Справа № 550/422/20
Провадження № 3/550/159/20
06 квітня 2020 року смт. Чутове
Суддя Чутівського районного суду Полтавської області Михайлюк О.І., розглянувши справу, яка надійшла від Чутівського ВП ГУНП у Полтавській області, про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , освіта середня, одруженого, раніше протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався-
29.03.2020р., близько 14 год. 00 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи в АДРЕСА_2 Першотравневій АДРЕСА_3 Центральній), вчинив сварку з тещею ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою останню, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не визнав та повідомив, що 29.03.2020 близько 14 години він зустрів свою тещу, після чого у них виникла розмова, вході якої вони обмінялися нецензурними висловлюваннями в адресу один одного. ОСОБА_1 зазначив, що він дійсно сварився з тещею, яка першою розпочала даний конфлікт, таким чином спровокувавши його.
Суд, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснення свідків, дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши наявні докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (надалі Закон).
Відповідно до статті 1 Закону, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
З вищевикладеного випливає, що однією з кваліфікуючих ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП є вчинення в тому числі домашнього насильства в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа.
Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, його вина у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, повністю підтверджується сукупністю доказів, які були досліджені під час судового розгляду, а саме:
- змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР №243573 від 29.03.2020 р., оформленим у відповідності до вимог ст.ст. 254-256 КУпАП, згідно якого 29.03.2020р., близько 14 год. 00 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи в АДРЕСА_2 вул АДРЕСА_4 Першотравневій (Центральній), вчинив сварку з тещею ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою останню, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (а.с. 1);
- поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , допитаної у судовому засіданні, яка зазначила, що 29.03.2020 року, вона, вийшовши з магазину, зустріла зятя ОСОБА_1 , який почав висловлюватися нецензурною лайкою в її адресу, та пішла до свого будинку, після чого вона викликала працівників поліції і повідомила про те, що трапилося;
- поясненнями свідка ОСОБА_4 , допитаної у судовому засіданні, яка зазначила, що вона чекала свою матір ОСОБА_2 біля магазину, а після того, як вона вийшла звідти, ОСОБА_1 почав її ображати, після чого вони разом з ОСОБА_2 пішли в сторону подвір'я помешкання, де проживає остання. Далі ОСОБА_4 пішла гуляти з дитиною на дитячий майданчик, де її власне і зустрів працівник поліції. Також свідок вказала, що їй матір розповіла, що на подвір'ї її помешкання ОСОБА_1 також плював в її сторону під час зазначеного конфлікту;
- поясненнями особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , начальника СРПП №3 Чутівського ВП Карлівського ВП ГУНП у Полтавській області, допитаного у судовому засіданні, який зазначив, що в день вчинення даного адміністративного правопорушення він перебував у добовому наряді, та в той час надійшло повідомлення про вчинення домашнього насильства. Працівник поліції виїхав по місцю проживання заявниці, і, як стало відомо в результаті перевірки, ОСОБА_1 сварився зі своєю тещею ОСОБА_2 спочатку біля магазину «М'ясний», а потім на подвір'ї біля її помешкання, що також підтвердила і донька останньої - ОСОБА_4 . Як зазначив ОСОБА_5 , сварка відбувалася між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , в ході якої ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою. В подальшому ОСОБА_1 приїхав до відділення поліції, де ознайомився зі складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення;
- довідкою про не притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності (а.с.6).
Суд критично ставиться до показань ОСОБА_1 про те, що він не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки вони повністю спростовуються наявними в справі, дослідженими суддею, доказами та показаннями свідків. Суд розцінює зазначені показання ОСОБА_1 як спосіб свого захисту з метою спотворення реальних обставин даної справи. При цьому сам ОСОБА_1 не заперечував самого факту сварки з тещею та зазначив, що остання спровокувала його на даний конфлікт.
Таким чином, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є доведеною повністю.
Також суд зазначає, що ОСОБА_1 не надав суду доказів щодо спростування своєї вини у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Обираючи вид стягнення правопорушникові, враховується характер вчинених правопорушень, особа правопорушника, ступінь його вини та майновий стан.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративні правопорушення, не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення, не встановлено.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень, застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу.
Згідно положень ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 420,40 грн.
Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 283-285 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, і накласти на нього стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 (сто сімдесят) грн. (рахунок: UA658999980313090106000016499, отримувач: Чутівське УК/Чутівський р-н, код бюджетної класифікації доходів: 21081100, код ЄДРПОУ: 37969661, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, призначення платежу: штраф по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів, з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду, згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі у сумі 340 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 420,40 грн. судового збору (одержувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок UA908999980313111256000026001, призначення платежу: судовий збір по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Чутівський районний суд Полтавської області, код ЄДРПОУ: 02886172).
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Чутівський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Повний текст постанови виготовлено 08 квітня 2020 року.
Суддя О. І. Михайлюк