Дата документу 08.04.2020 Справа № 554/2664/20
Провадження № 3/554/714/2020
Іменем України
8 квітня 2020 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Савченко А. Г., розглянувши протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Далі - КУпАП) і матеріали справи додані до нього щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зінці Полтавського району Полтавської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня-спеціальна, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, інваліда 3-ї групи, не працюючого, до адміністративної відповідальності не притягувався,
Опис обставин, установлених під час розгляду справи
18 березня 2019 року о 18 год. 52 хв. по вул. Соборності, 33 в м. Полтава ОСОБА_1 здійснював перевезення пасажирів на транспортному засобі РУТА 25 НОВА д. н. з. НОМЕР_1 , з перевищенням встановленої на перевезення кількості пасажирів 20 пасажирів, чим порушив вимоги абз. 3 п.п. 4 п. 2 постанови КМУ від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19» (в ред. від 17.03.2020 року), згідно з якою заборонено з 12 год. 00 хв. 18 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року перевезення понад 10 пасажирів одночасно в одному транспортному засобі у міському електричному (трамвай, тролейбус) та автомобільному транспорті, що здійснює регулярні пасажирські перевезення на міських маршрутах у звичайному режимі руху, чим порушено правила щодо карантину людей, що є правопорушенням, передбаченим ст. 44-3 КУпАП.
Нормативний акт, що передбачає відповідальність за інкриміноване особі адміністративне правопорушення
Відповідно до чинного законодавства відповідальність за ст. 44-3 КУпАП, встановлена за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Ставлення особи, що притягається до адміністративної відповідальності до вчинення інкримінованого йому правопорушення
Після роз'яснення відповідно до ст. 268 КУпАП прав особі, що притягується до адміністративної відповідальності, в тому числі права на захист, тобто користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, в судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення визнав повністю, підтвердивши факт скоєння його за обставин, викладених вище. При цьому він зазначив, що заборона на перевезення понад 10 пасажирів одночасно почала діяти з 12 год. 00 хв. 18 березня 2020 року, до чого люди не були готові та вкрай агресивно реагували на будь-які спроби водія не впустити в салон автобуса понад дозволену для перевезення кількість пасажирів. Із-за цього на кожній зупинці він змушений був знаходитися не менше 5 хв., але це не мало позитивного ефекту і в салоні продовжувало залишатись понад 10 пасажирів. Його намагання висадити будь-кого з автобуса наражалось на агресію осіб, які в ньому знаходились та погрози фізичною розправою в разі, якщо він не продовжить рух або буде продовжувати вимагати висадки надмірної кількості пасажирів. Це й змусило його продовжувати рух, чого він не хотів, та до чого фактично був змушений. Така нездорова і фактично ніким і нічим не контрольована обстановка на маршрутах перевезення пасажирів продовжувала залишатись і в наступні дні, що змусило його звільнитись з роботи, зважаючи на незадовільний стан його здоров'я, який стався у нього внаслідок онкологічного захворювання та перенесеної в зв'язку з цим операції. Наголосив, що він має 3-ю групу інвалідності, сам утримує та виховує неповноліттю доньку, коштів на що йому катастрофічно не вистачає. Крім того, він продовжує лікування в онкологічному диспансері, вартість якого для нього є непомірною та в даний час фактично неможливою, оскільки крім мізерної пенсії по інвалідності, ніяких інших джерел для забезпечення свого та доньки існування він не має.
Просив, зважаючи на викладені ним факти та обставини його суворо не карати та не призначати йому штрафу, сплатити якого він ніколи не матиме змоги.
Мотиви суду та оцінка наданих сторонами доказів
Заслухавши пояснення особи, що притягається до відповідальності, дослідивши матеріали, додані до протоколу, суд приходить до висновку про доведеність вини останнього у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, виходячи з наступного.
В статті 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року визначено, що карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
Згідно ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.
Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.
У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності. До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред'явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину.
Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2», на усій території України з 12 березня 2020 року по 24 квітня 2020 року встановлено карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 року №215 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211» внесені зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України короновірусу COVID-19 », згідно яких назва постанови викладена в редакції:
«Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS- CoV-2»;
п. 4.3 постанови: заборонити з 12 год. 00 хв. 18 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р.: перевезення понад 10 пасажирів одночасно в автобусах, які виконують регулярні пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах в режимі маршрутного таксі.
Відповідно ст. 41 «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року, особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України.
Законом України №530-1Х від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19 )» внесені зміни до КУпАП, який доповнено ст. 44-3, такого змісту: «стаття 44-3. Порушення правил щодо карантину людей. Порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
Крім визнання порушником своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, його винуватість у цьому підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, які були перевірені в ході судового розгляду справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії АА №300410 від 18 березня 2020 року (а.с. 1).
У зв'язку з вищевикладеним, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 44-3 КУпАП.
Обираючи вид стягнення правопорушника, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують відповідальність судом не встановлено.
Враховуючи особу порушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, сімейний, майновий стан останнього, відсутність офіційного працевлаштування, наявність на утриманні неповнолітньої доньки, тяжке онкологічне захворювання та значні фінансові витрати з цього приводу, характер вчиненого правопорушення та його наслідки, наявність обставин, що пом'якшує відповідальність та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку про малозначність вчиненого протиправного діяння та необхідність закриття справи у зв'язку з цим.
Статтею 22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Виходячи з цього, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Керуючись статтями 22, 283 та 284 КУпАП,
ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП на підставі ст. 22 КУпАП у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, а провадження у справі закрити.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Суддя А. Г. Савченко