня 2007 року, державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 916308 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 15064359 від 28.06.2007 року (а.с. 12-14).
ОСОБА_1 на даний час проживає за місцем мешкання своїх батьків в АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою виданою Холоднобалківською сільською радою Біляївського району Одеської області № 262/02-21 від 01.04.2020 року (а.с. 15).
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон). Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Згідно з п.п. 3, 14, 17 ст. 1 Закону, домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 цього Закону рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1 даного Закону оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Таким чином, відповідно до вищевказаного Закону, видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.
Суди під час вирішення такої заяви мають надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово зверталась до правоохоронних органів із заявами щодо вжиття заходів з приводу протиправних дій (домашнього насильства) ОСОБА_2 .
Відповідно до постанови Біляївського районного суду Одеської області від 24.06.2019 року встановлено, що гр. ОСОБА_2 вчинив сварку з гр. ОСОБА_1 , в ході якої штовхався та висловлювався на адресу останньої нецензурною лайкою, гр. ОСОБА_2 свою провину в судовому засіданні визнав та його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (а.с. 9).
Також витягом із ЄРДР підтверджується, що за заявою ОСОБА_1 від 26.12.2019 року, внесено відомості до ЄРДР про нанесення їй легких тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_2 (ч.1 ст. 125 КК України) (а.с. 11).
Згідно виписки з медичної картки стаціонарного хворого № 30689 виданої лікарем Одеської обласної клінічної лікарні нейрохірургічного відділення м. Одесса, вбачається, що ОСОБА_1 знаходилась на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні ОКБ с 26.12.2019 року по 31.12.2019 року з діагнозом струс головного мозку, численні забої, синці голови, забій правої кисті, закритий перелом кісток носу зі зміщенням уламків; астено-невротичний синдром (а.с. 10).
З огляду на викладене, звертаючи увагу на триваючий та системний характер протиправних дій ОСОБА_2 , суд вважає доведеним ризик вчинення ОСОБА_2 протиправних дій по відношенню до заявниці, тому для запобіганню ризику продовження таких дій щодо ОСОБА_1 та з метою захисту її прав і свобод вважає за необхідне видати обмежувальний припис.
Судом відхиляються доводи ОСОБА_2 , про те, що він не вчиняв жодних протиправних дій по відношенню ОСОБА_1 , а вона самостійно нанесла собі тілесні ушкодження, оскільки у підтвердження зазначеного ОСОБА_2 не надав суду жодних доказів.
Враховуючи вищевказане суд, вважає за необхідне задовольнити частково заяву ОСОБА_1 та видати обмежувальний припис строком на 6 (шість) місяців стосовно ОСОБА_2 , без задоволення вимоги про заборону ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , в зв'язку з тим, що ОСОБА_2 зареєстрований та проживає за вказаною адресою.
Керуючись Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ст. ст. 258, 259, 260, 268, 350-1 - 350-6, 350-8, 354 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 ), заінтересована особа: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_6 , РНОКПП: НОМЕР_7 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) про видачу обмежувального припису стосовно кривдника - задовольнити частково.
Видати обмежувальний припис строком на 6 (шість) місяців стосовно ОСОБА_2 , уродженця м. Беслан, ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_7 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 із наступними заходами тимчасового обмеження:
- усунути перешкоди у користуванні житловим будинком за адресою: АДРЕСА_2 , що є об'єктом права приватної власності ОСОБА_1 з боку кривдника ОСОБА_2 ,
- усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 , що є об'єктом права приватної власності ОСОБА_1 з боку кривдника ОСОБА_2 ,
- заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань 50 м до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_1 , а також за місцем мешкання батьків ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 .
- заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори (в тому числі надсилати смс повідомлення) з ОСОБА_1 та через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
В решті вимог заяви відмовити.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання (ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України).
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити та направити копію рішення до Усатівського ВП Біляївського ВП ГУНП в Одеській області для взяття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 на профілактичний облік та до виконавчого комітету Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 10.04.2020 року.
Суддя В.М. Буран