08 квітня 2020 року
Київ
справа №520/9035/19
адміністративне провадження №К/9901/8918/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзеров А.А., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2020 у справі №520/9035/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
У 2019 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду війни II групи, інвалідність якого пов'язана з травмою з виконанням службових обов'язків під час проходження служби в Національній поліції України в Харківській області;
- зобов'язати відповідача призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу як інваліду війни II групи у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 грудня 2019 року, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 97, підпункту «в» пункту 3 частини першої статті 99 Закону України "Про національну поліцію", за вирахуванням суми 440 500,00 грн раніше отриманої грошової допомоги за 50% втрати працездатності від травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків під час проходження служби в Національній поліції України в Харківській області, у сумі 135 800,00 грн, перерахувавши грошові кошти на особистий картковий рахунок ОСОБА_1 , відкритий в Філії Харківського обласного управління AT «Ощадбанк».
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 апеляційну скаргу позивача задоволено частково:
- рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 скасовано;
- прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду війни II групи, інвалідність якого пов'язана з травмою з виконанням службових обов'язків під час проходження служби в Національній поліції України в Харківській області;
- зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву позивача від 17.07.2019 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності як інваліду II групи у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 грудня 2019 року, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 97, підпунктом «в» пункту 3 частини першої статті 99 Закону України "Про національну поліцію", за вирахуванням суми 440 500,00 грн. раніше отриманої грошової допомоги за 50% втрати працездатності від травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків під час проходження служби в Національній поліції України в Харківській області.
08.01.2020 на адресу Другого апеляційного адміністративного суду від представника позивача Мамонова С.І. надійшла заява щодо відшкодування судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2020 у задоволенні заяви представника позивача Мамонова С.І. про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 21.02.2020 касаційну скаргу позивача повернуто на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
27.03.2020 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, надіслана вдруге 24.03.2020 в якій скаржник просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2020 і прийняти нове рішення, яким заяву задовольнити.
Перевіривши вказану касаційну скаргу та додані до неї документи на відповідність вимогам статті 330 КАС України, суд дійшов висновку, що вказану скаргу необхідно залишити без руху, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою статті 329 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Разом з касаційною скаргою скаржником подано клопотання про поновлення строку касаційного оскарження ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2020.Вказане клопотання скаржник обґрунтовує тим, що вперше касаційну скаргу було подано в межах строку, передбаченого статтею 329 КАС України, однак ухвалою Верховного Суду від 21.02.2020 касаційна скарга була повернута.
У той же час Верховний Суд зазначає, що повторно з касаційною скаргою відповідач звернувся лише 24.03.2020.
При цьому позивачем не зазначено дати отримання ухвали Верховного Суду від 21.02.2020, обґрунтованих обставин та відповідних доказів щодо об'єктивної неможливості звернення до суду касаційної інстанції в період з 21.02.2020 по 24.03.2020.
Поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Суд вважає за необхідне зазначати, що повернення первинної касаційної скарги не означає можливість повторного звернення до суду касаційної інстанції у будь-який час після такого повернення, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Таким чином, суд вважає необґрунтованим клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та визнає підстави, зазначені у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження, неповажними.
Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави вказані нею у заяві визнані неповажними.
За наведених обставин касаційну скаргу необхідно залишити без руху.
Керуючись статтями 169, 329, 330, 332 КАС України, суд
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку касаційного оскарження ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2020.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2020 у справі №520/9035/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом зазначення поважних причин пропуску строку касаційного оскарження з наданням відповідних доказів.
Роз'яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали щодо поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач: С. М. Чиркін
Судді: А.А. Єзеров
В.М. Шарапа