36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
31.03.20 Справа № 917/333/20
Суддя Іванко Л.А., при секретарі судового засідання Поліщук Т.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні матеріали справи
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС АГРО", 61058, м.Харків, вул.Іванівська, 1, к. 403, ідент. код 35071227
до Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів", 36022, м.Полтава, вул. Небесної Сотні, буд. №69, ідент. код 00952166
про стягнення 317 288, 87 грн.
24.02.202 року на адресу господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС АГРО" до Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" про стягнення 317288, 87 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 22810003 від 01.01.2019 року (з урахуванням договору про переведення боргу).
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2020р. даний позов був переданий на розгляд судді Іванко Л.А.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 02.03.2020 року позовну заяву ТОВ «КАІС АГРО» прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Також, зазначеною ухвалою встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи, зокрема, було встановлено відповідачу строк у 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов.
Відповідач у встановлений п. 4 ухвали суду від 02.03.2020 р. строк відзив на позов не надав.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Інші заяви по суті до суду не надходили.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися. Про час, дату та місце судового розгляду справи сторони повідомлені належним чином, що підтверджується розписками в поштових повідомленнях (додаються).
Від позивача надійшло клопотання (від 18.03.2020 року), в якому останній просить здійснювати розгляд справи без участі його представника, позов задовольнити.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Таким чином, неявка в судове засідання сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, господарський суд встановив:
01.01.2019 року між ТОВ «Полтаваенергозбут» (постачальник) та ДП «Полтавський комбінат хлібопродуктів» (споживач) укладено Договір №22810003 про постачання електричної енергії споживачу, який є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.
Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі-ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (п.1.2 Договору).
За цим Договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п.2.1 Договору).
Як вказує позивач, відповідач неналежним чином виконав умови Договору №22810003 про постачання електричної енергії споживачу, внаслідок чого утворилась зазначена заборгованість ДП «Полтавський комбінат хлібопродуктів» перед ТОВ «Полтаваенергозбут".
09 квітня 2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «КАІС АГРО» (Сторона 2), філією «Хлібна база № 88» ДП «Полтавський комбінат хлібопродуктів» (Сторона 1) та ТОВ «Полтаваенергозбут» (Сторона 3) укладено договір про переведення боргу № 09/04/19.
Згідно пункту 1 Договору, цим Договором регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони у зобов'язанні, що виникає із Договору № 22810003 від 01.01.2019 р., укладеного між Стороною 1 та Стороною 3.
Пунктом 2 цього Договору встановлено, що Сторона 1 переводить на Сторону 2 борг у розмірі 249473,51 грн., згідно рахунку-фактури № А22810003 від 31.03.19 р., а Сторона 2 погоджується виконати зазначене грошове зобов'язання.
Пунктом 3 Договору визначено, що Сторона 3 не заперечує проти заміни Сторони 1 на Сторону 2 в договорі № 22810003 від 01.01.2019 р. і, підписуючи зі своєї сторони цей Договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Пунктом 4 Договору передбачено, що переведення боргу за цим Договором здійснюється на платній основі. Виконання зобов'язань за Договором № 22810003 від 01.01.2019 р. Стороною 2 надає йому право вимагати від Сторони 1 сплати суми боргу за Договором № 09/04/19 у розмірі 249473,51 грн. на свою користь.
ТОВ "КАІС АГРО" (Стороною 2 за Договором), на виконання умов Договору № 09/04/19 від 09.04.2019 року перераховано грошові кошти на рахунок ТОВ "Полтаваенергозбут" в розмірі 249473,51 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 516 від 09.04.2019 року (додається).
05.09.2019 року позивач направив на адресу відповідача вимогу № 229 про сплату заборгованості в розмірі 249473,51 грн.
Листом № 11/09-229 від 11.09.2019 року (додається) відповідач повідомив, що визнає вимогу ТОВ "КАІС АГРО" щодо сплати суми боргу в розмірі 249473,51 грн. згідно Договору № 09/04/2019 від 09.04.2019 року про переведення боргу, однак, враховуючи скрутний фінансовий стан філії на теперішній час, виконати претензію не має можливості.
28 серпня 2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «КАІС АГРО» (Сторона 2), філією «Хлібна база № 88» ДП «Полтавський комбінат хлібопродуктів» (Сторона 1) та ТОВ «Полтаваенергозбут» (Сторона 3) було укладено договір про переведення боргу № 28/08/19.
Згідно пункту 1 Договору, цим Договором регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони у зобов'язанні, що виникає із Договору № 22810003 від 01.01.2019 р., укладеного між Стороною 1 та Стороною 3.
Пунктом 2 цього Договору встановлено, що Сторона 1 переводить на Сторону 2 борг у розмірі 7 629, 20 грн., згідно рахунку-фактури № 22810003 від 01.06.19 р., а Сторона 2 погоджується виконати зазначене грошове зобов'язання.
