Справа № 712/812/20
Провадження № 1-кс/712/1388/20
про скасування арешту на майно
9 квітня 2020 року м.Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора - ОСОБА_3 , власника майна - ОСОБА_4 , адвоката власника майна - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні №120202502700000896 від 23.01.2020 року за ч. 1 ст. 204 КК України, -
У березні 2020 року ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з указаним клопотанням, просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.01.2020 року (справа № 712/812/20) на мікроавтобус Опель Віваро білого кольору д.н.з. НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .
Клопотання обґрунтовано тим, що на підставі ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 січня 2020 року у справі № 712/812/20 в межах кримінального провадження №120202502700000896 від 23.01.2020 року за ч. 1 ст. 204 КК України було накладено арешт на вилучені в ході огляду 23.01.2020 року місця події на 57 км автодороги Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань біля кемпінгу «Журавель», що розташований в адміністративних межах с. Білозір'я: мікроавтобус Опель Віваро білого кольору д.н.з. НОМЕР_1 , п'ятилітрові пляшки із прозорою рідиною з характерним запахом спирту в кількості 21 штука, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .
Заявник зазначає, що вилучення вказаного майна працівниками поліції здійснювалось під час поверхневого огляду мікроавтобуса «Опель Віваро» білого кольору д.н.з. НОМЕР_1 , однак матеріали кримінального провадження не містять відомості, що слідчий у передбаченому законом порядку звертався на наступний день до слідчого судді з клопотанням про узаконення такого огляду (обшуку).
Вказаний автомобіль на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , який в кримінальному провадженні №120202502700000896 не є підозрюваним, обвинуваченим чи особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи у цьому кримінальному провадженні.
Крім того, накладення арешту на автомобіль обмежує власника у пересуванні на ньому в період карантину та використанні за призначенням.
За вказаних обставин, на думку заявника, накладений арешт на автомобіль марки Опель Віваро білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 свідчить про однобічність і необ'єктивність судового розгляду, що є підставою для скасування такого арешту.
У судовому засіданні ОСОБА_4 клопотання повністю підтримав та просив скасувати арешт на автомобіль, що дозволить йому використовувати це майно для догляду за батьками похилого віку та для поїздок на роботу.
Адвокат ОСОБА_5 підтримала клопотання. Додатково пояснила, що з часу накладення арешту на автомобіль з цим майном не проведено жодної слідчо-розшукової дії, а також не дозволено передачу майна на відповідальне зберігання власнику.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив. Додатково пояснив, що після зупинки автомобіля 23 січня 2020 року працівниками поліції, водій надав добровільну згоду на огляд належного ОСОБА_4 транспортного засобу, після чого в багажному відділенні було виявлено 21 п'ятилітрову пляшку з речовиною, схожою на водно-спиртову суміш. Наразі проводиться експертиза наявної в пляшках речовини, а автомобіль та документи на нього визнано речовим доказом у провадженні. Зауважив також, що власник оскаржував в апеляційному порядку ухвалу про накладення арешту на майно, але ухвалу слідчого судді суду першої інстанції було залишено без змін. Просив врахувати, що автомобіль є знаряддям вчинення злочину за ч. 1 ст. 204 КК України і може підлягати спецконфіскації, а також те, що досудове розслідування перебуває в активній фазі, оскільки заплановано ряд слідчо-розшукових дій.
Заслухавши думку заявника, його адвоката та прокурора, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Статтею 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Слідчим суддею встановлено, що 23 січня 2020 року до ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення за ч.1 ст.204 КК України (кримінальне провадження №120202502700000896), відповідно до яких 23 січня 2020 року до Черкаського РВП Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області надійшло повідомлення працівника поліції про виявлення в салоні мікроавтобуса «Опель Віваро», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , та вилучення під час огляду місця події із застосуванням відеозйомки - 21 п'ятилітрові пляшки з прозорою рідиною з характерним запахом спирту.
