Справа №700/134/20
провадження № 1-кс/694/173/20
06.04.2020 року м. Звенигородка
Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Звенигородка, заяву про самовідвід судді ОСОБА_3 ,-
В провадженні слідчого судді Лисянського районного суду Черкаської області ОСОБА_3 перебуває скарга Адвоката ОСОБА_4 в інтересах потерпілого , ОСОБА_5 на постанову старшого слідчого СВ Лисянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 від 27.12.2019 року про закриття кримінального провадження № 12016250200000334 від 27.12.2019 року.
26 лютого 2020 року, слідча суддя ОСОБА_3 подала через канцелярію Лисянського районного суду Черкаської області заяву про самовідвід.
Підставою самовідводу стало те що, у провадженні Лисянського районного суду Черкаської області перебувало кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 125 КК України. Головуючим суддею по даній справі була суддя ОСОБА_3 .
Ухвалою Лисянського районного суд Черкаської області від 12.04.2019 року справа №700/1113/16-к було відмовлено у задоволенні заяви адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Лисянського районного суду Черкаської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 700/1113/16-к за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , за ч. 2 ст. 125 КК України.
Ухвалою Лисянського районного суд Черкаської області від 06.05.2019 року справа №700/1113/16-к було задоволено заяву адвоката ОСОБА_9 про відвід судді Лисянського районного суду Черкаської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 700/1113/16-к за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , за ч. 2 ст. 125 КК України.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 27.03.2020 року матеріали заяви про самовідвід судді ОСОБА_3 направлено до Звенигородського районного суду Черкаської області для розгляду за підсудністю.
Суддя ОСОБА_3 у судове засідання для дачі пояснень не з'явилася, неприбуття судді не перешкоджає розгляду заяви про її відвід.
Прокурор в судове засідання не з'явився.
Скаржник адвокат ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду заяви про самовідвід був повідомлений належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду заяви про самовідвід за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Дослідивши заяву про самовідвід та перевіривши викладені в заяві доводи, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Відповідно до ст. 80 ч.3 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.
Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 55 Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» суддя зобов'язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Положеннями ст.15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI (чергового) з'їзду суддів України від 22.02.2013р., передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України суддя зобов'язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Вимогами п.4 ч.1 ст.75 КПК України передбачено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Згідно Закону України «Про судоустрій та статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Статтями 126, 129 Конституції України передбачено, що судді, при здійсненні правосуддя є незалежні і підкоряються тільки закону, вплив на них у будь - який спосіб забороняється.
Відповідно до частини 5 статті 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" також визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Об'єктивний критерій безсторонності полягає в тому, щоб встановити, чи існували при розгляді справи факти, які ставлять під сумнів незалежність судді. Суб'єктивний критерій безсторонності полягає у відсутності упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи. За загальним правилом існує презумпція особистої безсторонності доти, доки не доведено інше. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Якщо з'являються сумніви щодо цього, то для відводу судді в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України).
При цьому щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У даному випадку підстави які зазначила суддя у заяві про самовідвід не є такими, що можуть викликати сумнів у стороннього спостерігача в її неупередженості. Інших підстав які б слугували підставою для самовідводу не встановлено. Крім того, задоволення даної заяви спричинить необґрунтоване затягування строків розгляду справи, які в даному випадку є скороченими, що в свою чергу спричинить порушення гарантованого ст.. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на розгляд його справи судом у розумний строк.
До вирішення питання самовідводу судді треба ставитись виважено, аналізуючи, чи дійсно наявні підстави, які можуть викликати сумніви у його неупередженості, або такі відсутні.
Також суд вказує, що згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляду справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
За змістом п. 23, п. 60, п. 61 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17.11.2010 р. на 1098 засіданні заступників міністрів, - принцип незалежності судової влади означає незалежність кожного судді при здійсненні ним функцій прийняття судових рішень. Під час розгляду всіх справ судді повинні діяти незалежно та неупереджено. Судді мають приймати рішення у справах, які передані їм на розгляд. Вони можуть відмовитися від справи або її розгляду лише якщо для цього є поважні причини.
Жодних поважних причин для відмови від вказаної справи судом не встановлено.
Керуючись ст. ст. 75, 81, 82, 369-372 КПК України, суддя, -
ухвалила:
У задоволені заяви про самовідвід слідчого судді Лисянського районного суду Черкаської області ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1