712/2958/20
2-з/712/15/20
про відмову у забезпеченні позову
03 квітня 2020 року суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Борєйко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ), особи, які можуть отримати статус учасника справи: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ), Приватне акціонерне товариство «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання» (адреса: 18006, м. Черкаси, вул. Добровольського, буд.3), про забезпечення позову до подання позовної заяви,
31 березня 2020 року на адресу Соснівського районного суду Черкаської області, поштовим відправленням, надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій, з метою забезпечення позову, останній просить накласти арешт на все майно, яке належить Приватному акціонерному товариству «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання» (код ЄДРПОУ 00388629) та ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).
Заяву обґрунтовує тим, що заявник має намір звернутися до суду з позовом до ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання» про солідарне стягнення боргу в сумі 4700000 гривень, підставою звернення до суду з яким є невиконання грошового зобов'язання за договором позики від 14 травня 2019 року та договором поруки від 14 травня 2019 року.
Так, 14 травня 2019 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір позики. Відповідно до п.1 договору позики заявник зобов'язався надати ОСОБА_2 позику в сумі 6700000 гривень. В свою чергу ОСОБА_2 зобов'язався повернути отримані в позику кошти в строк до 31 січня 2020 року. В пункті 5 договору позики зазначено, що підписавши даний договір ОСОБА_2 отримав позику від заявника в повному обсязі. Крім того, факт отримання ОСОБА_2 коштів у сумі 6700000 гривень підтверджує його підпис в договорі під текстом про отримання коштів. ОСОБА_2 повернув позику частково. Так, 20 серпня 2019 року ОСОБА_2 повернув заявнику кошти в сумі 2000000 гривень, а іншу частину позики в сумі 4700000 гривень заявнику не повернуто. ОСОБА_2 обіцяє повернути залишок коштів, однак реально їх не повертає.
В забезпечення виконання зобов'язань за договором позики 14 травня 2019 року між заявником та ПрАТ «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання» укладено договір поруки. Відповідно до п.1 договору поруки, ПрАТ «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання», як поручитель зобов'язується відповідати перед заявником - кредитором боржника ОСОБА_2 за його зобов'язанням по сплаті боргу за договором позики в сумі 6700000 гривень відповідно до умов договору позики від 14 травня 2019 року.
Згідно з п.1.2 договору поруки, підставою для виконання ПрАТ «Госпрозрахункова база матеріально - технічного постачання» зобов'язання по договору поруки перед заявником є неповернення ОСОБА_2 позики в строк, обумовлений договором позики, а саме: до 31 січня 2020 року.
Відповідно до п.2.1 договору поруки, ПрАТ «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання» (поручитель) зобов'язується належним чином виконувати зобов'язання перед заявником (кредитором), передбачені даним договором, після настання події, зазначеної в п.1.2 даного договору. Термін виконання зобов'язання - 3 банківські дні з моменту усного чи письмового повідомлення від кредитора про непогашення боржником коштів шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок, зазначений в даному договорі.
Поручитель коштів не повертає, зобов'язання за договором порукине виконує. Вимогу заявника про повернення коштів ігнорує. Відповідно до п.2.5 договору поруки, поручитель несе солідарну відповідальність разом з боржником.
Сума боргу є значною. Остаточний термін виконання грошових зобов'язань закінчився 31 січня 2020 року. Термін прострочення виконання зобов'язання становить 2 місяці.
ОСОБА_2 та ПрАТ «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання» на праві власності належить нерухоме майно, в зв'язку з чим, з метою уникнення виконання рішення суду, останні можуть безперешкодно вчинити перереєстрацію права власності, після чого рішення суду взагалі не можливо бути виконати.
Також, на інтернет сторінці ПрАТ «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання» 05 березня 2020 року розміщено повідомлення про збори, які повинні відбутися 08 квітня 2020 року.
Ознайомившись з проектом порядку денного, заявник достеменно встановив, що ПрАТ «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання» намагатиметься провести відчуження власних виробничих потужностей, а саме: нерухомого майна, оскільки інших потужностей у товариства немає.
