Справа № 560/821/20
іменем України
09 квітня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якій просить суд: - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-1004-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розробку документації землеустрою"; - зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути заяву гр. ОСОБА_1 від 20.12.2019 №А-16842/0/94-19 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,5 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Грузевицької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, з урахуванням правової оцінки, наданої у рішенні суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 20 грудня 2019 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області із заявою у якій відповідно до вимог ст. 118, 121 Земельного кодексу України просив надати дозвіл (шляхом видачі відповідного наказу) на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 0,5 га з метою подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Грузевицької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області. Зазначив, що земельну ділянку просив надати біля належної йому на праві власності земельної ділянки із кадастровим номером 6825082200:04:012:0473 площею 0,5 га за межами зони санітарної охорони свердловини.
До даної заяви додано шість додатків, а саме: копію власного паспорта, копію довідки про присвоєння РНОКПП, витяг з публічної кадастрової карти (де земельна ділянка позначена №1), копію загальної адресної схеми обслуговуючого кооперативу «Затишний» масштабом 1:10000, копію проектного плану суміщеного із схемою проектних і планувальних обмежень та схемою інженерних мереж і споруд і використання підземного простору М 1:500, оригінал листа ОК «Затишний» від 12.12.2019 з додатками.
20 січня 2020 року позивачем отримано наказ Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17.01.2020 за №22-1004-СТ «Про відмову у наданні дозволу на розробку документації землеустрою» зі змісту якого вбачається, що в.о. начальника ГУ Держгеокадастру вирішила - відмовити гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність орієнтовною площею 0,5000 га, яка розташована за межами населених пунктів Грузевицької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Як на підставу відмови відповідачем зазначено невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів України та прийнятих відповідно до них нормативно правових актів.
Даний наказ позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.02.2020 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від представника відповідача 24.02.2020 надійшов відзив в якому останній зазначає, що земельна ділянка, яку бажав отримати у власність позивач знаходиться у межах охоронної зони свердловини, тому вказана позивачем земельна ділянка не відповідає детальному плану території Обслуговуючого кооперативу "Затишне" та, відповідно, місце розташування бажаної земельної ділянки з приводу якої звертається позивач не відповідає вимогам законів України та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів. Тому, Головне управління при наданні оскаржуваного наказу діяло в межах повноважень та у спосіб передбачений чинним законодавством України. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив в якій вказує, що доводи відповідача є необгрунтованими, такими, що не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами. Зазначає, що пояснення наведені відповідачем у відзиві підлягають відхиленню. Просить задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, а також оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 20 грудня 2019 року позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області із заявою у якій відповідно до вимог ст. 118, 121 Земельного кодексу України просив надати дозвіл (шляхом видачі відповідного наказу) на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 0,5 га з метою подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Грузевицької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області. Земельну ділянку просив надати біля належної йому на праві власності земельної ділянки із кадастровим номером 6825082200:04:012:0473 площею 0,5 га за межами зони санітарної охорони свердловини.
До даної заяви додано шість додатків, а саме: копію власного паспорта, копію довідки про присвоєння РНОКПП, витяг з публічної кадастрової карти (де земельна ділянка позначена №1), копію загальної адресної схеми обслуговуючого кооперативу «Затишний» масштабом 1:10000, копію проектного плану суміщеного із схемою проектних і планувальних обмежень та схемою інженерних мереж і споруд і використання підземного простору М 1:500, оригінал листа ОК «Затишний» від 12.12.2019 з додатками.
20 січня 2020 року позивачем отримано наказ Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17.01.2020 за №22-1004-СТ «Про відмову у наданні дозволу на розробку документації землеустрою» зі змісту якого вбачається, що в.о. начальника ГУ Держгеокадастру вирішила - відмовити гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність орієнтовною площею 0,5000 га, яка розташована за межами населених пунктів Грузевицької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Як на підставу відмови відповідачем зазначено невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів України та прийнятих відповідно до них нормативно правових актів.
Даний наказ позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а тому з метою захисту своїх прав, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.
Статтями 2 та 3 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року №2768-ІІІ (далі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 25 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 року, №858-IV проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок є одним із видів документів із землеустрою.
Згідно із частиною 1 статті 50 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 року, №858-IV проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.
Згідно із частиною 1 статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Пунктом "а" частини 3 статті 22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Згідно пункту "б" частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Статтею 118 ЗК України передбачений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.
Зокрема, відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно із частиною 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Отже, обов'язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови. При цьому, підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обгрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Зазначений перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є вичерпним. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13 листопада 2019 року по справі №803/1244/16.
При цьому частиною сьомою статті 118 ЗК України визначений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме: - невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів; - невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; - невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обгрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Аналіз цієї норми свідчить, що земельним законодавством визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень етапі 118 ЗК України.
Суд звертає увагу, що відповідач як на підставу відмови у оскаржуваному наказі вказав - невідповідність розташування земельної ділянки вимогам законів України та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Однак рішення відповідача не є вмотивованим, оскільки невідповідність місця розташування земельної ділянки має бути пояснена вказівкою на конкретні невідповідності законам або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам.
Оскаржуване рішення таких вказівок не містить, отже наказ ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області №22-1004-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розробку документації землеустрою» прийнятий з порушенням норм Земельного кодексу України та не може вважатися обґрунтованим та законним, оскільки належних мотивів та причини такої відмови у вказаному рішенні органу державної влади не наведено.
Аналогічна правова позиція з цього питання викладена у постановах Верховного Суду від 21.11.2019 р. у справі № 159/1257/18, від 17.12.2018 р. у справі № 509/4156/15-а.
Отже, наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області "Про відмову у наданні дозволу на розробку документації землеустрою" від 17.01.2020 №22-1004-СГ є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17 січня 2020 року №22-1004-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розробку документації землеустрою".
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.12.2019 №А-16842/0/94-19 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,5 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Грузевицької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, з урахуванням правової оцінки, наданої у рішенні суду.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (вул. Інститутська, 4/1,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39767479)
Головуючий суддя О.П. Шевчук