Уманський міськрайонний суд Черкаської області
20300, м. Умань Черкаської області, вул. Садова, 5, тел. 8 (04744) 3-57-77, факс 3-73-70
e-mail: inbox@um.ck.court.gov.ua
Справа №705/7037/16-ц
2/705/146/20
05 березня 2020 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області, у складі:
головуючого - судді Коваля А.Б.
при секретарі Безвенюк Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умані Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільно нажитого майна подружжя,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про те, що 07 серпня 1993 року вони з ОСОБА_2 уклали шлюб, який зареєстровано в Оксанинській сільській раді Уманського району Черкаської області, актовий запис № 4.
Від шлюбу у них народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які перебувають на її утриманні.
Сімейні відносини з відповідачем стали дуже напруженими з вини ОСОБА_2 , який діючи всупереч інтересам сім'ї, вчиняє подружні зради, безпричинно вчиняє скандали та насильство відносно неї, внаслідок чого вона раніше навіть була змушена звернутися за захистом до поліції.
Своїми невмотивованими та аморальними діями він порушує її права та руйнує сім'ю, а також психологічно травмує дітей та не надає достатніх коштів для забезпечення їх утримання, фізичного, духовного розвитку та лікування.
На неодноразові зауваження і прохання про припинення такого способу життя не реагує тому, що на його думку він все робить правильно.
Від таких його неадекватних дій матеріально страждає сім'я.
Він продовжує вести себе відносно неї і дітей брутально, розбазарює їх спільне майно та кошти, не надає коштів на утримання дітей та лікування їх тяжкохворої малолітньої дитини - ОСОБА_4 .
У зв'язку з цим, вона змушена звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів, який зараз розглядається Уманським міськрайонним судом.
Після того, як вони з відповідачем повністю виплатили лізингові платежі за придбаний ними автомобіль, який 04.03.2016 року був зареєстрований на його ім'я, тобто перейшов у їх з ним спільну сумісну власність, то він одразу ж подав позов про розірвання між ним шлюбу, який зараз також розглядається судом, а також висловлює намір виїжджати в іншу країну.
У зв'язку з цим виникла потреба у поділі спільно нажитого під час шлюбу майна (автомобіля), який є їх спільною сумісною власністю.
Автомобіль ними було придбано згідно договору фінансового лізингу № 00006597 від 30.01.2013 року.
Лізингові платежі, відповідно до цього договору, вони з відповідачем повністю виплати з 2013 року по 2016 рік та, згідно акту приймання-передачі автомобіля, у зв'язку з виплатою його вартості 04.03.2016 року повністю перейшов у їх спільну сумісну власність з відповідачем та зареєстрований на його ім'я.
Вважає, що, у відповідності до вимог чинного законодавства, автомобіль є їх спільною сумісною власністю і її частка у спільному майні, тобто у вартості цього автомобіля складає 1/2 частину, а саме 18553 доларів США, тобто 475 520 грн. 79 коп. по курсу Національного банку України.
Цим автомобілем користується тільки відповідач. Вони з дітьми ним користуються дуже рідко, тільки коли захоче відповідач.
Оскільки автомобіль є річчю неподільною, тому при поділі майна є потреба у стягненні з відповідача компенсації на її користь 1/2 частини у цьому автомобілі, яка є її власністю.
Угоди про поділ спільного майна вони не досягли з вини ОСОБА_2 , який відмовляється це робити. Обіцяє, але обіцянок не виконує. Він також відмовляється добровільно сплатити їй компенсацію за її частку у вартості автомобіля, далі обіцянок справа не доходить.
Просить суд визнати об'єктом спільної сумісної власності автомобіль Volkswagen Amarok, тип-пікап-В, 2012 року випуску, держномер НОМЕР_1 , який зареєстрований на ім'я ОСОБА_2 , та стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь 1/2 від його вартості (18553 долари США), що по офіційному курсу Національного банку України складає 475 520 (чотириста сімдесят п'ять тисяч п'ятсот двадцять) гривень 79 копійок.
Вирішити питання про можливість збільшення її частки в майні на підставі ч. 3 ст. 70 СК України до 2/3 часток у вартості автомобіля.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь сплачений нею судовий збір.