З зазначених обставин вбачається неможливість виконання рішення суду в разі задоволення позову, оскільки у ПрАТ «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання» відсутній прибуток, збиток постійно зростає, а тому ПрАТ «Госпрозрахункова база матеріально - технічного постачання» має намір провести відчуження власних потужностей.
Згідно витягу з Реєстру речових прав на нерухоме майно, ПрАТ «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання» належить нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно витягу з Реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_2 належить частина комплексу складських приміщень площею 177,2 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 . Даного приміщення недостатньо для погашення заборгованості в повному обсязі.
Невжиття заходів забезпечення позову призведе до переходу права власності на майно до інших осіб, що унеможливить виконання рішення суду, в зв'язку з чим заявник звернувся до суду з даною заявою.
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Врахувавши доводи заявника, які викладені в заяві про забезпечення позову, дослідивши докази, якими обґрунтована вказана заява та позовні вимоги, суд приходить до наступного.
Згідно ч.1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Як вбачається з заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, останній просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на все майно, яке належить Приватному акціонерному товариству «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання» (код ЄДРПОУ 00388629) та ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).
Згідно ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч.1 ст.82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 14 травня 2019 року між ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (надалі - Сторона 1), та ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_5 (надалі - Сторона 2), укладено договір позики.
Відповідно до умов вказаного договору, сторона 1 надає стороні 2 позику в сумі 6700000 гривень, а сторона 2 зобов'язується повернути стороні 1 позику в строк до 31 січня 2020 року. Позика є безоплатною. Позика може повертатись любимим частинами та в достроковому порядку. За домовленістю сторін, строк позики може бути продовжено. Сторона 2 засвідчує, що підписавши даний договір, нею отримана позика від сторони 1 в повному обсязі. Строк позовної давності за даним договором становить 10 років.
Крім того, 14 травня 2019 року між ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (надалі - Кредитор), та Приватним акціонерним товариством «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання», особі директора Курти Світлани Миколаївни, що діє на підставі Статуту (надалі - Поручитель), укладено договір поруки.
Згідно умов договору, поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором боржника ( ОСОБА_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області 13 квітня 2000 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) за його зобов'язанням перед кредитором по сплаті боргу за договором позики в сумі 6700000 гривень, відповідно до умов договору позики від 14 травня 2019 року, укладеного між кредитором та боржником. Підставою для виконання поручителем зобов'язання по даному договору перед кредитором є неповернення боржником позики в строк, обумовлений договором позики, а саме: до 31 січня 2020 року.
Відповідно до розділу 2 договору поруки, поручитель зобов'язується належним чином виконати зобов'язання перед кредитором, передбачені даним договором, після настання події, зазначеної в п.1.2 даного договору. Термін виконання зобов'язання - 3 банківських дні з моменту усного чи письмового повідомлення від кредитора про непогашення боржником коштів шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок, зазначений в даному договорі. Пред'явлення позову також являється вимогою про повернення коштів. Поручитель оплачує кошти в сумі, передбаченій п.1.1. даного договору, на рахунок кредитора. У випадку зміни рахунку, кредитор зобов'язаний негайно поставити поручителя до відома. Поручитель також несе відповідальність перед кредитором за всіма штрафними санкціями за договором позики. Поручитель не може в односторонньому порядку відмовитись від виконання взятих на себе зобов'язань. Поручитель несе солідарну відповідальність разом з боржником.
Згідно п.3.1 договору поруки, у випадку невиконання боржником грошових зобов'язань по сплаті кредиту в строки, передбачені договором позики, кредитор вправі вимагати від поручителя виконання зобов'язань і приймати виконання ним зобов'язань.
Відповідно до розділу 4 договору поруки, даний договір вступає в силу з моменту його підписання. Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання. Порука припиняється також в разі не звернення кредитора до поручителя протягом 3-х років після порушення зобов'язань за договором позики боржником.
