Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/9192/19
Провадження 2/711/874/20
18 березня 2020 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого-судді - Демчика Р.В.,
при секретарі - Бузун Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу ,-
встановив:
В провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Під час розгляду справи по суті відповідач заявив клопотання про надання строку на примирення, оскільки вважає за можливе зберегти сімейні відносини.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що позивачка не бажає зберегти сім'ю. В поданій до суду заяві позивачка просить не надавати строк на примирення. Також зазначив, що з моменту подачі позовної заяви до суду відповідач не вчинив жодних дій, направлених на збереження сім'ї, а навпаки, звернувся до суду з позовом про поділ спільного майна подружжя.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Частиною 7 ст.240 ЦПК України передбачено, що у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
Пунктом 4 ч.1 ст.251 ЦПК України передбачено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.
Відповідно до ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Підставою для надання строку для примирення являється бажання сторін зберегти сім'ю.
Згідно з ч.5 ст.55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Системний аналіз норм СК України вказує на те, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Отже, надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком. Такого висновку дійшов Верховний Суд справа №442/6319/16-ц,/ постанова від 30 травня 2019 року.
Беручи до уваги категоричне заперечення позивача щодо надання строку на примирення подружжю, оскільки протягом строку з дня відкриття провадження по справі по день судового засідання на протязі чотирьох місяців відповідачем не вживались заходи щодо примирення між подружжям, заява про надання строку на примирення є необґрунтованою та такою що не підлягає задоволенню. При цьому, суд звертає увагу, що поняття «моральні засади суспільства» діючим законодавством не визначено, а тому при вирішення питання чи не буде надання часу на примирення суперечити моральним засадам суспільства суд застосовує положення ст.24 Сімейного кодексу України, яке закріплює вільну згоду жінки та чоловіка на шлюб та заборону примушування жінки та чоловіка до шлюбу. Отже, при категоричній незгоді позивача на примирення, суд вважає що надання такого строку на примирення буде суперечити інтересам позивача.
На підставі наведеного, керуючись ст. 24, 111 СК України,-
ухвалив:
В задоволенні клопотання ОСОБА_2 про надання сторонам строку на примирення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу відмовити.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Р.В. Демчик.
Повний текст ухвали суду виготовлено 23 березня 2020 року.
Головуючий: Р. В. Демчик