Справа № 560/544/20
іменем України
09 квітня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.
розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 1896,74 грн.
Свій позов позивач мотивує тим, що відповідач як платник податків зобов'язаний сплачувати їх своєчасно та в повному обсязі.
За відповідачем рахується податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 1896,74 грн.
Так як відповідач в порушення вимог закону добровільно не сплатила узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, тому податковий борг необхідно стягнути з відповідача примусово в сумі 3543,24 грн., на користь Державного бюджету України.
На підставі статті 263 КАС України ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.02.2020 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Ухвала Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.02.2020 року направлена відповідачу, однак конверти повернулися до суду з довідкою Укрпошти форми "20" із зазначенням причини повернення "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення", що підтверджується рекомендованими листами з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Згідно із ч.6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Від сторін справи до суду не надходило клопотань про здіснення розгляду справи з проведенням судового засідання. Відповідач правом, передбаченим статтею 162 КАС України на подання відзиву на позов не скористався.
З урахуванням викладеного, судом вирішено розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.
Частиною 1.1 статті 1 ПК України передбачено, що він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно розрахунку суми заборгованості відповідача сума податкового боргу по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки становить 1896,74 грн., який виник на підставі прийнятих податкових повідомлень - рішення № 0289712/1305-2225 від 19.03.2018 року, № 0049523-5806-2225 від 22.03.2019 року, № 0049524-5806-2225 від 22.03.2019 року.
Відповідно до п.п. 266.3.2 п. 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно наявних у податкового органу відомостей з реєстру платників податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за ОСОБА_1 зареєстрований об'єкт нерухомості, який підлягає оподаткуванню.
Одним із обов'язків платників податків і зборів згідно статті 16 ПК України є обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно підпункту 54.3.1 пункту 54.3, пункту 54.5 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.
Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Пунктом 58.1 статті 58 ПК України визначено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Податкові повідомлення - рішення № 0289712/1305-2225 від 19.03.2018 року, № 0049523-5806-2225 від 22.03.2019 року, № 0049524-5806-2225 від 22.03.2019 року направлені на податкову адресу відповідача.
Згідно пунктів 56.1, 56.3 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк (підпункт 56.17.1 пункту 56.17. статті 56 ПК кодексу України).
Згідно підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 ПК України встановлено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на адміністративне оскарження податкових повідомлень-рішень, а також оскарженням їх в судовому порядку, суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) нараховану згідно таких податкових повідомлень-рішень необхідно вважати узгодженою.
Податковим боргом відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Так як відповідач не розпочала процедуру оскарження рішення контролюючого органу і не сплатила нараховану суму грошового зобов'язання, таку суму грошового зобов'язання необхідно вважати податковим боргом.
Відповідно до пунктів 59.1, 59.4, 59.5 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податковим органом виставлена відповідачу податкова вимога від 26.09.2018 року № 37389-17.
У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, тобто направляти податкову вимогу відповідачу після збільшення йому податкового боргу в зв'язку із проведеним нарахуванням на підставі податкового повідомлення-рішення необхідності не було.
Податковий борг відповідача підтверджується копіями податкових повідомлень-рішень, копією корінця податкової вимоги, розрахунком суми позовних вимог, які додані до матеріалів справи.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Статтею 67 Конституції України визначено, що на платників податків покладено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом.
Оскільки, відповідачем узгоджений податковий борг, який підтверджений доказами перевіреними судом не сплачений, суд вважає вимоги позивача доведеними, тому позов необхідно задовольнити.
Згідно частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 1896,74 грн., (одну тисячу вісімсот дев'яносто шість гривень сімдесят чотири копійки) податкового боргу.
Судові витрати у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України між сторонами розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 43142957)
Відповідач:Фізична особа ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Головуючий суддя В.К. Блонський