Згідно протоколу огляду місця події від 23.01.2020 року, проведеного а адміністративних межах с. Білозір'я біля кемпінгу «Журавель», виявлено та вилучено: мікроавтобус Опель Віваро білого кольору д.н.з. НОМЕР_1 , п'ятилітрові пляшки із прозорою рідиною з характерним запахом спирту в кількості 21 штука, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .
Постановою слідчого СВ Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 від 23.01.2020 року мікроавтобус Опель Віваро, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , п'ятилітрові пляшки із прозорою рідиною з характерним запахом спирту в кількості 21 штука, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 - визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12020250270000086 від 23.01.2020.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 січня 2020 року у справі № 712/812/20, яку залишено без змін ухвалою Черкаського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року, з метою забезпечення збереження речових доказів накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: мікроавтобус «Опель Віваро», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , п'ятилітрові пляшки із прозорою рідиною з характерним запахом спирту в кількості 21 штука, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Накладаючи арешт, зокрема, на автомобіль та свідоцтво про його реєстрацію, слідчий суддя виходила з того, що це майно відповідає ознакам речових доказів, передбачених ст. 98 КПК України, і з таким висновком погодилась колегія суддів суду апеляційної інстанції.
З огляду на викладене, слідчий суддя критично оцінює доводи адвоката ОСОБА_4 про те, що це майно не є речовим доказом.
Оскільки за змістом ч. 3 ст. 170 КПК України з метою забезпечення збереження речового доказу арешт може бути накладено на майно будь-якої особи, за умови що майно відповідає ознакам ст. 98 КПК України, то доводи клопотання про скасування арешту про те, що ОСОБА_4 не є підозрюваним у кримінальному провадженні - не мають правового значення.
Крім того, судом апеляційної інстанції раніше надавалась оцінка доводам апеляційної скарги ОСОБА_4 про те, що автомобіль було незаконно вилучено внаслідок фактично проведеного обшуку, який вподальшому не був санкціонований слідчим суддею.
За таких обставин такий довід скарги ОСОБА_4 також не може бути підставою для скасування арешту на його майно, оскільки на це майно, як на тимчасово вилучене, було накладено арешт у встановленому КПК України порядку.
При цьому слідчий суддя також враховує, що 23 січня 2020 року водій автомобіля ОСОБА_7 надавав добровільну згоду слідчому на проведення огляду вказаного транспортного засобу, відповідна заява про що міститься в матеріалах кримінального провадження.
Доводи ОСОБА_4 про те, що скасування арешту на авто дозволить йому використовувати це майно для поїздок до батьків похилого віку є неспроможними, оскільки з наданих прокурором доказів випливає, що він є власником ще двох транспортних засобів.
Водночас посилання захисника на те, що арешт позбавляє власника права користування його майном є обґрунтованими.
Проте такий довід не є підставою для скасування арешту на даному етапі досудового розслідування кримінального провадження, оскільки згідно з пояснень прокурора, органом досудового розслідування перевіряється можлива причетність ОСОБА_4 до кримінального провадження №120202502700000896 від 23.01.2020 року за ч. 1 ст. 204 КК України.
Таким чином, залежно від результатів досудового розслідування в майбутньому може вирішуватись питання про спецконфіскацію цього автомобіля як знаряддя можливо вчиненого злочину за ч. 1 ст. 204 КК України, що відповідає положенням ст. ст. 96-1, 96-2 КК України, а тому скасування арешту на авто може призвести до його псування чи пошкодження та унеможливить таку спецконфіскацію.
З огляду на викладене, заявником не доведено, що в подальшому застосуванні арешту на автомобіль та документи на нього відпала потреба чи що арешт було накладено необґрунтовано, тому в задоволенні клопотання про скасування арешту необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 100, 174 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні №120202502700000896 від 23.01.2020 року за ч. 1 ст. 204 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1