Згідно розписки від 20 серпня 2019 року, ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_5 , виданий Міським відділом №1 Білоцерківського МУГУ МВС України в Київській області 22 березня 2002 року, отримав у ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області 13 квітня 2000 року, проживає в АДРЕСА_5 , кошти в сумі 2000000 гривень в якості часткового повернення боргу за договором позики від 14 травня 2019 року.
Заявник ОСОБА_1 у заяві зазначає, що боржник та поручитель зобов'язання за вказаними договорами не виконують, в зв'язку з чим він змушений звернутися до суду з відповідним позовом.
Станом на день розгляду даної заяви, докази звернення ОСОБА_1 до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2 та ПрАТ «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання» коштів за договором позики від 14 травня 2019 року, відсутні.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №205298119 від 25 березня 2020 року, ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , є власником нежитлового приміщення, частини комплексу складських приміщень літ. Ф-1, Ж-1 (1-й поверх), загальною площею 177,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 .
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №2052994065 від 25 березня 2020 року, Приватне акціонерне товариство «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання», код ЄДРПОУ 00388629, є власником нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: адмініспоруда Б-ІІ загальною площею 296 кв.м.; склад №3, Г-І, загальною площею 429,7 кв.м.; гараж, склад, Д-І, д, загальною площею 528 кв.м.; гараж, К-І, загальною площею 343,7 кв.м.; прохідна, Е-І, загальною площею 6,6 кв.м.; склади, З-І, з, з1, загальною площею 1470,5 кв.м.; склад ГСМ з підвалом, И-І, загальною площею 113,7 кв.м.; склад №2, Л-І, загальною площею 409,4; склади, Н, Р; вагова, П, п; вбиральні, Ж, О; оглядові ями, к1, д1, д11, огорожа, 1-7; свердловина, 8; замощення, І; залізнична колія, 9.
Заявник ОСОБА_1 у заяві про забезпечення позову зазначає, що інше майно у ОСОБА_2 та ПрАТ «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання» відсутнє.
Однак, зазначені доводи заявника ОСОБА_1 жодним належним та допустимим доказом не підтверджені.
При цьому, надання заявником інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, не доводить відсутність у ОСОБА_2 та ПрАТ «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання» іншого майна, зокрема, рухомого, а також грошових коштів, за рахунок яких можуть бути задоволені його вимоги в разі ухвалення рішення про стягнення з зазначених осіб коштів.
Також, заявником ОСОБА_1 у заяві про забезпечення позову зазначено, що на інтернет сторінці ПрАТ «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання» 05 березня 2020 року розміщено повідомлення про збори, які повинні відбутися 08 квітня 2020 року. Ознайомившись з проектом порядку денного, заявник достеменно встановив, що ПрАТ «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання» намагатиметься провести відчуження власних виробничих потужностей, а саме: нерухомого майна, оскільки інших потужностей у товариства не має. З зазначених обставин вбачається неможливість виконання рішення суду в разі задоволення позову, оскільки у ПрАТ «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання» відсутній прибуток, збиток постійно зростає.
До заяви про забезпечення позову додано повідомлення Приватного акціонерного товариства «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання» про проведення річних загальних зборів акціонерів, які призначені на 08 квітня 2020 року, в якому викладений проект порядку денного.
Питанням 2 Проекту порядку денного є звіт Директора Товариства про результати фінансово-господарської діяльності Товариства за 2019 рік, затвердження заходів за результатами його розгляду та визначення основних напрямків діяльності Товариства на 2020 рік. Прийняття рішення за наслідками розгляду звіту Директора.
Відповідно до проекту рішення з другого питання проекту порядку денного: «1. Звіт директора Приватного акціонерного товариства «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання» про результати фінансово-господарської діяльності Товариства за 2019 рік та визначені основні напрямки діяльності Товариства на 2020 рік затвердити; 2. Для забезпечення визначених основних напрямків діяльності Товариства, виконавчому комітету органу здійснити аналіз (внутрішній аудит, інвентаризацію, тощо) ефективності використання виробничих потужностей Товариства та подальший постійний моніторинг з метою оптимізації витрат підприємства шляхом максимального задіяння у господарській діяльності основних засобів Товариства, а також надання їх в оренду, чи списання з балансу, або продаж (у разі неможливості задіяння таких засобів у господарській діяльності за профільним напрямком діяльності та/чи їх збитковості)».
Питанням 5 Проекту порядку денного є Порядок розподілу прибутку (покриття збитків) Товариства за 2019 рік.
Відповідно до проекту рішення з п'ятого питання проекту порядку денного: «1) Отримані товариством збитки від фінансово-господарської діяльності у 2019 році у розмірі 144,0 тис. грн. віднести на збільшення непокритого збитку Приватного акціонерного товариства «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання» від фінансово - господарської діяльності у минулих періодах. 2) Покриття загального залишку непокритих збитків Товариства на кінець 2019 року у розмірі 268,0 тис. грн. здійснювати за рахунок отриманих прибутків Товариства від фінансово-господарської діяльності у майбутніх періодах».
З вищевикладеного вбачається, що Приватне акціонерне товариство «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання» свою фінансово-господарську діяльність не припиняє, здійснює до даного часу та має намір продовжувати її здійснювати в майбутньому.
При цьому, з наданого заявником Проекту порядку денного не зазначено, що до потужностей товариства входить виключно нерухоме майно.
Крім того, виконання зобов'язань за договором позики не забезпечені майновою порукою. Приватне акціонерне товариство «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання» не є майновим поручителем боржника - ОСОБА_2 .
Також, до заяви ОСОБА_1 не надано доказів направлення вимоги кредитором до поручителя зв'язку з настанням випадку невиконання боржником зобов'язань за договором позики.
Згідно умов договору поруки, пред'являння позову також являється вимогою про повернення коштів. Але, заяву про забезпечення позову подано заявником до подачі позову.
Сам по собі факт невиконання ОСОБА_2 грошового зобов'язання за договором позики, не свідчить про відсутність у нього коштів для належного його виконання в разі ухвалення судом рішення про стягнення з нього боргу за вказаним позики.
Крім того, згідно ч.1 ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ст.555 ЦК України, у разі одержання вимоги кредитора, поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі. Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора. Поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.
Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні, або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї з сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно п.2.1 договору поруки від 14 травня 2019 року, поручитель зобов'язується належним чином виконати зобов'язання перед кредитором, передбачені даним договором, після настання події, зазначеної в п.1.2 даного договору. Термін виконання зобов'язання - 3 банківських дня з моменту усного чи письмового повідомлення від кредитора про непогашення боржником коштів безготівковим платежем на рахунок, зазначений в даному договорі. Пред'явлення позову також являється вимогою про повернення коштів.
Однак, будь-яких доказів усного чи письмового повідомлення заявником ОСОБА_1 поручителя - Приватного акціонерного товариства «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання» про прострочення боржника, матеріали заяви не містять.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч.6 ст.13 «Обов'язковість судових рішень» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
В постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 766/18228/17 , Провадження № 61-16044св18 зазначено:
«Як свідчить тлумачення статей 149, 150 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде ухвалене на користь позивача, в тому числі задля попередження можливих труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
За змістом частини другої статті 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами».
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам».
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Однак, будь-яких доказів, які свідчать про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, до матеріалів клопотання не додано, доводи заявника, викладені у заяві про забезпечення позову, є припущеннями.
Відповідно до ч.ч. 5-7 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову, підстави його обрання та вирішує питання про зустрічне забезпечення.
Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників судового процесу.
Враховуючи викладене, заявником не доведено належними та допустимим доказами, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може утруднити чи взагалі унеможливить виконання судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149, 151, 153, 260, 261 ЦПК України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , особи, які можуть отримати статус учасника справи: ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство «Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання», про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Борєйко