Пунктом 3 Договору визначено, що Сторона 3 не заперечує проти заміни Сторони 1 на Сторону 2 в договорі № 22810003 від 01.01.2019 р. і, підписуючи зі своєї сторони цей Договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Пунктом 4 Договору передбачено, що переведення боргу за цим Договором здійснюється на платній основі. Виконання зобов'язань за Договором № 22810003 від 01.01.2019 р. Стороною 2 надає йому право вимагати від Сторони 1 сплати суми боргу за Договором № 28/08/19 у розмірі 7 629, 20 грн. на свою користь.
ТОВ «КАІС АГРО» (Стороною 2 за Договором), на виконання умов Договору № 28/08/19 від 28.08.2019 р. перераховано грошові кошти на рахунок ТОВ «Полтаваенергозбут» в розмірі 7 629, 20 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1361 від 29.08.2019 р.(додається).
05.09.2019 року позивач направив на адресу відповідача вимогу № 228 про сплату заборгованості у розмірі 7 629, 20 грн.
Листом № 11/09-228 від 11.09.2019 р. (додається) відповідач повідомив, що погоджується з розміром заборгованості. Однак, враховуючи скрутний фінансовий стан філії на теперішній час, виконати претензію шляхом перерахування грошових коштів на вказаний розрахунковий рахунок ТОВ «КАІС АГРО», не має фінансової можливості.
04 вересня 2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «КАІС АГРО» (Сторона 2), філією «Хлібна база № 88» ДП «Полтавський комбінат хлібопродуктів» (Сторона 1) та ТОВ «Полтаваенергозбут» (Сторона 3) було укладено договір про переведення боргу № 04/09/19.
Згідно пункту 1 Договору, цим Договором регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (Сторона 1) у зобов'язанні, що виникає із Договору № 22810003 від 01.01.2019 р., укладеного між Стороною 1 та Стороною 3.
Пунктом 2 цього Договору встановлено, що Сторона 1 переводить на Сторону 2 борг у розмірі 60 186, 16 грн., згідно рахунку-фактури А № 22810003 від 03.09.19 р., а Сторона 2 погоджується виконати зазначене грошове зобов'язання.
Пунктом 3 Договору визначено, що Сторона 3 не заперечує проти заміни Сторони 1 на Сторону 2 в договорі № 22810003 від 01.01.2019 р. і, підписуючи зі своєї сторони цей Договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Пунктом 4 Договору передбачено, що переведення боргу за цим Договором здійснюється на платній основі. Виконання зобов'язань за Договором № 22810003 від 01.01.2019 року Стороною 2 надає йому право вимагати від Сторони 1 сплати суми боргу за Договором № 04/09/19 у розмірі 60 186, 16 грн. на свою користь.
За даними позивача,ТОВ «КАІС АГРО» (Стороною 2 за Договором), на виконання умов Договору № 04/09/19 від 04.09.2019 р. перераховано грошові кошти на рахунок ТОВ «Полтаваенергозбут» в розмірі 60 186, 16 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1364 від 11.09.2019 р.(додається).
12.09.2019 р. позивач направив на адресу відповідача вимогу № 240 про сплату заборгованості у розмірі 60 186, 16 грн.
Листом № 20/09-240 від 20.09.2019 р. відповідач повідомив, що погоджується з розміром заборгованості. Однак, враховуючи скрутний фінансовий стан філії на теперішній час, виконати претензію шляхом перерахування грошових коштів на вказаний розрахунковий рахунок ТОВ «КАІС АГРО», не має фінансової можливості.
Таким чином, в результаті неналежного виконання відповідачем господарсько-договірних зобов"язань, у відповідача перед позивачем виникла загальна заборгованість у розмірі 317 288 грн. 87 коп.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.
Вирішуючи спір суд виходив із наступного.
Згідно статей 509, 510 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу. Новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що грунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником (ст.ст.520-522 ЦК України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання ) (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого законом режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Частиною 6 ст. 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ст.74 ГПК України).
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У даному випадку суд, дослідивши наявні у справі докази, дійшов до висновку про правомірність та обгрунтованість позовних вимог. Так, факт існування боргу та її розмір підтверджується, серед іншого, актами звірки розрахунків (додаються), які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками.
Відповідач жодних заперечень проти позову не надав.
Згідно ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Судові витрати, з урахуванням ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.232, 233, 238-240 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів", (36022, м.Полтава, вул. Небесної Сотні, буд. №69, ідент. код 00952166) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС АГРО"(61058, м.Харків, вул.Іванівська, 1, к. 403, ідент. код 35071227) 317288,87 грн. заборгованості, 4759,33 грн. судового збору.
Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.256 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено 06.04.2020 року
Суддя Іванко Л.А.