Іменем України
08 квітня 2020 року
м. Київ
справа №636/2645/17
адміністративне провадження №К/9901/43233/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
на постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 01.09.2017 (суддя Оболєнська С.А.) та
ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2017 (колегія у складі суддів Любчич Л.В., Спаскіна О.А., Сіренко О.І.)
у справі № 636/2645/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у якому просив:
- визнати протиправним рішення Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19.05.2017, яким йому відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити позивачу пенсію за вислугу років відповідно до пункту «в» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
2. Постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 01.09.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2017, позов задоволено. Визнано протиправним рішення управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «в» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
3. У касаційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, із посиланням на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.11.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
5. У зв'язку із ліквідацією вказаного суду справу передано Верховному Суду.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач 29.12.2004 був звільнений у запас за п. 63 пп. «г» (у зв'язку із скороченням штатів) згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 255 від 29.12.2004 у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України.
7. Зважаючи на досягнення 45-тирічного віку, маючи вислугу у Збройних Силах України більше 16 років, у червні 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на яку позивачу відповіддю № 1396/р-14 від 25.07.2016 рекомендовано звернутись до уповноваженого органу - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
8. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2017 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 після отримання від ОСОБА_1 документів, визначених п.п. 3.3 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року № 530, зареєстрованого Мінюстом України 20.10.2014 за № 1294/26071, оформити подання про призначення пенсії ОСОБА_1 за формою, встановленою додатком 2 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджених постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованого Мінюстом України 15.02.2007 за № 135/13402.
9. Рішенням управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19.05.2017 № 339 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у зв'язку з тим, що Харківським обласним військовим комісаріатом зазначено, що особова справа ОСОБА_1 повернута кадровим центром Сухопутних Військ Збройних Сил України, куди її було направлено для складання розрахунку вислуги років військовослужбовця на пенсію, без реалізації у зв'язку з відсутністю необхідної для складання розрахунку вислуги.
10. Не погоджуючись із зазначеним, позивач звернувся із позовом до суду.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вислуга років позивача становить 16 років, 01 місяць, 02 днів і він має право на призначення пенсії на підставі п. 11 ст. 1 Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільнилися з військової служби у зв'язку із реформуванням Збройних Сил України та членів їх сімей» від 15.06.2004 № 1763-IV.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. Відповідач у касаційній скарзі наголошує на тому, що розрахунок вислуги років є обов'язковим документом як для визначення права на пенсію, так і для обчислення її розміру.
13. Звертає увагу, що документів, наданих Харківським обласним військовим комісаріатом на позивача для призначення пенсії недостатньо - не надано розрахунок вислуги років, а відповідач при призначенні пенсії керується лише тими показниками та документами, що надані уповноваженими структурними підрозділами. Тому прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
14. Позивач надав відзив на касаційну скаргу. Просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
16. Доводи касаційної скарги загалом збігаються із доводами відповідача, викладеними у запереченні на позов та в апеляційній скарзі. Суди їх проаналізували та дали їм належну оцінку. Інших доводів, оцінку яким не надано судами попередніх інстанцій, відповідачем не зазначено.
17. Суд з висновками судів попередніх інстанцій погоджується.
18. На час звільнення позивача з військової служби п. 11 ст. 1 Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільнилися з військової служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України та членів їхніх сімей» від 15.06.2004 № 1763-IV визначав, що особам, які звільняються з військової служби на підставі нормативно-правових актів, прийнятих у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, надаються такі гарантії соціального захисту: для військовослужбовців, які звільняються зі Збройних Сил України у зв'язку з їх реформуванням, при досягненні 45-річного віку і за наявності вислуги 15 років пенсія обчислюється у розмірі 40 відсотків від грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 відсотки за кожний наступний рік, але не більше ніж 50 відсотків відповідного грошового забезпечення.
19. Статтею 3 цього Закону дію вказаної норми поширено на військовослужбовців, які звільнені з військової служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України після 01.01.2004.
20. Законом України від 08.11.2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» внесено зміни до п. 11 ст. 1 Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільнилися з військової служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України та членів їхніх сімей" (чинні з 01.10.2011), згідно з якими військовослужбовцям, які звільняються зі Збройних Сил України у зв'язку з їх реформуванням, при досягненні 45-річного віку і за наявності вислуги 20 календарних років пенсія обчислюється у розмірі 50 відсотків відповідного грошового забезпечення.
21. Згідно правового висновку викладеного Верховним Судом України у постанові від 01.07.2014 у справі № 21-244а14, щодо застосування Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільнилися з військової служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України та членів їхніх сімей», суд дійшов висновку, що правовідносини по пенсійному забезпеченню виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення, і колегія суддів не вбачає підстав від відступу від нього.
22. Зважаючи на те, що позивач був звільнений із військової служби на підставі п. 11 ст. 1 Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільнилися з військової служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України та членів їхніх сімей» від 15.06.2004 № 1763-IV, і на момент звернення за призначенням пенсії досяг 45 років, у відповідача відсутні підстави щодо відмови у призначенні пенсії позивачу.
23. Що стосується вислуги років позивача, то постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2017 у справі № 636/4367/16-а встановлено факт наявності у позивача достатнього розміру вислуги років для призначення йому відповідної пенсії.
24. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.
25. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
26. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 341, 343, 350, 356 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 01.09.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2017 у справі № 636/2645/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб