08 квітня 2020 року
Київ
справа №640/17311/19
адміністративне провадження №К/9901/9738/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Шевцової Н.В., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року в справі №640/17311/19 за позовом Комунального закладу «Южноукраїнська міська лікарня» до Державної аудиторської служби України, Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним висновку, зобов'язати вчинити дії,
Комунальний заклад «Южноукраїнська міська лікарня» звернувся до суду з позовом до Державної аудиторської служби України, Південного офісу Держаудитслужби, у якому просив:
- зобов'язати Державну аудиторську службу України вжити необхідних заходів контролю за здійсненням Південним офісом Держаудитслужби України моніторингу публічних закупівель;
- визнати протиправним і скасувати висновок Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі №UA-2019-06-05-000759-C від 22 серпня 2019 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року, позов задоволено частково:
- визнано протиправним і скасовано висновок Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі №UA-2019-06-05-000759-C від 22 серпня 2019 року;
- у задоволені решти позовних вимог відмовлено.
01 квітня 2020 року до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року в справі №640/17311/19.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII.
Частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 КАС України регламентовано перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина третя статті 12 КАС України).
Аналіз зазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмета доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
Статтею 257 КАС України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження. Такими справами є: справи незначної складності, а також будь-які інші, за винятком тих, що зазначені у частині четвертій цієї статті, а саме: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
У цій справі суд першої інстанції, урахувавши вимоги статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, Судом не встановлені.
У касаційній скарзі скаржники зазначає, що розгляд касаційної скарги матиме фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Суд зазначає, що питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права, які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах тощо.
Водночас скаржником не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак фундаментального значення.
Отже, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2019 року і постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового регулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 12, 13, 248, 257, 328, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Південного офісу Держаудитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року в справі №640/17311/19.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: Н.В. Шевцова
С.А. Уханенко