В ході розгляду справи позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про уточнення суми позовних вимог в частині вартості спірного автомобіля, у якій зазначила про те, що у зв'язку із проведенням експертизи і визначенням нової вартості їх спільного автомобіля, просить суд вважати, що вартість автомобіля становить 731 995,00 грн., а тому просить суд стягнути з відповідача на її користь половину вартості автомобіля, а саме 365 997,50 грн.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, на адресу суду подала письмову заяву, у якій просить суд справу слухати у її відсутність, позовні вимоги, з урахуванням заявлених уточнень, підтримує в повному об'ємі, та просить суд позов задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Цімоха Р.Р. в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені своєчасно, шляхом направленням рекомендованого повідомлення за останньою відомою адресою проживання, про причини своєї неявки суд не повідомляли. Заяв про слухання справи у їх відсутність чи про відкладення справи на адресу суду не надходило, попередньо на адресу суду було направлено заперечення, у якому відповідач зазначив про те, що категорично не погоджується із вартістю спірного автомобіля, вказаною позивачем у позові, та вважає цю суму завищеною вдвічі. Разом з тим, відповідач надає свою згоду на поділ спільного майна подружжя шляхом отриманням ним грошової компенсації з боку позивача половини від половини вартості автомобіля, а саме 237 760,00 грн., з припиненням його права власності на автомобіль. В подальшому будь-яких заяв від відповідача на адресу суду не надходило.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом достовірно встановлено про те, що сторони по справі зареєстрували шлюб 07 серпня 1993 року у виконавчому комітету Оксанинської сільської ради Уманського району Черкаської області, актовий запис про шлюб № 4, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого повторно Уманським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (а.с. 5). Вказаний шлюб було розірвано заочним рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області 03 червня 2016 року, яке залишено в силі ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 16 листопада 2016 року.
Згідно договору фінансового лізингу, укладеного 30 січня 2013 року лізингодавцем: ТОВ «Порше Лізинг Україна» та лізингоодержувачем ОСОБА_2 , згоду на укладення якого надано дружиною останнього, позивачем по справі - ОСОБА_1 (а.с. 24), було придбано автомобіль VW Amarok DoubleCab 2.0 TDI, вартістю 37 106,00 доларів США, строком до 15.01.2016 року.
Згідно повідомлення Територіального сервісного центру № 7142 Регіонального сервісного центру в Черкаській області від 07.10.2016 року вих. № 31/23/42-804, станом на 07.09.2016 року автомобіль Volkswagen Amarok, д.н.з. НОМЕР_1 , зареєстрований на ім'я ОСОБА_2 на підставі акту приймання-передачі, у зв'язку із виплатою, згідно договору лізингу. Вартість вищевказаного автомобіля на момент перереєстрації, не вказана.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частиною 1 ст. 61 СК України встановлено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Статтею 63 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
У відповідності до ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Згідно ч. 2 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21 грудня 2007 року до складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.
Відповідно до положень частини першої статті 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
При вирішенні спору про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з частинами другою, третьою статті 70 СК України в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування). Під обставинами, що мають істотне значення для справи, потрібно розуміти не тільки випадки, коли один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї, але і випадки коли один із подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку чи доходу (частина перша статті 60 СК України).
Судом встановлено, що спірний автомобіль був придбаний подружжям у період перебування у шлюбі, а тому є їх спільною сумісною власністю. За вказаних обставин, суд вважає, що частки сторін є рівними, підстави для відступу від засад рівності часток подружжя при поділі майна відповідно до частини третьої статті 70 СК України відсутні.
Положення статті 70 СК України, само по собі не є підставою для збільшення частки одного з подружжя. Наявність інших обставин, за яких можливе відступлення від засад рівності часток подружжя при поділі спірного автомобіля, позивачем не доведено.
Відповідно до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.
Оскільки, сторони не погодили порядок поділу спірного майна, а частки в цьому об'єкті права спільної сумісної власності подружжя є рівними та не можуть бути визначені незначними, позивач висловила свою згоду на отримання компенсації вартості частки автомобіля, суд вважає, що слід стягнути з відповідача на користь позивача 365 997,50 грн. грошової компенсації як різниці у вартості часток при розподілі майна подружжя, що відповідає висновку експерта-оцінювача ОСОБА_5 у звіті № 01/20-2018 про експерту оцінку транспортного засобу, складеного 20 січня 2018 року на підставі ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 грудня 2017 року (а.с. 117-130).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 4134 гривні.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 128, 131, 141, 259, 264-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст. 364 ЦК України, ст.ст. 60, 69, 70, 71 СК України, суд -
Позов задоволити частково.
Визнати об'єктом спільної сумісної власності автомобіль Volkswagen Amarok, тип-пікап-В, 2012 року випуску, держномер НОМЕР_1 , який зареєстрований на ім'я ОСОБА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 від його вартості 365 997 гривень 50 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 4134 гривні.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: А. Б. Коваль