про відмову у відкритті касаційного провадження
09 квітня 2020 року
м. Київ
справа №200/11498/19-а
провадження №К/9901/7892/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.11.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020 у справі № 200/11498/19-а за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, в якому просив:
(і) визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо припинення нарахування та виплати страхових виплат за період з 01 січня 2016 року по 30 вересня 2019 року;
(іі) зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Донецькій області нарахувати та виплатити заборгованість по страховим виплатам за період з січня 2016 року по вересень 2019 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.11.2019 у справі № 200/11498/19-а позов задоволено частково:
А) визнано протиправною та скасовано постанову відділення ВД ФССНВтаПЗ у місті Селидові від 04 січня 2016 року № 0556/51199/8 про зняття з обліку потерпілого та припинення страхових виплат ОСОБА_1 .
Б) Зобов'язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 раніше призначену щомісячну страхову виплату за період з 01 січня 2016 року по 30 вересня 2019 року.
В) У решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим судовим рішенням, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Донецькій області подало апеляційну скаргу, оскільки вважало, що рішення ухвалене на підставі неправильного застосування норм матеріального права та з порушення норм процесуального права, тому просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у позові повністю.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020 апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області залишено без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.11.2019 - без змін.
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області засобами поштового зв'язку надіслало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.11.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020 у справі № 200/11498/19-а.
Дослідивши зміст касаційної скарги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Спір у цій справі виник через дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області дії щодо припинення нарахування та виплати страхових виплат за період з 01 січня 2016 року по 30 вересня 2019 року. Тому з огляду на те, що предметом спору є дії стосовно ненарахування та нездійснення виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, ця справа є справою незначної складності відповідно до пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України.
Водночас за пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.
Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.
У касаційній скарзі заявник зазначає про обставини, на підставі яких Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області припинило нарахування та здійснення ОСОБА_1 страхових виплат за період з 01 січня 2016 року по 30 вересня 2019 року, а також надає правове обґрунтування наведеним ним обставинам.
Натомість ці обставини та аргументи не є підставою для касаційного перегляду справи незначної складності. Скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Колегія суддів також не встановила випадків, зазначених у пункті 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності.
Суд касаційної інстанції також бере до уваги, що в постанові Верховного Суду від 03.05.2018 в зразковій справі № 805/402/18 та в постанові Верховного Суду від 12.12.2018 в справі № 243/4547/17, а також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 в справі № 243/3505/16-ц викладені правові позиції з питань, які є предметом касаційної скарги, а висновки, зроблені судами першої та апеляційної інстанцій, узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду. Також колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від зазначених позицій.
Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Отже, оскільки касаційна скарга Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області подана на судове рішення, яке за законом не належить оскаржувати у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою треба відмовити.
На підставі викладеного вище, керуючись приписами статей 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.11.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020 у справі № 200/11498/19-а.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб